18-19 грудня президент Франції на саміті лідерів Євросоюзу винесе на обговорення питання розміщення миротворчої місії на території України у разі припинення вогню та досягнення миру між Україною та Росією. Чого очікувати? Погляд із Польщі
Емманюель Макрон вперше заговорив, що європейські країни можуть надіслати війська в Україну ще наприкінці лютого цього року, але тоді ця ідея не знайшла підтримки серед країн-партнерів.
Схоже, немає консенсусу і сьогодні. 12 грудня під час візиту Макрона до Варшави прем'єр-міністр Дональд Туск заявив, що Польща наразі не планує таких дій. Ці слова Туск повторив 17 грудня у Львові, під час зустрічі з президентом України. Про те, що у пріоритеті Польщі, як фронтової держави – передусім оборона власної території наголосив і міністр закордонних справ Радослав Сікорський: «Ми та держава, яка має понад 600 кілометрів кордону з двома неприязними країнами – Білоруссю та Росією. Це наше перше завдання».
А що про можливу участь миротворців говорять польські експерти і пересічні громадяни? Радіо Свобода поспілкувалася з колишнім військовим, політологом та жителями Варшави.
Тільки НАТО
Міжнародна миротворча місія може бути неефективною – вважає колишній заступник міністра оборони Польщі Станіслав Козєй.
У коментарі Радіо Свобода генерал сказав, що оптимальним вирішенням на сьогодні передусім було б розпочати процедуру прийняття України до НАТО:
«А наступне – після закінчення війни, якимось трактатом чи порозумінням взяти до НАТО ту частину України, яка під контролем Києва. Одним словом, прийняти пропозицію, яку зараз представляє Україна – її президент Володимир Зеленський»
У випадку України – це може бути подібна модель як у НімеччиніСтаніслав Козєй
Генерал наводить приклад ФРН, яка у 1955 році стала членом НАТО:
«У випадку України – це може бути подібна модель як у Німеччині. Федеративна Республіка Німеччина свого часу стала членом НАТО не визнаючи, що територія Німецької Демократичної Республіки не є частиною Німеччини. Попри те, німці були в НАТО і альянс гарантував безпеку тієї частини Німеччини, яку німецька держава тоді контролювала»
Щодо міжнародної місії, за словами експерта, з'являється низка питань, зокрема, під чиїм манадатом вона б мала діяти:
«Чи була б це місія з мандатом Ради безпеки ООН? А отже така, на яку мала б погодитися Росія, бо Росія є членом Ради безпеки ООН і має там право вето. Відповідно без згоди Росії таке рішення не могло б бути прийняте. Якщо беремо до уваги таку опцію, що це був би мандат Ради безпеки ООН, це б означало згоду як України, так і Росії на таке вирішення»
Ізраїль ввів свої війська, а місія ООН нічого не могла зробитиСтаніслав Козєй
Втім генерал, нагадує про одну з останніх миротворчих місій у Лівані, яка, на його думку, не є успішною:
«Бачимо, які наслідки такої місії ООН в Лівані. Вона ніби є, але одночасно там весь час бушували сили Хезболла. Ізраїль ввів свої війська, а місія ООН нічого не могла зробити. Напевно не про таку міжнародну місію для України йдеться, бо вона б не давала жодної безпеки, ані Європі, ані Польщі. Тому вважаю, що Польща повинна весь час переконувати союзників, аби прийняти опцію членства України в НАТО, бо тільки ця опція давала б найбільшу ймовірність, що Росія не зважилася б на повторну агресію проти України»
Участь наших військ було би чимось ризикованимСтаніслав Козєй
Станіслав Козєй погоджується з офіційною позицією польської влади щодо ймовірної участі польського війська у миротворчій місій, мовляв – надто великі ризики:
«Польща є країною фронтовою в Другій холодній війні з Росією. Ми маємо довгий кордон з Росією і з Білоруссю, який мусимо пильнувати силами своїх військ. Ми є логістичним тилом міжнародної підтримки для України і тому, ми теж маємо певні обовʼязки, зобовʼязання, виділення сил і так далі. Участь наших військ ще й в такій місії, було би чимось ризикованим»
Зовсім інша, на думку експерта, стратегічна ситуація у країн, які не межують з Україною, Росією та Білоруссю. Вони б могли брати участь у миротворчій місії з меншим ризиком – каже Станіслав Козєй.
Найкращим захистом – є членство в НАТОСтаніслав Козєй
Словесні гарантії безпеки генерал теж вважає не дієвими, з огляду на попередній досвід:
«Україна має прикрий досвід таких декларацій – Будапештського меморандуму, чи навіть Мінського, коли обіцянки безпеки нічого не означали. Отже зараз теж словесні гарантії не є прийнятними, мусять бути практичні дії, які б захистили Україну перед агресією Росії, а таким найкращим захистом — є членство в НАТО»
Страх Заходу
У Європі схильні вважати, що миротворча місія призведе до ескалації конфлікту в Україні, а цього ніхто не хоче – вважає політологиня Малґожата Боніковська. Утім вона додає, що «червоні лінії» постійно змінюються, тож може і цього разу Захід зважиться на сміливіші дії:
Захід боїться російської ескалації, використання ядерної зброїМалґожата Боніковська
«Захід бачить, що в Україні зʼявилися корейські війська. З нашої точки зору – це радикальна зміна, це безпосереднє втягнення третьої країни у військові дії. Отже Захід бере до уваги якусь форму відповіді, наприклад, у вигляді участі не українців у подіях в Україні. Те, чого Захід боїться, і тут Путін та Росія впливають на ментальність європейців і західних політиків – російської ескалація.
