Ворохта без блокпостів, але з неприємним відчуттям після конфлікту з ТЦК. Репортаж

ВОРОХТА – Після інциденту, що стався 4 липня, між жителями селища Ворохта (Івано-Франківська область) і військовослужбовцями Верховинського Територіального центру комплектування (ТЦК), блокпости на в’їзді і виїзді до цього туристичного місця – прибрали.

Місцеві кажуть, що їхнє обурення було пов'язане з тим, що блокпости біля селища суттєво зменшували потік туристів, от біля курорту «Буковель», мовляв, працівники ТЦК на туристів «не полюють». Тож, саме ця несправедливість, за їхніми словами, і штовхнула їх на конфлікт із працівниками ТЦК. Тепер вони хочуть, щоб у ТЦК вибачилися за те, що їхній працівник вдарив одну з жінок під час інциденту.

Поліція відкрила два кримінальні провадження через цей конфлікт. Слідство триває.

Кореспондентка Радіо Свобода побувала у Ворохті, щоб з’ясувати подробиці цієї історії:

• Чому стався цей конфлікт?
• Що думають місцеві про війну і мобілізацію?
• Як у ТЦК відреагували на цей інцидент? Може, чоловіки Ворохти уже всі отримали повістки?

У центрі мальовничої Ворохти облаштоване місце пам’яті за загиблими односельцями. Тут тринадцять імен тих, які загинули під час повномасштабної війни Росії проти України протягом 2022 -2024 років.

Сьогодні у лавах ЗСУ захищають країну близько двохсот чоловіків і жінок Ворохтянської громади.

Довгий час блокпост, на якому працівники ТЦК з Верховини разом із поліцейськими зупиняли автотранспорт, діяв від селища Ворохта за 5 кілометрів на дорозі у бік Говерли, Верховини.

4 липня зранку цей блокпост розташували у протилежному боці селища, з боку Яремче.

Дізнавшись, що блокпост перенесли, група мешканців Ворохти прийшла до селищної ради. Серед них були Тетяна Лозова і Іванна Лейбюк.

Вони розповіли Радіо Свобода, як розгортались події у цей день.

Учасники про конфлікт

Іванна Лейбюк:

«Десь о 12-ій ми зібралися біля селищної ради, покликали селищного голову, працівників Прикордонної служби, щоб вони нам пояснили, чому поставили цей блокпост в іншому місці. Пояснити ніхто нічого не міг, документів про перенесення посту у них не було. Вони не могли нам відповісти, чому перенесли цей блокпост і не мають відповідних документів.

Два місяці стояв блокпост на 5 км їм ніхто не забороняв працювати. Але коли поставили тут, ми обурились. До нас перестали їхати на відпочинок. Тим часом можуть вільно їхати в Буковель. Я пояснила, що вони заважають нашому вільному пересуванню, що доводиться чекати у чергах, тому що зупиняють машини і перевіряють документи. Нам не відповіли, чому перенесли блокпост і ми туди поїхали.

Ніхто не звертався до працівника ТЦК, а говорили з військовими, якщо не мають документу, то щоб забрали звідти блокпост.

Один з працівників ТЦК поводився агресивно, їхав у натовп. Коли люди розбіглися, він в’їхав у машину, яка стояла за людьми, і продовжував свій рух.

Тоді люди просто натовпом хотіли його зупинити. Коли вже зупинили, чоловіки підбігли туди. Ми викликали поліцію, швидку. Він провокував, люди були на емоціях.

У той момент, коли люди хотіли його зупинити на машині, він витягнув газовий балончик. Чому спрямував собі в очі? Видно як промиває їх водою. Він дуже агресивно відповідав і говорив з людьми. Я не була провокатором, у чому мене звинувачували, ми не кидались на людей».

Тетяна Лозова

Тетяна Лозова розповіла Радіо Свобода, що один із працівників ТЦК, який сидів за кермом машини і наїжджав на людей, її вдарив. Ним виявився 47-річний військовослужбовець ТЦК з Верховини, який раніше воював.

