Білоруські силовики 27 березня затримали на акціях протесту в країні близько 200 людей. Як повідомив правозахисний центр «Весна», який постійно оновлює свої дані, йдеться про щонайменше 194 затриманих.
Хоча МВС Білорусі раніше в суботу повідомляло про понад сотню затриманих – «за порушення громадського порядку». У відомстві втім заявили, що по країні «не зафіксовано жодного несанкціонованого масового заходу».
Правозахисники кажуть, що більшість затримань відбулися у столиці Мінську, в руки силовиків потрапили і п’ятеро журналістів – до вечора їх відпустили.
Організатори протесту планували акції протесту в центрі Мінська, але через значну присутність силовиків і оточення вулиць закликали прихильників збиратися у дворах і прилеглих вулицях біля площі Якуба Коласа.
На фото і відео з центру Мінська упродовж дня було видно військові машини, поліцейські фургони і перекриті вулиці. За повідомленнями, силовики затримували людей у випадковому порядку і вели у автозаки. Також були помічені проурядові демонстранти, які розмахують прапорами з автомобілів.
Провести у суботу першу цьогоріч масову акцію протесту проти режиму Олександра Лукашенка закликали раніше опозиційно налаштовані телеграм-канали. Акція мала бути приурочена до Дня Волі, який відзначався 25 березня. У сам цей день масова акція не планувалася, але влада все одно затримала майже 250 людей, зокрема за демонстрацію національної біло-червоно-білої символіки.
Протести у Білорусі: коротко про головне
Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.
Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.
9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.
У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.
Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.
ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.
Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.
У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.
Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,
Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;
Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.
8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.
23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.
США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.
Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.
Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.
Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.
