Представник групи громадянських розслідувань Bellingcat Христо Ґрозев повідомив, коли ця група оприлюднить матеріали свого розслідування в так званій справі «вагнерівців», у якій ідеться про ймовірну операцію українських спецслужб для затримання бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера», яка зірвалася – як стверджують критики, через «злив» інформації представниками нинішньої влади України.
Як цитує слова Ґрозева інтернет-видання «Детектор медіа», він, виступаючи на фестивалі розслідувальної журналістики MezhyhiryaFest 2021, сказав, що матеріалів про це розслідування буде загалом три, при цьому перший із них – текстову версію розслідування – випустять, імовірно, протягом найближчого місяця. Обіцяний фільм, який готують у двох варіантах – короткому й довгому, – вийде пізніше.
«Ми готуємо три продукти. Один – двогодинний документальний фільм-розслідування. Він не вийде раніше ніж наступного року, і ми розраховуємо, що це буде фільм, вартий «Оскара». Другий – коротший документальний фільм. Це вже медійний продукт, ми випустимо його раніше. Але ми дізналися, що фільм на цю ж тему готує CNN, і вирішили пропустити їх вперед. І текстова версія: вона, ймовірно, вийде протягом найближчого місяця», – цитує видання слова Ґрозева.
«Ми звертались до української влади по коментарі, але вони не відповідали. Ми чекали на їхні відповіді пів року. Але я вважаю, що вони зробили багато позитивних речей, аби довести, що ця історія – неправдива, що вони не винні», – додав він, за повідомленням видання.
Група Bellingcat анонсувала своє розслідування в вигляді документального фільму ще наприкінці 2020 року. Тоді Ґрозев говорив про те, що вже на початку цього розслідування група побачила, «як хороша частина вашої військової розвідки разом з хорошою частиною СБУ придумали план, як обдурити, розіграти ГРУ, ФСБ та «вагнерівців», і він був здивований, коли українська влада почала заявляти, що не причетна до операції.
«Я ніколи не бачив ситуації, щоб був хороший проєкт, який зробив із російських спецслужб посміховисько, клоунів, а потім держава відмовилася від цього виграшу. Це було дуже дивно», – наголосив тоді розслідувач.
Група не оголошувала можливих термінів виходу фільму, але кілька разів повідомляла, що через великий обсяг виявленого матеріалу фільм-розслідування ще не готовий до виходу.
29 липня 2020 року в санаторії під Мінськом затримали 33 російських громадян; частина з них також мала українське громадянство. Білоруська влада заявила, що підозрює їх у підготовці заворушень напередодні виборів, а Олександр Лукашенко тоді назвав затримання росіян із ПВК «Вагнера» надзвичайною подією» і заявив про «брудні наміри» Росії.
Україна просила видати їй затриманих бойовиків, бо вони брали участь у бойових діях на Донбасі і воювали проти України.
Але ніяких звинувачень їм офіційно так і не висунули, а через два тижні 32 з 33 затриманих повернули в Росію. Ще один залишився в Білорусі, бо має громадянство і цієї країни. 14 серпня Генпрокуратура Росії повідомила, що раніше затримані перебувають на російській території.
У середині серпня в соцмережах і деяких ЗМІ, які посилалися на неназвані джерела, з’явилася інформація про те, що затриманих у липні в Білорусі російських бойовиків насправді планували затримати українські спецслужби, які понад рік вели операцію розшуку і затримання причетних до злочинів на Донбасі, зокрема до збиття малайзійського літака рейсу MH17.
За повідомленнями, бойовикам, які воювали на Донбасі, нібито запропонували «роботу» від імені російської приватної військової компанії, щоб «виманити» їх із Росії. Під запис вони нібито розповідали про свою участь у бойових діях на Донбасі.
Відтак, за даними ЗМІ, «вагнерівців» виманили з Росії до Мінська. Зі столиці Білорусі вони мали полетіти з пересадкою в Стамбулі до місця свого нового «бойового відрядження» в Венесуелі. На той же рейс мав квиток іще один агент СБУ, який мав спричинити екстрену посадку в Києві. А там на бойовиків чекав український спецназ. Але після того, як силовики доповіли про цю спецоперацію офісові президента Зеленського, вона була зірвана – ймовірно, через витік інформації.
Як повідомляли, саме така версія з’ясувалася в перебігу перших фаз розслідування групи Bellingcat, і саме її доведенню мав би бути присвячений фільм.
Також цю версію підтвердило власне розслідування Радіо Свобода.
Критики звинуватили в «зливі» операції когось із офісу президента України, а саме його голову Андрія Єрмака, який, за їхніми твердженнями, пов’язаний зі спецслужбами Росії (Єрмак заперечує це).
Служба безпеки України назвала російським «фейком» й інформаційним «вкидом» повідомлення про участь СБУ у спецоперації затримання бойовиків ПВК «Вагнера» і закликала «не поширювати чуток на користь недружньої держави». Схожу заяву зробили начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов і голова офісу президента Андрій Єрмак. А сам президент Володимир Зеленський назвав повідомлення про зрив спецоперації «маячнею».
Також скептично ставляться до версії про українську спецоперацію деякі коментатори.
За твердженнями Зеленського й інших представників нинішньої української влади, вся справа «вагнерівців» була операцією не українських, а російських спецслужб із метою дискредитації влади України.
Тим часом п’ятий президент України Петро Порошенко підтвердив, що він дійсно санкціонував таку операцію українських спецслужб іще в час перебування на посаді.