Боїмося, що Росія може використати ядерну зброю. Це остання річ, яку б ми хотіли. Не тільки тому, що це б означало жахливе знищення, це б нас перенесло на інший рівень конфлікту. Друга річ, якої боїмося – це те, що Росія може не зупинитися, вона воює не з Україною, а з Заходом, але на території України»
Найважливіше сьогодні – це те, що зроблять американціМалґожата Боніковська
Нинішню політичну ситуацію Боніковська порівнює з грою у шахи, де треба прораховувати кожен крок і бачити далекосяжну перспективу.
Нині ж, на думку політологині, всі очікують на кроки нової адміністрації США:
«Ми не знаємо, що американці зроблять конкретно у справі України. Що нова адміністрація покладе на стіл перед росіянами, але також яким буде спосіб ведення політики щодо війни і щодо підтримки України. І трохи з огляду саме на це буде діяти Європейський союз. Натомість ЄС сьогодні дає певні сигнали, якою може бути його позиція. І те, що говорить, наприклад, президент Франції про можливість надсилання військ, те, що говорять німці про не бажання так робити, я б це трактувала, як певний елемент політичної гри. У бік медіа кидають певну інформацію, зокрема, для того, щоб подивитися, якою буде реакція. Найважливіше сьогодні з європейської і української точки зору – це те, що зроблять американці».
Ми є першими на лінії ймовірної російської відповідіМалґожата Боніковська
Боніковська переконана, що жодна країна, яка межує з Україною, Росією та Білоруссю не ініціюватиме вислання миротворчих військ в Україну:
«Ми є першими на лінії ймовірної російської відповіді. Те, що може статися – це декларації країн, які знаходяться на більшій відстані. Але вирішальним буде те, що зможуть поставити на стіл американці. Самогубством було би декларування чогось, що є більшим заангажуванням у конфлікт в Україні, до того часу, поки щось у цій справі не зроблять американці. В НАТО ситуація є цілком зрозумілою: маємо 32 країни-члени, але все ж таки 75% бойової можливості союзу – це американський потенціал»
За словами Малґожати Боніковської, орієнтири на Америку є ключовими і зрозумілими:
«Ми не можемо зробити жодного руху, поки не будемо знати, що американці мають намір зробити щодо цього конфлікту, тому що американці далеко, а ми близько»
Американці далеко, а ми близькоМалґожата Боніковська
Політолог ставить під сумнів ймовірне скорочення підтримки США України, оскільки, на її думку, це б означало крок назад, програш. «Трамп не є особою, яка хоче програвати. Отже це є такий елемент тиску на психіку Трампа, як він поведеться щодо обіцянки, яку він дав – швидкого закінчення війни і якими будуть умови, що пришвидшать закінчення цієї війни», – додає Боніковська.
Найважливішим для Заходу і України, резюмує політологиня, будуть наслідки закінчення бойових дій.
Якщо під час перемир’я Росія наростить сили, щоб знову напасти, то такий сценарій не потрібен ані Україні, ані Європі, а особливо країнам східного флангу, які можуть опинитися на першій лінії атаки.
Голос народу
Соціологічних досліджень, що думають поляки про можливе відправлення миротворчої місії в Україну немає, тож Радіо Свобода запитало про це мешканців Варшави. Нагалошуємо, отримані відповіді є лише думкою окремих людей.
«До цього часу такі місії не мали успіху, але точно потрібен мир. Якби був мир, було б добре, але не такий, щоб Україна на ньому втратила», – каже пані Беата.
Молодий чоловік, який не назвався, переконаний, що кожна країна НАТО якусь частину свого війська мала б скерувати в Україну:
«Так, треба зробити, щоб не дійшло до чергового нападу. До цього повинна долучитися не тільки Польща, а й увесь Європейський союз, бо не відомо що може статися далі»
Пан Станіслав радше проти міжнародної миротворчої місії, тим паче проти того, щоб в Україну відправили польських солдатів:
«Залежить від того, які війська. Американські мусять бути, бо якщо американських не буде, то, на жаль... Польща швидше за все ні, бо відомо, що той чоловік тільки чекає, щоб Польща взяла участь. Він тільки чекає цього. А я впевнений, що він не закінчить на Україні. Війна загрожує цілій Європі».
«Ми втягнуті у війну вже достатньо, щоб зараз сказати «стоп». Думаю, що це питання кількох тисяч солдат. Це ж не йдеться про сили для боротьби, йдеться про сили, які б мали зайти на територію і своєю присутністю зазначити, що це територія, яка під охороною ЄС. Для цього не потрібно дуже багато війська, бо не йдеться, щоб їх відправляти на фронт, мова йде просто про їхню присутність», – сказав у коментарі Радіо Свобода цей варшав'янин.
- Президент України Зеленський під час пресконференції у Львові заявив, що планує порушувати питання розміщення миротворчих військ в Україні під час свого візиту до Брюсселя 18 грудня.
- Зеленський приббув у Бруссель, де у нього запланована зустріч з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
- Також у Брюсселі, як очікують, Зеленський долучиться до саміту лідерів ЄС 19 грудня.
Форум