«Залізли в гаманець кожної громади». Мер Івано-Франківська розповів про конфлікт мерів з центральною владою

Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків був одним із перших українських мерів, хто публічно підтримав мера Черкас Анатолія Бондаренка у конфлікті з центральною владою. Марцінків, як і Бондаренко, на самому початку також виступав за жорсткий сценарій карантину, але згодом так само вимагав послаблень. Нині на Руслана Марцінківа, як він стверджує, відкриті два кримінальні провадження. Перше – за заклики відкрити ринки перед Великоднем. Друге – за скандальне висловлювання щодо ромів, яких Марцінків, пропонував «запакувати і вивезти» з Івано-Франківська на Закарпаття. Правоохоронці, як і низка правозахисних організацій, розцінюють висловлювання мера ксенофобським.

В інтерв'ю Радіо Свобода міський голова Івано-Франківська розповів, чому низка мерів чинять спротив центральній владі, які економічні наслідки від карантину отримали регіони та чого чекати від місцевих виборів, що мають відбутися восени цього року.

– Пане Марцінків, стало відомо, що карантин продовжили до 22 травня. Як вам таке рішення?

– Я не почув до кінця, яке все-таки буде полегшення бізнесу. Тобто частково – зрозуміло. Не є зрозуміло щодо громадського транспорту, чи він буде працювати. Хоча би міжміський. Це перше питання.

Друге: все-таки під тиском органів місцевого самоврядування, підприємців йдуть назустріч і пом’якшують. Тому що ситуація дуже і дуже напружена, особливо у регіонах. Ми буквально у п’ятницю «святкували» 50 днів, як запроваджений карантин у нашій державі. І особливо багато малого і середнього бізнесу несуть колосальні збитки, а разом з ними колосальні збитки несуть органи місцевого самоврядування, які сьогодні взяли удар щодо подолання епідемії.

Тому не можу сказати. Ще не бачив тієї постанови Кабміну. Але вітаю послаблення карантину. І це дуже важливо, що все-таки частково економіка зможе працювати.

– Але ви були одним із тих мерів, які насправді підтримували запровадження карантину.

– Я підтримував на початку. І я вважаю, що на самому початку потрібно було ще жорсткіше робити карантин. І моя думка не змінилася. Але станом на сьогодні я маю цифри по своєму місту Франківську: кількість хворих зменшується, кількість людей, які поступають у наші міські лікарні, якщо ще 1,5–2 тижні тому було 35-40 осіб, які поступали в міські заклади з підозрою на коронавірус, то сьогодні ця цифра – 7, 8, 9 пацієнтів на день. Тому хороша тенденція. Тут також летальних випадків немає вже 4 дні. Тому все-таки достатньо ситуація стабілізується.

– А скільки хворих всього в Івано-Франківську?

– Станом на сьогодні – 277 зафіксованих хворих на коронавірус. Це загалом з тими, хто вже вилікувався, і з тими, хто, на жаль... Маємо 21 летальний випадок за весь час карантину. Але ситуація така, що я не можу сказати, наприклад, що наші лікарні переповнені чи, скажімо, є загроза того, що людям не нададуть медичну допомогу.

Я підтримую, що потрібно виходити з карантину поступово. Але дуже важливо сьогодні дати працювати малому і середньому бізнесу.

– Я хочу почати з вашого останнього допису, який ви напередодні зробили. Ви стали на захист мера Черкас Анатолія Бондаренка. Ви написали: «Таке враження, що хочуть знищити місцеве самоврядування – повідкривали купу справ на мерів, забрали кошти в громад, закріпачили українців щодо виїзду за кордон, продали землю, обманули з доплатою медиків. Підтримую мера Черкас Бондаренка».

«Хочуть знищити місцеве самоврядування» – що ви мали на увазі?

