Закон про мову в 2021 році. Від 16 січня обслуговування українською та іспити для чиновників

Від 16 січня 2021 року набувають чинності окремі норми закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Нововведення можуть торкнутися кожного українця, який користується будь-якими послугами чи купує будь-які товари. Адже від названої дати усі надавачі послуг будуть зобов'язані обслуговувати та надавати інформацію в Україні українською мовою.

Чинності набуває стаття 30 Закону про мову. Вона говорить, що мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Відтак інформація про товари та послуги на території України надається українською.

Що змінюється?

• Від 16 січня цього року підприємства, установи та організації усіх форм власності, підприємці й інші суб’єкти господарювання мають здійснювати обслуговування та надавати інформацію про товари і послуги, зокрема через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, українською.
• Усі виробники, а також виконавці та продавці зобов'язуються надавати споживачам інформацію про свої товари, роботи чи послуги державною мовою.
• Українською має подаватися інформація на цінниках, в інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.
• Крім того, тепер суб’єкти електронної комерції, зареєстровані в Україні, будуть зобов’язані забезпечити надання усієї інформації, визначеної законом, зокрема і щодо предмету електронного договору, державною мовою.
• Водночас інформація державною мовою про товари та послуги може дублюватися іншими мовами. В такому разі обсяг інформації українською не може бути меншим за встановлений законом про захист прав споживачів обов’язковий обсяг.
• Також може здійснюватися обслуговування клієнта не державною мовою, якщо на цьому наполягає клієнт і знайдено прийнятну для обох сторін мову комунікації.
• В інформації про товари, роботи чи послуги, наданій державною мовою, закон допускає використання слів, скорочень, абревіатур та позначень англійською мовою та/або з використанням літер латинського та/або грецького алфавітів.

Як каратимуть порушників?

Мовних «комісарів» чи якихось особливих уповноважених за дотриманням мовного законодавства не буде. Але Секретаріат уповноваженого із захисту державної мови може здійснювати позапланові заходи контролю щодо порушень мовного закону.

Для початку власники чи керівники закладів, що працюють у сфері обслуговування, мали б провести для своїх співробітників роз’яснювальну роботу щодо норм 30-ї статті Закону про мову.

Якщо ж споживач все ж потрапить у ситуацію, коли будуть порушені його права на отримання інформації та послуг українською мовою, то насамперед він має зафіксувати порушення у книзі скарг і звернутися до менеджера або вищої керівної посадової особи установи з проханням виправити ситуацію.

Також кожен громадянин може скласти скаргу на ім’я Уповноваженого із захисту державної мови, надіслати її письмово або електронною поштою.

В офісі мовного омбудсмена такі скарги зобов'язані розглянути і відреагувати на них. Важливо надати максимально повну інформацію про суб’єкт господарювання, обставини та докази, що підтверджують порушення. Якщо скарга вмотивована, то закладу оголосять попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів.

У разі повторного порушення протягом року на заклад чекає штраф від 5100 до 6800 гривень. Скласти протокол і виписати штраф має уповноважений або його представник.

Омбудсмен за потреби може залучати працівників поліції, органів державної та місцевої влади.

Хто складатиме екзамен із мови?

Закон зобов’язує посадовців володіти державною мовою та використовувати її при виконанні службових обов’язків.

Тепер кандидати на чиновницькі крісла складатимуть іспит на знання української. Саме це, для окремих категорій держслужби, передбачає стаття закону про функціонування державної мови, яка набирає чинності в січні – складання іспиту з української мови.

Насамперед нововведення стосуватиметься претендентів на посади міських голів, міністрів, голів адміністрацій, керівників держпідприємств та прокуратур.

Не складатимуть іспиту на знання мови кандидати в депутати.

Також закон визначає, що публічне приниження чи зневажання української мови може стати підставою для притягнення до юридичної відповідальності. Крім того, передбачено покарання за навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах, а також за створення перешкод та обмежень в її застосуванні.

Також у законі йдеться, що його дія не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Чому в Україні одна державна мова? 10 відповідей Віталія Капранова