Комітет захисту журналістів (CPJ) оприлюднив щорічну доповідь, в якій сказано, що у 2023 році по всьому світу загинули 99 журналістів та працівників медіа. Це найбільша кількість смертей з 2015 року та майже на 44% більше, ніж у 2022 році.
CPJ нагадує, що журналісти є цивільними особами та навмисний напад на них – це воєнний злочин.
Більшість із загиблих, 72 особи, були вбиті за три перші місяці війни між Ізраїлем та угрупованням «Хамас» (визнане ЄС і США терористичним). Більшість серед них – палестинці, також серед загиблих троє ліванців та двоє ізраїльтян.
За даними Комітету захисту журналістів, в Україні у 2023 році скоротилася кількість випадків загибелі співробітників медіа: загинуло двоє людей – українець Богдан Бітік і француз Арман Сольден. У перший рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну було вбито 13 журналістів та працівників медіа.
Аналізуючи різницю, CPJ зазначає поліпшення підготовки та обізнаності журналістів, які працюють у зоні бойових дій, а також локалізацію зон бойових дій та запровадження більш суворих правил із боку української влади для акредитації журналістів. Проте, як зазначає комітет, співробітники медіа в Україні все одно постійно перебувають у зоні ризику. Так, уже у 2024 році деякі з них були поранені під час ракетних ударів та обстрілів. Один із них – журналіст проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Дмитро Євчин, який під час зйомок у селі Роботине Запорізької області 17 січня зазнав осколкового поранення унаслідок обстрілу.
Крім того, CPJ проводить перепис журналістів, які потрапили до в'язниці: на думку організації, це один із ключових показників умов для життя та роботи журналістів у всьому світі. Комітет зазначає, що цей показник залишається близьким до рекордно високого рівня 2022 року, коли 363 журналісти позбавили волі. За даними на 2023 рік, 320 журналістів перебувають за ґратами. У трійці найгірших показників – Білорусь (найбільше у світі позбавлених волі журналістів у Китаї – 44 особи, у Мʼянмі за ґратами 43 працівники преси, у Білорусі – 28).
Форум