Із 16 січня в Україні набув чинності закон, який зобов’язує сферу обслуговування за замовчуванням використовувати українську мову. В українців же з’явилася можливість на законодавчому рівні вимагати обслуговування державною мовою: передбачена система скарг та штрафів через апарат мовного омбудсмена.
За перші кілька днів дії закону на адресу офісу Уповноваженого із захисту державної мови надійшло близько сотні звернень. Це незначні порушення, як зазначив в коментарі Радіо Свобода мовний омбудсмен Тарас Кремінь.
Бурхливо реагують на нові правила соцмережі: прихильники нових правил влаштовують добровільні рейди, противники – вигадують способи обходу закону на користь російської мови. Через це вже трапляються конфлікти та суперечки.
Напередодні набуття чинності закону, офіс мовного омбудсмена видав рекомендації щодо того, як слід поводитися, якщо у громадських закладах та сервісах відмовляються обслуговувати українською.
Зовсім протилежні рекомендації в той же час видали проросійські видання та блогери, а також високопосадовці часів президентства Януковича – вони рекомендували алгоритми дій, які на їхню думку, можуть допомогти не виконувати норми закону.
Журналістка Тетяна Даниленко зазначила в своєму дописі, що за заклики не дотримуватися законодавства має бути відповідальність.
Із 16 січня у добровільні рейди з перевірками, чи працює закон пішли українці. Моніторили і соцмережі закладів.
У деяких випадках заклади намагалися виповнити закон із насмішкою, тоді це викликало бурхливу реакцію в суспільстві.
На сторінці однієї з київських кав’ярень з’явився допис, де висміювалася нова вимога щодо мови.
Скріншот цієї історії швидко розійшовся мережею, власник сторінки закрив коментарі, але тоді користувачі почали «обвалювати» негативними відгуками рейтинг закладу в Гуглі, після чого і з локацій у Гуглі заклад зник.
Власник закладу спочатку обурювався щодо обов’язковості обслуговування українською, судячи зі скріншотів, які викладали в мережу користувачі.
Втім пізніше в мережі з’явилося відео, де чоловік, який називається власником кав’ярні, приносить вибачення. Поруч із ним в той час перебувала група чоловіків із закритими обличчями, а сам допис із відео супроводжується підписом «Мовний патруль діє».
«Київський підприємець стебався в інстаграмі власної кав'ярні над українською мовою. Але, після зустрічі з репетиторами, миттєво все зрозумів. Каже, що більше не буде», – зазначає автор допису Олександр Онищенко.
Ще один інцидент віртуального конфлікту розгорівся із одеським закладом «Артель «У Машковичей».
На сторінці закладу, яка ведеться зазвичай російською, 16 січня з’явився допис, в якому українські слова написані російськими літерами: «Так зийшлися зиркы, що до нас прыйыхав друг симьи, справжний грузынський повар, Гулади», – йдеться в повідомленні.
Після нього рядок смайликів, що сміються до сліз і продубльоване повідомлення на івриті.
Це повідомлення швидко отримало реакцію суспільства. Частина користувачів сприйняли такий вчинок як образу і насмішку над державною мовою, адже над івритом в той же час заклад не експерементував.
У коментарях посипалися гнівні коментарі в перемішку з позитивними реакціями одеситів, яким сподобалося те, як вчинив заклад.
Адміністрація закладу не вбачає знущання над мовою у своєму вчинку, зазначають, що таким чином виконували мовний закон. В той же час, власники закладу публічно заявили про отримання погроз і навели скріншоти. Наголосили, що із цими скаргами звернуться в посольство Ізраїлю, через те, що співвласник є громадянином тієї країни, та в СБУ.
Щодо дій ініціативних громадян, які вимагають від закладів дотримання законів, знімають на відео, пишуть скарги, а також влаштовують такі «атаки» в коментарях та через інші сервіси, то думки різняться.
Київський бізнесмен Гарік Корогодський, наприклад, вважає, що закон цілком лояльний, але такі методи можуть лише нашкодити.
Проти таких громадських ініціатив виступив і журналіст Олексій Мацука.
«Сьогоднішні показові, заради підписників в ФБ, «рейди» проти касирів і продавців у виконанні дорослих чоловіків і жінок, які відчувають можливість ствердитися, виглядають гнітюче», – написав він у Твіттер.
Те, що ніхто не забороняв російської, вкотре пояснюють юристи, як от Владислав Власюк.
«Мовний закон не забороняє російської – він лише гарантує, що кожна людина в Україні може отримувати інформацію та послуги українською мовою в усіх публічних сферах», – наголошує він.
А от журналіст і історик Сергій Громенко показав, як підготували персонал у харківському магазині на касі. Люди в коментарях висловили підтримку тим, хто підготувався принаймні так.
Ну а колишній головний військовий прокурор і екснардеп Віктор Чумак похвалився, що і на острові Занзібар у Африці, де він наразі відпочиває, персонал у ресторані може обслуговувати українською.
Тема мовного закону зачіпила і молодіжну аудиторію у мережі «ТікТок». Варто зазначити, що в цій соціальній мережі активно розвивається україномовний сегмент, в якому підлітки обирають українську мову і пояснюють агресивним коментаторам, чому вони не спілкуються російською.
Україна не є новатором у мовному питанні. Радіо Свобода вже розповідало як працює наразі мовна інспекція в Естонії.
Читати також: «Ввічливий інквізитор». Як в Естонії працює мовна інспекція?
На інші іноземні приклади звертають увагу і ті, хто підтримує дію мовного закону.
В Україні, нагадаємо, в разі порушень законодавчих норм щодо ненадання послуг українською, громадяни можуть спрямовувати скарги до офісу мовного омбудсмена. Якщо скарга вмотивована, то закладу оголосять попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів. У разі повторного порушення протягом року на заклад чекає штраф від 5100 до 6800 гривень.
