Сполучені Штати закликають до мирного вирішення ситуації в Казахстані, заявив державний секретар США Ентоні Блінкен, коментуючи введення військ Організації договору колективної безпеки до центральноазійської країни. Про це він сказав на брифінгу за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО 7 січня, відповідаючи на питання журналістів.
Блінкен нагадав, що мав розмову з міністром закордонних справ Казахстану Мухтаром Тлеуберді напередодні, засвідчив «повну підтримку» мирного врегулювання протестів та поваги до свободи медіа. Він засудив насильство з боку будь-якої сторони протистояння, але закликав казахську владу поважати права людини.
«Що стосується (введення військ країн – ред.) ОДКБ: у нас є питання щодо природи цього запиту, чому він виник. Ми хочемо дізнатися більше про це. Мені здається, що казахська влада та уряд точно мали потужності, аби належно дати раду з протестом, поважаючи права мітингарів та підтримуючи закон і порядок. Неясно, чому в них виникла потреба у зовнішній допомозі, тому ми намагаємося дізнатися більше», – додав він.
Очільник Державного департаменту закликав іноземні війська «дотримуватися міжнародних стандартів прав людини та підтримувати мирне розв’язання» і висловиви сподівання на швидке рішення проблем, які викликали протести.
На інше питання Блінкен уточнив, що не порівнював би ситуацію з введенням військ в ОДКБ із ситуацією на кордоні з Україною, де Росія сконцентрувала, за повідомленнями, близько 100 тисяч своїх військових.
«Я б не порівнював ці ситуації. У того, що відбувається в Казахстані, досить своєрідні першопричини, які йдуть до економічних та політичних витоків. Те, що там відбувається, відрізняється від того, що відбувається на українських кордонах. Разом із тим, думаю, один урок із новітньої історії: щойно росіяни у вас вдома, часом їх дуже важко змусити піти», – водночас зазначив державний секретар.
Читайте також: Президент Казахстану наказав без попередження стріляти в «злочинців і терористів»
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до глав держав Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) з проханням посприяти у подоланні «терористичної загрози». Згодом в організації, в якій вирішальним є вплив Росії, повідомили про згоду на введення військ.
Протести в Казахстані розпочалися 2 січня після дворазового підвищення цін на скраплений газ, який використовується як пальне для автомобілів. Згодом протестувальники стали висувати політичні вимоги, в тому числі про повернення до Конституції 1993 року. Відповідно до її положень Токаєв не може бути президентом через перевищення граничного віку.
За останніми даними МВС Казахстану, затримано 3811 учасників антиурядових протестів, 26 мітингарів загинули. Окрім того, у сутичках загинули 18 силовиків, ще понад 740 зазнали поранень.