– Я маю на увазі, що та так звана децентралізація насправді перетворилася в те, що найбільше коштів забрали в органів місцевого самоврядування. І постійні є спроби з боку Верховної Ради і з боку пропрезидентської сили забрати повноваження в органів місцевого самоврядування. Ви подивіться, що найбільше втрачають саме міста, селища, села.

– Скільки у вас забрали коштів?

– Тільки по податках, якщо взяти березень місяць, за минулий рік ми отримали 128 мільйонів гривень податків, то станом на сьогодні ми отримали 84,5. Тобто, якщо порахувати за один місяць – то це 50 мільйонів гривень. Беремо ще березень, з 12 березня, і беремо травень-червень, тому що все рівно будуть втрати, це колосальні цифри. А якщо порахувати, що нам не дораховують державну субвенцію на освіту, не дофінансовують медицину, наприклад, по двох закладах ми до сих пір не те, що доплати, а зарплати, не знаємо звідки перекривати кошти. Це, зокрема, наш Центр первинної медичної допомоги, куди входять усі поліклініки, і це наша дитяча лікарня. Тому тут надзвичайно великі виклики для органів місцевого самоврядування.

І взагалі йде обмеження. Наприклад, скасували інфраструктурну субвенцію для всіх органів місцевого самоврядування для об’єднаних територіальних громад. Але задається питання: чи не можна було зменшити, наприклад? Тому що залізли в гаманець кожної громади. Нехай для нашої громади це було 3,5 мільйони гривень, але для, наприклад, для більшівцівської громади чи для іншої громади 3,5 мільйони гривень – це достатньо великі кошти на інфраструктуру. Натомість зберегли кошти на будівництво біатлонної дороги на «Буковель». Тобто, логіки немає. Давайте, може, будемо ці трохи обмежувати. Якщо забрали у громад, то і свої видатки трішки зменшуйте. Тому тут є багато таких питань.

І конкретні цифри по конкретних податках. Найбільший удар – це по ПДФО. Що це означає? Це 32 мільйони гривень за місяць. Це означає, що люди пішли за власний рахунок і не працюють. Це означає, що не виплачується зарплата. Це означає, що не сплачується ПДФО, але люди стали бідніші. Це найголовніше. Тобто 32 мільйони із 50 – це дуже велика сума. Це оренда землі і податок на майно. Чому не дати ці податки все-таки на розгляд органам місцевого самоврядування було за березень місяць, тому що втрати достатньо великі.

Тому що, для прикладу, «Епіцентр» може заплатити податок на нерухомість і оренду землі, і податок на землю, ті підприємства можуть, а ті, які не можуть, їх треба було звільнити. І місцеві органи позвільняли. Ми позвільняли від єдиного податку... малий і середній бізнес. Те, що ми могли на своєму рівні. Ми розуміємо, що це є втрати бюджету. Але ми й розуміємо, що у цей непростий час це надзвичайно важливо. Але хотілося би цієї справедливості скрізь, в усіх гілках влади.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Епіцентр» скандалу: карантин, «Мрія» і «фактор» Зеленського

– Ви стали міським головою Івано-Франківська у 2015 році. І тривалий час ви встигли попрацювати з п'ятим президентом Порошенком. І якщо порівняти роботу за Порошенка і роботу за Зеленського, то що глобального змінилося у відносинах між центральною та місцевою владою? Чи почали ви якось чути чи слухати один одного інакше? Як комунікація будується? Можете якісь глобальні відзначити пункти?

– Я не хочу ідеалізувати ні попереднього президента, ні теперішнього. Адже якщо казати про початок каденції у 2015–2016 роках, то справді була реальна децентралізація. Тобто фінансові кошти залишалися на місцях. Але, десь починаючи з 2017 року, помаленьку, напевне, почали забиратися податки – і бюджети стали все бідніші і бідніші. Але найбільший удар ми дійсно отримали за минулий рік і теперішній рік. Як це робиться? Дуже просто. Не додаються державні субвенції на освіту, не додаються державні субвенції на охорону здоров’я і, відповідно, її виплати. Зрозуміло, що ти змушений як міський голова покривати це за рахунок місцевих доходів і, відповідно, зменшувати кількість коштів, які могли би бути витрачені на будівництво садочків, на ремонт доріг, на ремонт тротуарів.