«Працівник ТЦК схопив мене однією рукою одночасно за телефон і волосся. Побачив, що я знімаю. Наші мешканці за мене заступились. І військові з Прикордонної служби, поліцейські відвели працівника ТЦК в бік», – каже Тетяна Лозова.

Тетяна Лозова написала заяву в поліцію.

Учасники і спостерігачі інциденту вважають, що блокпост військовослужбовці ТЦК перенесли тому, що чоловіки почали їхати в Ворохту не потягами, а автомобілями чи автобусами. Адже на вокзалі працівники ТЦК перевіряли документи в осіб призовного віку і відвозили у районний центр ТЦК, де їх мобілізували.

Мешканці, які вимагали прибрати блокпост, наголошують, що не мали претензій до військовослужбовців Прикордонної служби, а лише до ТЦК.

Реакція ТЦК, поліції

Селищний голова Ворохтянської громади Олег Дзем’юк про блокпост на новому місці дізнався зранку, коли їхав на роботу з сусіднього села. За його словами, працівники ТЦК зупинили його, щоб перевірити документи.

«Для мене було здивування, коли мене зупинили на цьому блокпості. Я представився, показав необхідні документи, запитав, чому хлопці тут стоять. Сказали, що командування отримало наказ, відповідно, вони тут розміщені. Селищну раду ніхто не інформував про перенесення посту. Люди прийшли до селищної ради з запитаннями.

Чим мотивувались люди, йдучи до блокпосту? Складно сказати, насправді. Напевно, кожен мав якісь особисті на те причини. Там були і ті, в кого хтось з рідних загинув на війні. Були різні люди з різною мотивацією. Відбулося те, чого ми всі, напевно, не хотіли, не хочемо і не будемо хотіти в майбутньому»

Після конфлікту з місцевими мешканцями блокпост у Ворохті забрали. Чи назавжди? Невідомо.

Як мовиться в офіційній заяві Івано-Франківського обласного ТЦК, документи чоловіків призовного віку перевірятимуть і надалі.

«Ситуація наступна: на в’їзді у Ворохту стоїть блокпост, який перевіряє документи. Через це місцеві жителі заявляють, що на курорт не їдуть особи, що уникають свого конституційного обов’язку служби в армії.

Сьогодні жителі Ворохти почали конфлікт. Напали на військовослужбовця ТЦК та побили його машину. Даний військовослужбовець був поранений та воював за «подібних осіб».

Нам не зрозуміло, проти чого протестують місцеві жителі? Проти своїх же односельчан, які воюють зараз і захищають нашу країну? Проти сотень тисяч чоловіків, які ризикують життям і воюють за нашу державу? Можливо, місцеві протестують взагалі проти України? Ці питання риторичні».

Радіо Свобода звернулося до пресслужби ТЦК за коментарем, але речник пояснив, що у даний момент перебуває у східному регіоні України.

Поліція Івано-Франківської області відкрила два кримінальні провадження за фактами протиправних дій у Ворохті, а саме:

• перешкоджання ЗСУ і вчинення хуліганства: за частиною 2 статті 296 (хуліганство
• ) та частиною 1 статті 114 ( перешкоджання законній діяльності ЗСУ) Кримінального кодексу України

«Група осіб зухвало та грубо порушувала громадський порядок, вчинила конфлікт з військовослужбовцями Верховинського РТЦК та СП, які на той момент виконували свої службові обов’язки. 47-річному військовослужбовцю завдали тілесних ушкоджень та пошкодили автомобіль. Правоохоронці, що прибули на місце події, провели роз’яснювальну роботу з місцевими мешканцями. Конфлікт вдалося оперативно припинити. Надалі поліцейські опитали потерпілих, встановили свідків конфлікту, вилучили відео з камер спостереження та пошкоджений транспортний засіб. Потерпілого доставили в лікувальний заклад», – мовиться в офіційному повідомленні Нацполіції Івано-Франківщини.

У цій справі триває слідство.

Група мешканок, яка брала участь у конфлікті чи була на місці, зустрічалась з селищним головою. Але кореспондентці Радіо Свобода не дозволили бути присутньою під час розмови.

Думки ворохтянців

Про те, що трапилося на блокпості 4 липня, звісно, знає вся Ворохта. Тут проживає понад 4000 людей.

