УЖГОРОД – Як повідомили Радіо Свобода у Закарпатській обласній прокуратурі, наразі у кримінальному провадженні, в рамках якого проводилися обшуки у лідера Товариства угорської культури Василя Брензовича, триває досудове розслідування. Поки що жодній особі не повідомлено про підозру.
«Справа Брензовича» набула гучного розголосу наприкінці минулого року, коли 30 листопада СБУ провела обшуки у будинку закарпатського політика, який також очолює Партію угорців України – «КМКС». Слідство щодо Брензовича ведеться нині на предмет можливого втручання у внутрішні справи України і заподіяння шкоди державній безпеці України.
Як повідомили у Закарпатській обласній прокуратурі, наразі у кримінальному провадженні, в рамках якого здійснювались обшуки, триває досудове розслідування.
«У межах цього провадження станом на сьогодні жодній особі не повідомлено про підозру. Слідство здійснюють співробітники УСБУ в Закарпатській області за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури», – прокоментувала Катерина Хижняк, речниця Закарпатської обласної прокуратури.
Чи було вилучено значну суму коштів при обшуках, про яку говорять джерела у правоохоронних органах, у прокуратурі не уточнюють, посилаючись на таємницю слідства.
«Під час проведення санкціонованих обшуків на кількох об’єктах справді було вилучено ряд речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, – додає Катерина Хижняк. – Однак надати більш конкретну інформацію ми не можемо – це таємниця слідства. Стосовно місця перебування особи прокуратура не уповноважена надавати коментарі, та хочемо зауважити: зараз якихось обмежень стосовно пересування громадянина немає».
Василь Брензович у зверненні до голови Служби безпеки України раніше називав розслідування діяльності пов’язаних із ним організацій «нездоровим інтересом з боку працівників обласного управління СБУ в Закарпатській області» і «переслідуванням керівників територіальних осередків».
Василь Брензович – за межами України, напевно, в Угорщині – голова облради
Голова Закарпатської обласної ради Олексій Петров на момент обшуків у фонді імені Еґана Еде і в лідера «КМКС» закликав правоохоронців зібрати доказову базу, щоб відкинути будь-які політичні натяки на справу. Тоді вже через тиждень, 7 грудня 2020 року, Олексія Петрова обрали головою облради.
«Мені відомо, що Василь Брензович є за межами території України, на території Європи, напевно, Угорщини. Я знаю це через те, що він не з’являється на засіданнях у сесійній залі. Крім того, Брензович є членом профільної бюджетної комісії, але також не приходить через відсутність у країні. На жаль, він не виходить на зв’язок і в селекторному варіанті, хоча такий формат передбачено регламентом роботи облради при проведенні засідань комісії. Крім цього, я вже додати нічого не зможу: чи є обвинувачення, чи вручені підозри», – коментує Олексій Петров.
Проте Брензович дає інтерв'ю і активно контактує з європейськими політиками. 12 березня єврокомісар із питань розширення і сусідства ЄС, представник Угорщини Олівер Варгеї у своєму твітері повідомив, що провів онлайн-розмову з головою Товариства угорської культури Закарпаття Василем Брензовичем і народженою в Україні депутаткою Європарламенту від Угорщини Андреа Бочкор, яка, за повідомленнями, має й українське громадянство і живе у рідному закарпатському Берегові. Йшлося про права національних меншин та дотримання їх в Україні.Речник МЗС Олег Ніколенко прокоментував розмову єврокомісара Олівера Варгеї з Василем Брензовичем щодо прав угорців Закарпаття, заявивши Радіо Свобода: «Правам угорської, як і інших національних меншин в Україні, ніщо не загрожує».
«МЗС і Міносвіти ведуть діалог із угорськими урядовцями, надають їм вичерпні роз’яснення особливостей організації навчального процесу в Україні. Ми виступаємо проти політизації та будь-яких зловживань цією темою», – сказав Ніколенко.