Тому це відчуття зараз про те, що дійсно йде наступ на місцеве самоврядування. Таке складається враження, що просто, скажімо, є така тенденція, щоб на цих місцевих виборах замінити міських голів і місцеві ради на... Навіть той закон, який зараз хочуть протиснути, що мають бути загальнопартійні ренти 5% по всій Україні. Це такі достатньо тривожні дзвінки щодо демократії, щодо якихось таких демократичних процесів. Тому я не казав би, що сьогодні ми маємо реальну децентралізацію. Ми маємо сьогодні намагання здійснити адміністративно-територіальний устрій, якимось чином повпливати на місцеве самоврядування.

– Далі ви нарікаєте на те, що повідкривали купу справ на мерів. Знаємо, що викликали на допит, але допит скасували, здається мені, Анатолія Бондаренка. На кого ще повідкривали справи у зв’язку з...?

– Я хочу говорити і про себе особисто. Адже на мене також ще от відкрили кримінальну справу за ринки, за те, що перед Великодніми святами начебто я дозволив працювати ринкам. Але на той момент ніякого рішення офіційного ні Кабміну, ні санітарного лікаря не було. А була тільки заява. Тому ця справа є. І вона відкрита.

– Тобто ви заявили про те, що маєте намір відкрити ринки, а за це відкрили кримінальне провадження?

– Сьогодні це провадження є. І в п’ятницю у мене відбувався допит по двох справах: по цій і по ромах. Тому дійсно на мене дві справи відкрито. Я вважаю, що сьогодні, в тому числі, такий тиск і йде.

– Але, будьмо відвертими, справа про ромів – це зовсім інша справа. І, напевне, її не треба приплітати до карантину, до ринків і так далі.

– А чому, наприклад, люди, які не дотримуються карантину, поліція...? Чи, скажімо, коли Московський патріархат не дотримується карантину, чому там не відкриваються справи? Чому коли закон один для всіх чи карантин один для всіх, то він має бути для всіх. Тому тут є багато питань.

– Ви зараз справедливо піднімаєте питання соціальної рівності, але давайте все-таки повернемося до вас, до ваших висловлювань. Ви нарікали, чому «не запакували і не вивезли ромів». І за фактом цього заклику до примусового переміщення Нацполіція почала кримінальне провадження. Вони це визначили як порушення прав людини з ознаками ксенофобії. Можете щось додати? Не погоджуєтеся з цим?

– Я не погоджуюся. Тому що насправді і поліція, і муніципали зверталися допомогти транспортом. І якщо люди, скажімо, добровільно хотіли поїхати, а вони дійсно добровільно, а не вистачало місць, то я не бачу у цьому нічого поганого. Якщо до мене ще раз звернуться з тим, щоб...

– Нічого поганого у своєму висловлюванні чи нічого поганого в чому?

– Це було емоційно. Але, даруйте, поліція, в тому числі, має реагувати на те, що недотримання карантину. В незалежності від національності. Тому я тут переконаний. Не може бути, якщо я по національності іншої національності, то я не повинен дотримуватися карантину і живу у привокзальному сквері.

– Ви шкодуєте за це висловлювання чи ні?

– За емоції шкодую. А за те, що хотів допомогти людям, і за те, щоб карантину дотримувалися всі, – ні.

– А як у вас зараз з доплатою медикам? Ви також нарікаєте на те, що обманули з доплатами медиків. Кого і на скільки обманули, якщо вам відомі такі випадки?

