18-19 грудня президент Франції на саміті лідерів Євросоюзу винесе на обговорення питання розміщення миротворчої місії на території України у разі припинення вогню та досягнення миру між Україною та Росією. Чого очікувати? Погляд із Польщі
Емманюель Макрон вперше заговорив, що європейські країни можуть надіслати війська в Україну ще наприкінці лютого цього року, але тоді ця ідея не знайшла підтримки серед країн-партнерів.
Схоже, немає консенсусу і сьогодні. 12 грудня під час візиту Макрона до Варшави прем'єр-міністр Дональд Туск заявив, що Польща наразі не планує таких дій. Ці слова Туск повторив 17 грудня у Львові, під час зустрічі з президентом України. Про те, що у пріоритеті Польщі, як фронтової держави – передусім оборона власної території наголосив і міністр закордонних справ Радослав Сікорський: «Ми та держава, яка має понад 600 кілометрів кордону з двома неприязними країнами – Білоруссю та Росією. Це наше перше завдання».
А що про можливу участь миротворців говорять польські експерти і пересічні громадяни? Радіо Свобода поспілкувалася з колишнім військовим, політологом та жителями Варшави.
Тільки НАТО
Міжнародна миротворча місія може бути неефективною – вважає колишній заступник міністра оборони Польщі Станіслав Козєй.
У коментарі Радіо Свобода генерал сказав, що оптимальним вирішенням на сьогодні передусім було б розпочати процедуру прийняття України до НАТО:
«А наступне – після закінчення війни, якимось трактатом чи порозумінням взяти до НАТО ту частину України, яка під контролем Києва. Одним словом, прийняти пропозицію, яку зараз представляє Україна – її президент Володимир Зеленський»
У випадку України – це може бути подібна модель як у НімеччиніСтаніслав Козєй
Генерал наводить приклад ФРН, яка у 1955 році стала членом НАТО:
«У випадку України – це може бути подібна модель як у Німеччині. Федеративна Республіка Німеччина свого часу стала членом НАТО не визнаючи, що територія Німецької Демократичної Республіки не є частиною Німеччини. Попри те, німці були в НАТО і альянс гарантував безпеку тієї частини Німеччини, яку німецька держава тоді контролювала»
Щодо міжнародної місії, за словами експерта, з'являється низка питань, зокрема, під чиїм манадатом вона б мала діяти:
«Чи була б це місія з мандатом Ради безпеки ООН? А отже така, на яку мала б погодитися Росія, бо Росія є членом Ради безпеки ООН і має там право вето. Відповідно без згоди Росії таке рішення не могло б бути прийняте. Якщо беремо до уваги таку опцію, що це був би мандат Ради безпеки ООН, це б означало згоду як України, так і Росії на таке вирішення»
Ізраїль ввів свої війська, а місія ООН нічого не могла зробитиСтаніслав Козєй
Втім генерал, нагадує про одну з останніх миротворчих місій у Лівані, яка, на його думку, не є успішною:
«Бачимо, які наслідки такої місії ООН в Лівані. Вона ніби є, але одночасно там весь час бушували сили Хезболла. Ізраїль ввів свої війська, а місія ООН нічого не могла зробити. Напевно не про таку міжнародну місію для України йдеться, бо вона б не давала жодної безпеки, ані Європі, ані Польщі. Тому вважаю, що Польща повинна весь час переконувати союзників, аби прийняти опцію членства України в НАТО, бо тільки ця опція давала б найбільшу ймовірність, що Росія не зважилася б на повторну агресію проти України»
Участь наших військ було би чимось ризикованимСтаніслав Козєй
Станіслав Козєй погоджується з офіційною позицією польської влади щодо ймовірної участі польського війська у миротворчій місій, мовляв – надто великі ризики:
«Польща є країною фронтовою в Другій холодній війні з Росією. Ми маємо довгий кордон з Росією і з Білоруссю, який мусимо пильнувати силами своїх військ. Ми є логістичним тилом міжнародної підтримки для України і тому, ми теж маємо певні обовʼязки, зобовʼязання, виділення сил і так далі. Участь наших військ ще й в такій місії, було би чимось ризикованим»
Зовсім інша, на думку експерта, стратегічна ситуація у країн, які не межують з Україною, Росією та Білоруссю. Вони б могли брати участь у миротворчій місії з меншим ризиком – каже Станіслав Козєй.
Найкращим захистом – є членство в НАТОСтаніслав Козєй
Словесні гарантії безпеки генерал теж вважає не дієвими, з огляду на попередній досвід:
«Україна має прикрий досвід таких декларацій – Будапештського меморандуму, чи навіть Мінського, коли обіцянки безпеки нічого не означали. Отже зараз теж словесні гарантії не є прийнятними, мусять бути практичні дії, які б захистили Україну перед агресією Росії, а таким найкращим захистом — є членство в НАТО»
Страх Заходу
У Європі схильні вважати, що якщо з'являться військові будь-якої країни НАТО в Україні, то це може призвести до ескалації конфлікту, а цього ніхто не хоче – стверджує політологиня Малґожата Боніковська. Водночас вона додає, що «червоні лінії» постійно змінюються, тому може і цього разу Захід зважитись на рішучіші дії.
Ми боїмося, що Росія може використати ядерну зброю
«Бачимо, що в Україні з'явилися корейські військові, а це означає безпосередню участь третьої країни у цьому конфлікті, звичайно що на боці Росії. Захід бере до уваги, що необхідна відповідь. Дискутуємо про можливість появи на території України інструкторів з нашої коаліції, наприклад, британців. Президент Франції весною говорив, що НАТО повинне розглянути можливість вислання до України сухопутних військ.