Говорять про інцидент не вельми охоче. Кажуть, що про цей випадок дізналася вся Україна, і багато людей дуже погано відгукнулись у соцмережах про ворохтян.

Василь не ходив на блокпост 4 липня і не брав участі у цьому конфлікті. Його син пішов захищати країну добровольцем у травні 2022 року.

Коли відео інциденту почало поширюватися соцмережами, син одразу ж зателефонував і запитав, чи він там був.

«Я не міг там бути, тому що син мене б неправильно зрозумів. Але так, як працює ТЦК не є добре. Серед них є багато тих, хто повернувся з війни. Є з контузією, інвалідністю. Їх не можна задіювати на виїзди, ловити людей по вулицях. Вони б мали бути на реабілітації або ж працювати в ТЦК з документами. На мою думку, і село пішло неправильним шляхом з блокпостом, бо іти проти військових не можна. ТЦК треба було гнати, вони зі свого району були, працювали без посвідчення, не мали документів»

Жителька селища Оксана теж не ходила під блокпост. Про його перенесення довідалася із місцевого чату.

«Люди були незадоволені тим, тому що це несправедливо: тут стоять у Ворохті, а в Буковелі їх немає», – зауважила жінка.

Таксист Назар Романюк називає інцидент неприємним із обох боків.

«Могло обійтися все, якби біля селищної ради все вирішили правильно. Могло завершитися дискусією. Люди зараз дуже емоційні і мале слово може відіграли свою значну роль, розпалити конфлікт між цивільними і військовими»

Серед туристів – переважно жінки і діти

Головною причиною, чому група ворохтян вимагала забрати блокпост було те, що, за словами учасників інциденту, зменшився потік туристів у гірське селище. А тут люди всі роки незалежної України живуть із заробітків за кордоном або ж туристичного бізнесу.

Високогірне селище Ворохта приваблює туристів у всі пори року і відоме, як гірськолижний курорт.

Його історія почалась за Австро-Угорщини і залізнична колія, яка поєднала Перемишль і Львів у середині ХІХ століття, продовжилась далі у гори. Тут почали відкривати санаторії і приймати відпочивальників.

Цього року кількість туристів у Ворохті приблизно така ж, як і торік, про це Радіо Свобода говори продавці на місцевому ринку, люди на вулиці. Але через мобілізацію бояться їхати чоловіки призовного віку. Адже військовослужбовці ТЦК дуже часто чергували на залізничному вокзалі і забирали у районний ТЦК чоловіків, якщо у них не було належних документів про військовий облік.

З кількох потягів, які зустріло Радіо Свобода у Ворохті, вийшли переважно жінки і діти.

«Зараз до нас їде багато дитячих груп з супроводом дорослих. Їдуть жінки без чоловіків. А чоловіки приїжджають ті, які мають бронь. Чи інцидент на блокпості вплинув на потік туристів? Ні. Зараз погода спекотна і більше приїжджають. До того ж люди планували свою відпустку», – говорить Ганна Ткачук, працівниця вокзалу у Ворохті.

Радіо Свобода зустріло кількох військовослужбовців, які зараз служать в ЗСУ, і приїхали відпочити серед тиші Карпатських гір. Усі військовослужбовці роблять відмітки в документах у селищній раді про прибуття і відбуття.

Тарас Красюк із Кременчука служив у ЗСУ в 2019 році, мобілізувався торік 9 травня, тому що отримав повістку. Приїхав у гори відволіктись і пожити, як каже, трішки своє життя. Про конфлікт у Ворохті дізнався з соціальних мереж.

«Читав, що блокпост руйнує життя місцевим мешканцям. Бачив вщент зруйновані села Донбасу, тому так говорити, що тут про зруйноване життя… Але я негативно ставлюсь до «бусифікації», коли людей завантажують у буси працівники ТЦК. А як знайти мотивацію йти служити? Нас потрібно змінювати, щоб під час ротації могли замінити інші. Коли адекватно проходить перевірка облікових документів, то тут не бачу негативу. Провідник потягу мені сказав, що у Ворохті трішки «свавілля», що перевіряють на вокзалі документи у чоловіків, що можна зустріти ТЦК. Я – військовий і їхав собі, не задумуючись», – говорить військовослужбовець Тарас Красюк.