– Буквально перед вихідними швидка допомога страйкувала. Люди недоотримали обіцяне. Ми отримали тільки на всі заклади 1 мільйон 400 тисяч при потребі майже 5,5 мільйонів. Добре, що ми за кошти міського бюджету фактично за березень місяць закрили 6,5 мільйонів. Зараз дали доплати за квітень місяць. І до сих пір не знаємо. «Ковідні» пакети не підписані. Ми не знаємо, які будуть доплати медикам. Трошки це неправильно, коли з великих трибун говорять про 300%, а ці 300% отримують тільки 20 людей.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Обіцяні 300% медикам: чому не всі лікарі отримали надбавки

​– Мається на увазі тим, хто, я так розумію, протистоїть коронавірусній інфекції. По 300% – це цим лікарям в першу чергу йшлося про виплати.

– Даруйте, а медсестра і санітарка, яка миє підлогу, яка теж ризикує, а людина, через яку проходить 50 осіб рентгену? Що, тільки декільком людям заплатити надбавку? А та ж сама медсестра, яка ставить крапельницю, чи та ж сама санітарочка, яка доглядає людину?

– Але ж мова йшла про те, що усім медикам буде 300%, які працюють в опорних лікарнях і стикаються з коронавірусною інфекцією.

– Реально немає цих коштів. І дали 1 мільйон 400 тисяч – мільйон на одну лікарню, а 400 тисяч – на іншу. При потребі при подаванні майже 4,5 мільйони. Тобто це є неправда. І лікарі, коли отримали зарплату за квітень, перший квартал, по 1,5 тисячі гривень, то знаєте, як люди мають ставитися до своєї роботи. Якби не міська влада, яка сьогодні додатково за квітень заплатила по 10 тисяч гривень премій, то я думаю, що ми мали би ті ж самі страйки, які відбуваються по інших містах.

Крім того, швидка допомога, яка теж має отримати доплати, інші заклади, які надають таку медичну допомогу. Обласний легеневий диспансер і багато чого іншого. Тому тут є багато питань.

– А як взагалі карантин вплинув на локальний бізнес? Що ви очікуєте? Можливо, у вас є якісь цифри поділитися? Або скільки закладів не відкриється? Або скільки підприємців не повернеться до своєї роботи?

– Я не буду розкидатися такими цифрами. Насправді такі цифри ми можемо сказати вже після пом’якшення карантину. Я не знаю, звідки статистика у центральних медіа, що не вийдуть на роботу 12 тисяч підприємців. З чого? Сьогодні, коли сплеску закриття справ немає. Тобто у нас сьогодні працює Центр з надання адмінпослуг і можна подати заяву про закриття бізнесу. Станом на сьогодні було подано трошки більше 100 заяв. Але це нормально. Це такий постійний процес з моменту відкриття роботи Центрів надання адмінпослуг з 21 квітня. Тому ми нічого такого поки що не маємо.

Єдине, що (я вже казав) близько 50 мільйонів, які ми порахували, втрат міського бюджету тільки за квітень місяць.

– Я хочу поговорити з вами і про політику. Ви самі згадували, що місцеві вибори – «на носі». Два дні тому стало відомо журналістам «Дзеркала тижня» в режимі секретності, але вже, очевидно, не секретності, сталася перша онлайн-конференція, де обговорювалося створення партії мерів за ініціативи Віталія Кличка. Чи брали ви участь у цій конференції?

– Ні, я не беру участі. Я належу до ВО «Свобода», тому не планую брати участі у жодних інших проєктах, крім ВО «Свобода».

– А телефонували вам? Запрошували?

– Ні, ніхто не телефонував, ніхто не запрошував.

– Тоді щодо «Свободи». Які у вас надії на «Свободу»? З’явилося останнє опитування КМІСу. Партія «Свобода» отримала б 2%, якби вибори відбулися на кінець квітня. Що зараз відбувається в партії? Які плани в партії є щодо місцевих виборів?

– Я не вважаю, що сьогодні нам є якась загроза на рівні місцевих органів.

