Європейський союз не має наміру припиняти чинність угоди про полегшення візового режиму з Білоруссю після того, як Мінськ заявив, що, серед інших кроків на розрив відносин із Євросоюзом, починає процедуру виходу з угоди з ЄС про реадмісію (повернення нелегальних мігрантів).
«Рішення (Білорусі) припинити чинність Угоди про реадмісію не означає автоматичного припинення чинності Угоди про спрощення оформлення віз між ЄС і Білоруссю», – повідомила в Брюсселі речниця верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля Набіля Массралі.
За її словами, такий підхід передбачений у самій візовій угоді.
«Варто нагадати, що Угода про спрощення оформлення віз є одним із найважливіших інструментів, які ми маємо, щоб підтримувати міцні зв’язки між людьми в ЄС і Білорусі. Це залишається однією з головних цілей ЄС», – нагадала вона.
«Дії режиму Лукашенка ізолюють країну, але ми робимо все, що можемо, щоб білоруський народ теж не опинився ізольованим», – наголосила речниця зовнішньополітичної служби Євросоюзу.
Попереднього дня, 28 червня, Міністерство закордонних справ Білорусі виступило з заявою «у зв’язку з запровадженими Європейським союзом безпрецедентними обмежувальними заходами стосовно Білорусі», які Мінськ називає «абсолютно неприйнятними» й «інструментом тиску на суверенну і незалежну державу».
У відповідь на європейські санкції МЗС Білорусі заявило про кілька кроків:
- Білорусь припиняє участь в ініціативі ЄС «Східне партнерство».
- Білорусь починає реалізацію процедури припинення чинності Угоди про реадмісію з ЄС.
- Крім того, Білорусь забороняє в’їзд до країни представникам європейських структур і особам із Євросоюзу, які сприяли запровадженню санкцій.
- МЗС відкликало постійного представника Білорусі при ЄС для консультацій і рекомендувало постійному представникові ЄС у Мінську виїхати для консультацій до Брюсселю.
Серед згаданих кроків привернув увагу вихід Білорусі з Угоди з Євросоюзом про реадмісію, тобто про взаємне повернення нелегальних мігрантів. Ця угода є основою для угоди про спрощення візового режиму між ЄС і Білоруссю. Переговори про ці угоди почалися ще 2014 року і завершилися тільки в січні 2020-го. Повідомлення Мінська про вихід Білорусі з цієї угоди викликало побоювання, що цей крок може повернути її візові відносини з ЄС на загальний рівень, без ніяких спрощень.
Зокрема, 2020 року вартість розгляду заявки на «шенгенську» візу для громадян Білорусі зменшилася до 35 євро, а для низки некомерційних цілей передбачалося скасування візового збору. Крім того, для білорусів низка візових процедур була спрощена, а термін розгляду заявок скорочувався до 10 днів.
Білорусь в обмін на ці полегшення погодилася за угодою про реадмісію приймати назад власних громадян, громадян третіх держав і осіб без громадянства, що не відповідають чи перестали відповідати критеріям легальності їхнього перебування в ЄС (аналогічне зобов’язання взяв на себе зі свого боку і Євросоюз).
Олександр Лукашенко й раніше, в часи погіршення відносин Білорусі з Європейським союзом, багато разів погрожував «відкрити» свої кордони з країнами ЄС для біженців зі всього світу, які намагаються дістатися до Євросоюзу.
І, як заявили 28 червня в МЗС Білорусі, «вимушене» припинення чинності Угоди про реадмісію «негативно вплине на взаємодію з Євросоюзом у сфері боротьби з нелегальною міграцією і організованою злочинністю».
Попереднього дня, 27 червня, міністерка внутрішніх справ Литви Аґне Білотайте заявила, що білоруські посадовці відповідальні за хвилю мігрантів, які дісталися до цієї країни з Білорусі цього року. За її словами, це план, «добре організований» білоруською владою.
Оголошення МЗС Білорусі було зроблене через чотири дні по тому, як ЄС наклав додаткові широкі санкції на основні продукти білоруського експорту і на доступ країни до фінансів із ЄС у відповідь на «ескалацію серйозних порушень прав людини в Білорусі і жорстоке придушення громадянського суспільства, демократичної опозиції і журналістів, а також на примусову посадку літака компанії Ryanair у Мінську 23 травня і пов’язаного з цим затримання журналіста Романа Протасевича і Софії Сапеги».
Попередні пакети санкцій Євросоюзу і ширше санкцій Заходу щодо Білорусі були спрямовані проти чільних посадовців влади Лукашенка і низки державних організацій і компаній через жорстоке придушення владою країни опозиційних сил після минулорічних президентських виборів, оголошені результати яких про «перемогу» Лукашенка широко вважають сфальсифікованими і в Білорусі, і на Заході.
