Екіпаж ударних БпЛА 148-ї окремої артилерійської Житомирської бригади ДШВ ЗСУ працює в районі Курахового. Дістатися до їхніх позицій Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) було непросто: пересування ускладнене ламаною лінією фронту, роботою російських дронів і розбитими дорогами. До того ж, за словами бійців, у їхньому секторі відповідальності російські військові атакують щодня. У вільний від польотів час бійці поділилися своїми історіями.
До місця роботи екіпажу висуваємося у сутінках, аби не привертати увагу розвідувальних дронів військ РФ. На позиції бійці швидко розвантажують дрони та інше приладдя, переносять речі у бліндаж і чекають на наказ.
«На FPV набагато цікавіше» – Максим
Поки пілот та штурман налаштовують обладнання, Максим копирсається у дронах, аби підготувати їх до роботи.
«Оце зараз я зачищаю запобіжники. Бо вони так зроблені, що мають «горбик». Цей «горбик» під час зльоту може за щось зачепитися, смикнути дрон – і той впаде. І я наперед готую по декілька запобіжників – вони постійно у мене в кишені. Коли йду споряджати дрон до вильоту, тоді запобіжник і вставляю», – розповідає Максим, тримаючи у руках запобіжник і працюючи ножем.
У цивільному житті він був будівельником. За три роки повномасштабного вторгнення Росії воював у районі Житомирської траси, боронив Слов’янськ, звільняв Ізюм, Ямпіль.
На Курахівському напрямку командував бойовою машиною БМ-21 «Град». А нині близько трьох місяців воює в екіпажі операторів FPV-дронів.
На FPV набагато цікавіше: ти бачиш, куди летиш і кого знищуєшМаксим
«Тут більше подобається воювати. Коли стріляєш з «БМки», – не бачиш, що ти вражаєш. А на FPV набагато цікавіше: ти бачиш, куди летиш і кого знищуєш», – описує нюанси бойової роботи Максим.
Тепер він не тільки споряджає ударні дрони до роботи, а й сам виготовляє різну вибухівку для FPV.
«Боєкомплект різний. Є запалювальні, наприклад, щоб залетіти до середини бліндажа та спалити його. А це ось осколковий: його ми робимо самі з пластиду, шрапнелі та металевих трубок (вони розриваються на осколки). Для шрапнелі використовуємо і рублені цвяхи, і різний метал. Усе це призначене для ураження живої сили противника. Ще застосовуємо кумулятивні боєприпаси – це вже для ураження техніки», – буденно проводить екскурсію у бліндажі колишній будівельник.
Надходить наказ готувати дрон до вильоту. Отже, є ціль. Боєць бере до рук FPV і виходить з бліндажа. Вже просто неба за кілька хвилин він цивільний дрон остаточно переробить на смертельно небезпечну для російських військових зброю.
Зв’язок FPV з пілотом є. Максим ховається в бліндаж. Дрон злітає.
«Лишитися осторонь – це дико» – «Фокс»
Керує дроном пілот на псевдо «Фокс». Він воює вже рік. До війська працював у громадському харчуванні. Потім почав навчатися татуюванню, проте не довчився.
«Це ж творчість, – зробити малюнок на тілі. І як хвороба: як вперше собі набив – і понеслося», – ділиться «Фокс» і додає, що після війни є бажання продовжувати вчитися і робити татуювання.
Він добровільно пішов воювати, щойно виповнилося 27 років (на той час мобілізаційний вік в Україні становив ще 27 років – ред.).
«Коли таке в країні відбувається, лишитися осторонь – це дико. Історія пишеться! І як можна у цьому не взяти участь?! Треба в будь-якому разі бути тут, – переконаний пілот. – Я воюю на FPV. І цю історію я пишу своїми пальцями і кров’ю п*дарасів (російських військових – ред.)».
Увесь цей час «Фокс» знищує особовий склад та різноманітну техніку загарбників на курахівській ділянці. Тут війська РФ не зважають на величезні втрати серед своїх солдатів, каже боєць. А штурмові дії відбуваються щодня.
Історія пишеться! І як можна у цьому не взяти участь?!«Фокс»
«Останнім часом ми багато вражаємо саме піхоти. Хоча раніше у пріоритеті була техніка. Я так розумію, що у п*дарів (російських військових – ред.) теж якісь проблеми із технікою, – бо її дійсно стало менше на нашому напрямку під час штурмів. І вони тупо живою масою давлять. Відповідно, ми витрачаємо дрони і на живу масу», – описує боєць реалії і тактику бойових дій.
Російську піхоту пілот називає «гарматним м’ясом», адже вона дуже часто ніяк не захищена від українських дронів. А от різні види техніки загарбники вже намагаються захистити РЕБами. Проте і такий захист почасти не ґарантує військам РФ безпечних «прогулянок» степами Донеччини.
«Якщо противника вразили і він красиво розлетівся, – це викликає у нас емоції. А якщо якогось танчика спалити – ти розумієш, що він вартує цілу купу грошей, а ти його розніс невеличким дроном у хлам. Мабуть, це одна з найкращих професій у світі», – з гордістю резюмує «Фокс».
Від машиніста підземки до штурмана FPV – «Метро»
Зорієнтуватися на мапі, знайти ціль між руїн розбитих будинків та в нетрях лісосмуг Донеччини пілотові допомагає штурман на псевдо «Метро».
«Чому «Метро»? Тому що у цивільному житті я працював машиністом київського метрополітену. Маю 11 років стажу. З дитинства казав усім, що буду машиністом на залізниці, – а вийшло так, що став машиністом метрополітену», – ділиться боєць і зізнається, що дуже сумує за своєю цивільною роботою, адже від неї «кайф отримував».
«Метро» отримав повістку рік тому. «Звісно, що страх був до останнього, – поки не потрапив у 148-му бригаду. Спочатку працював на «Градах» навідником. І вже третій тиждень воюю на FPV штурманом. Ця робота мені подобається, вона заводить: бачу ціль – і бачу ураження!», – посміхається боєць.
Влітку він був у відпустці вдома, у Києві. Отримав такі враження: «Київ справді живе. Якби не тривоги – не знали би, що війна. Це моя точка зору. Насправді це тяжко бачити, що мало хто думає зараз про війну в Києві. Але колеги з метро донатять. Машиністи зробили волонтерський центр і дійсно допомагають хлопцям у ЗСУ».
«Метро» розповідає, що, сидячи у бліндажі і спрямовуючи рух ударних дронів, надіється на перемогу, хоче побачити рідних і маленького сина. Після війни боєць сподівається повернутися до улюбленої роботи.
Під час перебування Донбас Реалії на позиції цього екіпажу він здійснив 9 підтверджених уражень: російського танку, БМП, БРДМ, багі та особового складу.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.
Повномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Форум