Єдине, що я десь хочу звернутися до президента і до прем’єра, щоб не робили дурниць і не робили якихось там обмежень у 5% по всій країні, інших таких. Тому що місцеві вибори – це зовсім інше. Це і місцева проблематика, це і господарка в основному. І тут є можливості більше говорити про те, що зробити для місцевих громад і як робити.

І хочу сказати, що оцінку сьогодні попередню дали на виборах до Верховної Ради – кандидат від ВО «Свобода» Оксана Савчук перемогла у 2,5 рази кандидата від «Слуги народу». І це оцінка моєї роботи. Тому що я однозначно пропагував і просив мешканців Франківська підтримати мого кандидата. І бачу, що зараз підтримка навіть у тих питаннях, які ви піднімали, то громада підтримує. І я дякую громаді за підтримку.

– Тобто «Свобода» буде брати участь у місцевих виборах?

– Однозначно. Ми будемо достатньо серйозно брати. Тому що ми сьогодні представляємо... і мер Хмельницького, і мер Тернополя, і мер Конотопа, і міські голови менших міст, таких як Монастириськ, як Косова. Тому ми будемо активно працювати. Рейтинги – це добре, але колись на моїх виборах мені 1% давали, що я переможу. Тому рейтинги – це добре, але робота – ще краще.

– А ви вже спостерігаєте підготовку якусь до місцевих виборів інших політичних сил, наприклад, «Слуги народу»? Можна сказати, що вже почалася кампанія?

– Вона не закінчувалася після парламентських і президентських виборів насправді. І сьогодні тиск на мерів – це є складова цієї кампанії.

– Ви знову про тиск на мерів. Давайте тоді перерахуємо, на кого ще тиснуть? Розібралися, ви вважаєте, що тиснуть на пана Бондаренка. Ви кажете, що тиснуть на вас. Хоча насправді справи, які відкрили – там і ваше висловлювання. Не можна це все в одну купу. А на кого ще тиснуть? Хто вам скаржиться?

– Майже у кожного міського голови. У тому числі ви пам’ятаєте, що і Павлоград – нещодавно була справа. І мер Дніпра. І коли у нас відбуваються наради з Асоціації міст України, то дуже багато міських голів про це говорять. Тобто є такі спроби. Це різні методи. Найкращий метод – це забрати кошти. І це сьогодні робить влада, тобто обмежуючи кошти. Відповідно, якщо ти не можеш щось зробити для своєї громади, це спричиняє, як думає наша влада, до зменшення рейтингу. Але насправді я думаю, що сьогодні громада зерна від полови. Побачимо, що буде у жовтні.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Мери VS коронавірус: Кличко стрижеться, Марцінків свариться з ромами, Філатов і Бондаренко послаблюють карантин

– А ви плідно співпрацюєте з головою ОДА?

– Я маю хороші робочі стосунки. Я спілкуюся і з попереднім головою, а теперішнім прем’єром і з теперішнім Віталієм Федорівим, який нещодавно призначений, у нас хороша, конструктивна співпраця. Але є політика. І вона все-таки впливає на певні ухвалення рішень.

– Але після того, як ви публічно підтримали пана Бондаренка, вам хтось телефонував з представників центральної влади або, наприклад, той самий, можливо, Денис Шмигаль, з яким ви плідно співпрацювали, як ви самі кажете?

– Мені телефонував прем’єр-міністр. Але це була нормальна розмова про те, що давайте пом’якшувати карантин, і з 11-го числа буде пом’якшений карантин. Але якихось таких, даруйте, висловлювань нетактовних не було.

– А коли він вам телефонував? Відразу після того, як ви підтримали мера Черкас?

– Це було в неділю. І, знову ж таки, даруйте, але ми з Денисом Анатолійович тут працювали плідно і тісно, і ми можемо собі так поспілкуватися. Але ні в якому разі це не був тиск чи ні в якому разі, знаєте, хтось там, погрози чи якісь речі. Тобто це така нормальна, конструктивна розмова.