Після того, як фракція «КМКС» – Партії угорців України, протестуючи проти обшуків, у повному складі залишила першу сесію Закарпатської облради у грудні, депутати від цієї партії і надалі на сесії не приходять.
«В обласній раді на всіх ключових засіданнях і голосуваннях «КМКС» в абсолютній більшості всього часу відсутні. Але у профільних комісіях депутати досить активно беруть участь. У томі числі і заступник голови фракції Йосип Борто. У бюджетній комісії, медичній, по майну, практично у всіх комісіях вони активні. Особливо там, де розглядається важливі, доленосні для області питання», – додає голова Закарпатської облради.
І запевняє, що на місцевому рівні угорсько-українські стосунки рухаються у звичному руслі.
«Якщо брати оцінку щодо рівня температури стосунків (угорсько-українських), то це відповідальність центральних органів влади, які реалізують державну політику зовнішніх економічних зносин, – МЗС, Дмитро Кулеба (міністр закордонних справ України – ред). Після заходів щодо фонду Еґана і Брензовича Сійярто (міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто – ред.) зустрічався з Кулебою, і вони офіційно оголошували позицію щодо відкриття нової сторінки у двосторонніх відносинах. Але це рівень держави, я не можу коментувати. Щодо напрямку, за який відповідаю я, у тому числі представництво Закарпатської обласної ради у двосторонніх проєктах таких інституцій, як Європейське об’єднане територіальне співробітництво «Тиса», то не сказав би, що у нас була десь дискомунікація, – коментує Олексій Петров. – На якийсь час завадив спілкуванню COVID-19, ми проводили селекторні наради, зустрічалися за допомогою інтернету».
На місцевому рівні продовжують українсько-угорські проєкти і планують нові
Нещодавно у Кішварді (Угорщина) відбулася зустріч Петрова із головою зборів Сабольч-Сатмар-Берегської області Угорщини Оскаром Шестаком. Приїздив на зустріч Іштван Ґрежа, уповноважений уряду Угорщини, якому заборонено в’їзд в Україну через агітацію під час минулих місцевих виборів на Закарпатті.
За словами Олексія Петрова, питання щодо процесуальних аспектів і кримінального провадження і ходу розслідування (стосовно благодійного фонду «Центр економічного розвитку імені Еґана Еде» і Брензовича) на зустрічі не порушувалися.
«Ми обговорювали питання, що стосуються розвитку двосторонніх відносин у розрізі низки проєктів: по Тисі, сміттєпереробного заводу в Яношах, програми «Ревітал-1» у Солотвині. Йшлося про можливості реанімування надалі фонду «Карпатський єврорегіон», а також про участь угорської сторони у фінансування історичних об’єктів на Закарпатті – Ужгородського замку і палацу Ґабора Бетлена в Берегові. Угорці поінформували, що отримали підтвердження від уряду Угорщини щодо можливості резервування коштів для фінансування. Також порушували питання вузькоколійки», – розповідає Олексій Петров.
«Із точки зору подальших планових спільних дій ніякого зменшення активностей або охолодження немає. Є деякі політичні моменти щодо заборони в’їзду Ґрежі, запровадженої МЗС напередодні місцевих виборів, але це питання рівня МЗС. У квітні повинен закінчитися проєкт реконструкції поворотної сцени і акустичної кімнати обласного драмтеатру за фінансової підтримки угорських колег. Сподіваюсь, що питання будуть вирішені, і ми побачимо їх тут безпосередньо, якщо COVID-19 і карантинна зональність це дозволять», – каже політик.
На стосунки з угорськими колегами місцевих політиків все ж може вплинути рішення українського уряду, пов’язане з низкою заборон щодо подвійного громадянства. На початку березня президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони «Про невідкладні заходи щодо протидії загрозам національній безпеці у сфері громадянства», яке передбачає аналіз законодавства щодо питань, пов’язаних із подвійним (множинним) громадянством і розробку законопроєктів, які можуть передбачати заборону українцям з подвійним громадянством претендувати на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також бути членом політичної партії.