Подружжя Рубанів з Дніпра проводить у Ворохті спортивний табір. Максим Рубан – викладач і має відтермінування від мобілізації, тому й супроводжує групу.

«З 10 липня – спортивний табір. З 17 батьків дітей їдуть лише мами. Чоловіки бояться приїжджати у Ворохту, тому що їх можуть «затягнути» в ТЦК з потяга. Навіть коли облікові дані оновлені. Щоб ось так брати людей на вулиці, кудись везти?.. Дніпро ближче до фронту і немає такого, як тут.

Бояться їхати у західні регіони навіть, якщо оновили свої облікові дані. Тому що все рівно забирають, знімають з потяга. Про це люди говорять. Ми з донечкою на змагання їздили в Чернівці, виходили з потяга і стояв бусік ТЦК і знімали чоловіків призовного віку», – розповідає подружжя Рубанів.

Ціни на проживання у Ворохті різні, залежно від умов. Вільні місця у приватних садибах є, починаючи від 300-350 гривень за добу. А ось більші комплекси і готелі зайняті дитячими і спортивними групами. Є багато туристичних турів, які бронюють місця. Оскільки відбувається вимкнення електроенергії, як в усій Україні, тому використовують генератори. А їх обслуговування це додаткові витрати для приватних підприємців.

«Ці додаткові видатки впали на наш дохід як підприємства, тому що вартість самого проживання не можна збільшувати і не можемо збільшувати, тому що взагалі ніхто не поїде.

У нас як була ціна 800 гривень за сімейний номер три роки тому, так вона залишилася і зараз. Ситуація з мобілізацією впливає на ведення бізнесу, тому що важко знайти чоловіків з таким фахом, як електрик, сантехнік, механік. Молодь непризовного віку не є кваліфікована», – розповів підприємець Віталій Кермощук.

За словами підприємця, активний літній відпочинок у Ворохті розпочинається у другій половині липня. Але його специфіка змінилась.

«Пересічний українець, правду кажучи, не має таких доходів, як раніше. Дорослі самі не їдуть, а ось дітей оздоровити у тихому і безпечному місці вважають своїм обов’язком. Стараються дитину відправити в Карпати. Минулого року у липні, коли військовим почали давати відпустки, вони приїжджали сюди зі своїими родинами», – наголосив Віталій Кермощук.

Багато готелів, приватних садиб, баз запровадили знижки на проживання військовослужбовців.

Що далі?

Триває слідство у справі конфлікту на блокпості.

Жителі Ворохти, які брали участь в інциденті надали свої пояснення правоохоронним органам.

Із працівником ТЦК з Ворохти вони не зустрічалися і не розмовляли. Але вимагають від нього вибачення за його дії.

Також кажуть, що Ворохтянська селищна рада отримала велику кількість повісток для місцевих чоловіків. Але у самій селищній раді, чиї працівники і розносять повістки про мобілізацію, цього Радіо Свобода не підтвердили.

Дехто з ворохтян побоюється, що повістки таки прийшли, то це може спричинити конфлікт уже всередині самої громади, зі звинуваченнями на адресу учасників інциденту 4 липня.

Про місце, де розташували новий блокпост 4 липня, нагадує досі прим’ята трава, уламки автомобільного скла і пластмаса.

Чи можна було уникнути того конфлікту? Що насправді його спричинило?

Що треба, щоб таке не повторилося:

• чіткі і зрозумілі правила мобілізації, які розповсюджуються на всіх?
• мудрі і відповідальні дії місцевої влади?
• бездоганна з точки зору закону поведінка працівників ТЦК?
• дотримання законів закону, зокрема закону про воєнний стан?
• привентивні спільні рішення і дії місцевих органів влади всіх рівнів та поліції?
• справделиве розслідування таких інцидентів і відповідне покарання винуватців?

Чи цього достатньо?

Адже, як неодноразово наголошують і самі ж військові, і експерти, і громадяни: незрозумілі, агресивні, незаконні дії лише погіршують ситуацію.