– Ну що він вам сказав? Перекажіть трошки.

– Ми говорили про те, що ще треба потерпіти щодо пом’якшення карантину і що уряд планує пом’якшити карантин. Зрештою, таке пом’якшення...

– Ну, дивіться. От ви йому кажете. Можливо, не йому. Але от він прочитав ваш пост, де ви кажете: знищують місцеве самоврядування, тиснуть на мерів, закріпачують українців. Шмигаль це все читає і дзвонить вам. І що вам каже?

– Я ж вам сказав, що ми говорили про карантин. Це була мова про карантин, про пом’якшення карантину. Моя думка ніколи не змінюється.

– Так що, Шмигаль, може, також підтримав мера Бондаренка? Нічого він вам не казав?

– Будь ласка, давайте не чіплятися за слова насправді. Це була конструктивна бесіда. І я не один раз тут дозволяв собі йому сказати те, що я собі думаю.

Я вважаю, що сьогодні треба пом’якшувати карантин. Насправді сьогодні уряд зробив пом’якшення карантину. Я вважаю, що дії мера Черкас є правильними щодо пом’якшення карантину. Тому це мої висловлювання. І всі решта висловлювань є сьогодні оціночні.

Я не вважаю, що сьогодні правильно забороняти жителям нашої країни виїжджати за кордон. Вони мають право, якщо відкриє кордони ЄС і дозволить працювати, тому ніхто не має права обмежувати права і свободи. Я вважаю, що сьогодні продаж землі був не на часі. І не потрібно було його ухвалювати. Я все це висловив у своєму дописі на приватній фейсбук-сторінці.

– Тобто, якщо я правильно вас зрозуміла, ви думаєте, що саме заяви міських голів мали вплив на рішення Кабміну щодо пом’якшення карантину?

– У тому числі. І ви знаєте, що дуже багато підприємців виступали, і акції були, і заходи. Я думаю, що в цілому наш такий тиск (по-хорошому тиск, тобто в межах чинного законодавства), ми все-таки добилися того, що пом’якшення карантину навіть довелося оприлюднювати сьогодні.

Але тут мова йде про те, що ми, міські голови, найбільше відчуваємо градус температури в наших громадах і в суспільстві. І це не думка Марцінківа, не думка нашої команди. Це думка всієї громади Франківська.

– Я – не виходець з Івано-Франківська, погано знаюся в місті. Але є питання, яке багатьох місцевих турбує, як я почитала на формах. Скільки вам ще треба каденцій, аби добудувати цей славнозвісний міст на Пасічну або, як його ще називають, Галицький міст?

– Я хочу сказати, що 30 років про нього говорили, а ми почали будувати його. Знову ж таки, втручалася політика, тому що коштів стало менше. Ми просили і в Криклія, міністра інфраструктури, і попереднього голову ОДА. Він про це дуже добре знає. Але чомусь жодної копійки не було виділено на цей міст. Хоча в області було виділено на 4 мости меншого значення, ніж у Франківську.

Звісно, що ми його добудуємо. І, даруйте, так як зараз ми пробиваємо Північний і Південний бульвари, так само буде добудований міст. Я не можу сказати, але я думаю, що наступного року нам це вдасться. Навіть якщо будуть такі фінанси, як цього року.

– А наскільки відсотків міст вже готовий?

– Він готовий на 40%.

– Чекайте. У 2018 році була новина, де начальник управління капітального будівництва, пан Галіпчак (я не знаю, чи працює він і нині) розповідав про те, що на об’єкті вже є 40% змонтованих металоконструкцій. А ви за два роки кажете, що знову 40%...

