Порушення прав людини, включно з тортурами та обмеженням свободи слова продовжуються у анексованому Росією Криму. Про це 2 липня заявила Верховний комісар ООН із прав людини Мішель Бачелет, презентуючи доповідь, що стосувалася Венесуели, Нікараґуа та окупованого українського Криму, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Доповідь охоплює період за другу половину минулого року і станом на травень цього року.
«Порушення прав людини, включно з тортурами та іншими прикладами негідного ставлення з боку правоохоронних органів продовжували мати місце у Криму», – наголосила Бачелет, заявивши, що в усіх випадках при обґрунтованих скаргах до судів чи правоохоронних органі в Криму ніхто з порушників не відповів за законом.
Верховний комісар додала, що стурбована станом зі свободою ЗМІ на півострові.
«Триваюча криміналізація свободи висловлювання в соціальних мережах також викликає стурбованість. На тлі того, як журналісти та працівники медіа і далі стикаються з втручанням у їхню професійну діяльність, кілька громадських організацій постали перед перешкодами в плані організації конференцій, громадських обговорень та інших зустрічей», – сказала Бачелет, зокрема вказавши на перешкоди, які чиняться на півострові кримськотатарським громадським організаціям.
Вона наголосила, що Росія «не спромоглася дотриматись своїх зобов’язань, як окупаційна влада в Криму».
Бачелет також заявила про неправомірність масового перевезення ув’язнених з окупованого Криму на територію Росії, а також піддала критиці армійський призов до російської армії у Криму, що здійснюється «у порушення міжнародного гуманітарного законодавства».
Вона також закликала Україну «зменшити страждання нинішніх та колишніх мешканців Криму, коли вони намагаються скористатись банківськими послугами чи реєструвати народження чи акт смерті в Україні поза межами Криму».
«Мій офіс буде продовжувати моніторинг ситуації з правами людини в Криму і готова до діалогу з Російською Федерація як окупуючою країною, а також з Україною, задля посилення захисту прав людини на півострові і в тих країнах», – зазначала Бачелет під час виступу.
Раніше Україна закликала всі країни-члени ООН засудити проведення Росією голосування щодо поправок до конституції в анексованому нею Криму, а також залучення до цього процесу жителів Донбасу, яким видали російські паспорти.
Окупація та анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.
Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції.
Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості».
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
