Журналісти в Білорусі стикаються з «безпрецедентним тиском», заявив постійний представник Великої Британії у Раді з прав людини ООН Джуліан Брейтуейт. Його звернення підписали 42 держави.
«Ми глибоко занепокоєні надмірним застосуванням сили владою проти журналістів, в тому числі повідомленнями про катування та жорстоке, нелюдське або принизливе для гідності поводження чи покарання... З травня 390 журналістів повідомили про певну форму переслідування. Покарання журналістів за те, що вони виконують свою роботу, є неприйнятним, і ми закликаємо Білорусь негайно звільнити всіх затриманих та зняти всі звинувачення», – йдеться в заяві, яку підписала у Україна.
Читайте також: Державний департамент США засудив дії влади Білорусі проти журналістів
У заяві згадується кримінальне обвинувачення проти журналістки телеканалу «Белсат» Катерини Андреєвої (Бахвалавої), яку затримали після прямого ефіру з місця жорсткого розгону протестувальників на «площі Змін» в Мінську 15 листопада.
«Ми наполегливо закликаємо Білорусь поважати свободу слова для всіх, в тому числі журналістів та працівників засобів масової інформації. Ми закликаємо Білорусь дотримуватися рекомендацій Московського механізму ОБСЄ з питань свободи слова та ЗМІ. Дедалі сильніші обмеження для незалежних ЗМІ повинні припинитися», – підсумовує заява держав-членів Ради ООН з прав людини.
Силовики неоднарозово затримували журналістів у Білорусі після початку протестів у серпні. Проти деяких із них порушили кримінальні провадження або ж засудили до арештів.
Протести у Білорусі: коротко про головне
Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.
Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.
9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.
У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.
Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.
ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.
Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.
У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.
Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,
Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;
Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.
8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.
23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.
США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.
Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.
Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.
Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.