– Міст складається з трьох елементів – сам міст, розв’язка і під’їзна дорога. Тому що це новий міст. Це не реконструкція, не добудова. Сам міст готовий на 70-80%. Неготова розв’язка, яку треба збудувати. Тому я кажу, що якщо загалом, якщо взяти фінансові можливості і роботи, то приблизно 40%. Сам міст готовий на 70-80%. Труднощі з фінансами, з економікою трохи розтягують цей період. На жаль.

– Тобто цей міст не входить до так званого проєкту «Велике будівництво»?

– Ні. Не входить. Хоча про це знає і президент. Він коли представляв голову адміністрації, то я до нього звернувся про допомогу. І він обіцяв. Ми просили, зокрема, 100 мільйонів гривень. Про це знає прем’єр-міністр. Про це знає міністр інфраструктури, який був на цьому мосту. І ми його привозили. На жаль, жодної копійки з державного бюджету не виділено.

Якби ми кошти мали хоч 2017 року, то ми цей міст, можливо, навіть і до кінця цього року вже збудували б. На жаль, обмежена кількість фінансування. І те, що є, не дозволяє нам сказати конкретними термінами. Але 30 років його ніхто не будував, а тільки говорили. Наша команда почала. І ми це доведемо до кінця.

– Ваш колега Анатолій Бондаренко розповідав про те, що він навіть рішенням місцевої влади зумів закрити, правда, на один день «Епіцентр». Ви часом не робили таких спроб?

– Я не робив спроб. Я дав листа офіційного відразу, як тільки перші дні були карантину. Отримав відповідь від прем’єр-міністра, що їм («Епіцентру» – ред.) дозволили працювати. Тому, скажімо, ухвалювати рішення, які не виконувалися б поліцією, а поліція, ви знаєте, підпорядкована, не вважаю за потрібне. Це була би просто імітація боротьби. Я про це говорив, про те, що це несправедливо, коли «Епіцентр» працює, а поруч будівельні магазини, які нічим не гірші, не можуть працювати.... Але це все-таки повноваження Кабміну.

– Наприклад, в Києві цими вихідними влаштували так званий протест-ланч під Офісом президента ресторатори. Представники, можливо, яких сфер в Івано-Франківську обурені найбільше або найбільше до вас звертаються з вимогою послабити карантин?

– Це насправді малий бізнес, мікробізнес. Це і ресторанчики, це і люди, які стоять на промислових базарах, власники невеликих промислових магазинчиків. Все-таки особливість нашого міста – що у нас малий бізнес. У нас немає величезних підприємств, як це в центральній і східній Україні. І все тримається на малому і середньому бізнесі. Тому удар по таких містах, як наше – Франківськ, є один з найбільших. Тому що частка саме в доходах малого і середнього бізнесу є найбільшою. Щоб ви розуміли, 97% підприємців, які зареєстровані в місті Франківську, мають статус малого або середнього бізнесу. І тільки 3% – це є ті підприємства, про які можна сказати, що це є виробничі, це є великі підприємства.

– А як у вас ситуація з заробітчанами? Чи всі вже вихали? Чи ще хтось не виїхав? Якось я спілкувалася з колегами з Закарпаття. Я запитала: «Чи всі у вас вже виїхали?». А мені кажуть, що всі вже, хто хотів, виїхали, по 10 людей у мікроавтобус – і всі вже виїхали. А як у вас?

– Такої статистики у мене немає. У мене була статистика, скільки приїхало в область. Близько 150 тисяч жителів Франківської області, які заїхали. Це дали нам мобільні оператори.

А чи люди виїжджають? Так, виїжджають. Але, наприклад, дуже багато до мене звертаються, коли запрацюють візові центри, до прикладу. Тому що люди здали документи і хочуть їхати.

На жаль, це величезна проблема, особливо для західної України, не тільки для цілої України. І це є проблема. Але штучними методами просто закрити кордони і просто не дозволяти людям виїжджати, я думаю, що це не вихід. Треба створювати умови для того, щоб люди тут залишалися і могли працювати. Тут іншого шляху немає.