Ці декларації необхідно трактувати як елемент гри, сигнал для Росії, але також як тест якою буде реакція союзників. До сьогодні Захід стримується від безпосередньої участі у війні головно через побоювання прямого зіткнення з Росією, яка є ядерною потугою. Путін це відчуває досконало і постійно нас лякати. Ми боїмося, що Росія може використати ядерну зброю, а це останнє чого би ми хотіли», – наголошує експертка з міжнародних відносин.
Нинішню сутуація Боніковська порівнює з грою у шахи, де треба прораховувати кожен крок і бачити далекосяжну перспективу.
Нині ж, на думку політологині, всі очікують на кроки нової адміністрація США:
Ми є першими на лінії ймовірної російської відповідіБоніковська
«Знаємо, що Дональд Трамп хоче закінчити цю війну, але не знаємо, що конкретно буде предметом розмов з росіянами і на які умови можуть погодитися американці. В значній мірі від позиції, яку займуть Сполучені Штати залежить чим це закінчиться, але Європа не хоче чекати. Польща намагається змобілізувати європейських союзників для збільшення підтримки України, щоб допомогти їй досягнути як найкращих позицій для переговорів»
Боніковська переконана, що жодна країна, яка межує з Україною, Росією та Білоруссю не ініціюватиме вислання миротворчих військ в Україну:
«Ми є першими на лінії ймовірної російської відповіді. Тому такого типу декларації можуть виголошувати країни, що знаходяться далі, до прикладу Франція чи Велика Британія».
Політологиня додає, що декларація більшого заангажування у конфлікт без попереднього сигналу з США була б ризикована.
«Ситуація в НАТО цілком зрозуміла: маємо насправді 32 країни-члени, але Сполучені Штати є беззаперечним лідером, який відповідає аж за 75% видатків на оборону союзу. Тому ключовим для нас заангажування американців», – зазначає Боніковська.
США можуть піднімати ставки, а ми ніМалґожата Боніковська
За словами експертки із міжнародних відносин, орієнтири Європи на Америку щодо військових дій є необхідними, тому що це США впродовж років надавали нам захисну парасолю, а відбудова «твердої сили» Європи трохи займе часу:
«Ми не можемо вчинити жодних активних дій в Україні без консультацій з американцями, нам потрібно знати якими є їхні плани і на скільки вони вирішать заангажуватися. Вони можуть піднімати ставки, а ми ні, бо знаходимося надто близько до України і все ще маємо надто малі можливості безпосередньої відповіді на ймовірну агресію Росії»
Малґожата Боніковська вважає, що Дональд Трамп буде прагнути змусити Україну і Росію припинити вогонь, але не дозволить, щоб західна коаліція програла, бо це була б іміджева катастрофа для США, більша ніж вихід з Афганістану.
«Якщо Росія відчує, що вона виграла, а Україна програла, становище Сполучених Штатів Америки, а також і Європи, суттєво послабиться. Ніхто вже не повірить в те, що Захід може захистити союзників і боротися за свої цінності, а таке переконання може відкрити «скриню Пандори». На щастя, Трамп не любить поразок» – додає політологиня.
Найважливішим для Заходу і України, підкреслює політолог, будуть умови і наслідки закінчення військових дій.
«Якщо Росія буде мати відчуття, що війна вартувала витрачених зусиль та засобів, то використає перемир’я для відновлення своїх сил і незабаром знову нападе. Але цього разу вже не на Україну, а на країни східної частини НАТО, в тому числі на Польщу», – резюмує Боніковська.
Голос народу
Соціологічних досліджень, що думають поляки про можливе відправлення миротворчої місії в Україну немає, тож Радіо Свобода запитало про це мешканців Варшави. Нагалошуємо, отримані відповіді є лише думкою окремих людей.
«До цього часу такі місії не мали успіху, але точно потрібен мир. Якби був мир, було б добре, але не такий, щоб Україна на ньому втратила», – каже пані Беата.
Молодий чоловік, який не назвався, переконаний, що кожна країна НАТО якусь частину свого війська мала б скерувати в Україну:
«Так, треба зробити, щоб не дійшло до чергового нападу. До цього повинна долучитися не тільки Польща, а й увесь Європейський союз, бо не відомо що може статися далі»
Пан Станіслав радше проти міжнародної миротворчої місії, тим паче проти того, щоб в Україну відправили польських солдатів:
«Залежить від того, які війська. Американські мусять бути, бо якщо американських не буде, то, на жаль... Польща швидше за все ні, бо відомо, що той чоловік тільки чекає, щоб Польща взяла участь. Він тільки чекає цього. А я впевнений, що він не закінчить на Україні. Війна загрожує цілій Європі».
«Ми втягнуті у війну вже достатньо, щоб зараз сказати «стоп». Думаю, що це питання кількох тисяч солдат. Це ж не йдеться про сили для боротьби, йдеться про сили, які б мали зайти на територію і своєю присутністю зазначити, що це територія, яка під охороною ЄС. Для цього не потрібно дуже багато війська, бо не йдеться, щоб їх відправляти на фронт, мова йде просто про їхню присутність», – сказав у коментарі Радіо Свобода цей варшав'янин.
- Президент України Зеленський під час пресконференції у Львові заявив, що планує порушувати питання розміщення миротворчих військ в Україні під час свого візиту до Брюсселя 18 грудня.
- Зеленський приббув у Бруссель, де у нього запланована зустріч з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
- Також у Брюсселі, як очікують, Зеленський долучиться до саміту лідерів ЄС 19 грудня.
Форум