Кримськотатарська культура виживає навіть у російській окупації ‒ активісти

Проросійський телеканал «Міллет», підбиваючи підсумки минулого 2019 року, стверджує, що у Криму успішно «відроджується кримськотатарська культура». «Міллет» повідомляє, що кримськотатарські установи культури й творчі колективи брали участь у заходах не тільки в анексованому Криму, але й у регіонах сусідньої Росії і навіть далекого закордону.

«Найпопулярніші кримськотатарські художні колективи Криму проводять приблизно 200 концертів на місяць. Гастролюють в усьому світі, нещодавно ансамбль «Хайтарма» виступив на фестивалі кримськотатарської культури в Туреччині. Кримськотатарському музеєві культурної спадщини виповнилося 20 років, тут постійно працюють тематичні виставки. Сезон був багатим на події, десятки виставок із «золотого фонду», зокрема, в Санкт-Петербурзі й Туреччині. Кримськотатарська культура відроджується, а разом із нею і весь народ», ‒ повідомляє телеканал.

Кримськотатарський активіст Наріман Джелял вважає, що культурних досягнень кримськотатарського народу могло бути набагато більше, якби «з боку влади не чинилися негласні перешкоди».

«Розвиток кримськотатарської культури відбувається за будь-яких обставин. Сповільнюється, прискорюється, але не зупиняється. Але я не став би записувати цей факт як досягнення (російської) кримської влади або її дармоїдів. Це результат творчої праці самих кримських татар: артистів, музикантів, поетів, художників та інших. І якби, навпаки, з боку влади не чинилися негласні перешкоди, культурних досягнень було б іще більше. Наводячи статистику концертів, не вказують на їхню якість, а там і ранки, і провінційні гастролі тощо. Це все потрібне, але чи можна вважати їх показником якості роботи музичних і театральних колективів? До речі, чому замовчується ситуація в кримськотатарському театрі, останній сезон якого глядачі оцінили досить низько?» ‒ прокоментував активіст ситуацію для Крим.Реалії.

Аналогічної точки зору дотримується і голова виборчої комісії Курултаю кримськотатарського народу Заїр Смедляєв: він вважає, що кримськотатарська культура розвивається лише завдяки зусиллям самого народу.

«Кримськотатарський народ зберігся і розвивається незалежно від бажання тієї чи іншої влади його знищити, вигадуючи при цьому різні собі виправдання! Збереглася і розвивається і культура кримськотатарського народу, незважаючи на багаторазові спроби її знищення тим чи іншим тираном-правителем. Розвивається вона й сьогодні, навіть у тих умовах, в яких опинився наш народ, але не завдяки сприянню доброго царя і правителя, а саме всупереч, тільки лише завдяки зусиллям самого народу. Ні захоплення Криму, ні наступні утиски і знищення кримських татар, які спричинили масовий вихід із Криму, ні червоний терор і голодомор у першій половині ХХ століття, ні масові сталінські репресії проти кримськотатарської інтелігенції, а потім і депортація, не змогли знищити нашу культуру, їм вдалося лише на якийсь час зупинити її зростання! Кримськотатарська культура зберігалася і розвивалася завдяки зусиллям окремих людей, закоханих у свій народ, свою культуру, вони відроджують її переважно за власний кошт. Так відроджувалося наше декоративне прикладне мистецтво, наш театр і музеї», ‒ розповів Крим.Реалії громадський активіст.

За його інформацією, артисти змушені багато гастролювати через нестачу бюджетного фінансування.

«Говорячи про театр і величезну кількість гастролей, хочу відзначити дві речі. Перше: кримськотатарський народ, навіть перебуваючи у важких матеріальних умовах, потребує нашої культури, із задоволенням ходить на концерти й вистави. Друге: такі шалені темпи гастролей пов’язані з нестачею державного фінансування, для отримання більш-менш гідних заробітків артисти змушені працювати на знос. Існує кілька приватних музеїв, в які, на жаль, іноді під різними приводами здійснюють набіги силовики, можливо, у пошуках наживи або чинення тиску на ентузіастів. Найважчі випробування, що випали на долю нашого народу, не змогли зламати його дух і волю, і, навіть перебуваючи в тюремних катівнях і місцях заслання, наша інтелігенція продовжувала творити. Приписувати розвиток кримськотатарської культури тій чи іншій владі ‒ все одно, що говорити, що завдяки депортації збільшилася народжуваність. Незважаючи на всі життєві ситуації, наш народ продовжує розвиватися, створювати нові сім’ї, народжувати дітей, зберігати й розвивати нашу культуру!», ‒ каже Заїр Смедляєв.

Кримськотатарський активіст Едем Дудаков зазначає, що культура Криму опинилася в сірій зоні.

«Вони можуть говорити що завгодно. Але досить поговорити з артистами ансамблю «Крим» або «Хайтарма», щоб переконатися, що, окрім Росії, вони нікуди не їдуть. Влада влаштовує їм пропагандистські турне в Росії. Це факт. Але той же ансамбль «Крим» раніше кілька разів на рік гастролював на прохання нашої діаспори у Туреччині, Румунії, навіть в Узбекистані. Тепер ці культурні зв’язки порушені. Наша найбільша діаспора у тій же Туреччині перестала здійснювати культурний обмін з історичною батьківщиною. Взагалі в галузі культури Крим став сірою зоною. В першу чергу, у цьому програв наш народ. Це невиправні втрати. На жаль», ‒ зазначив у коментарі Крим.Реалії активіст.

Кримськотатарський громадський активіст Нурі Бейтулаєв також стверджує, що інформація телеканалу «Міллет» перебільшує культурні досягнення в Криму.

«Заяви про відродження кримськотатарського народу і його культури явно перебільшені і нагадують вихваляння костюма «голого короля». Про відродження можна буде говорити лише після відновлення його державності і фактичного виконання інших умов, наприклад, повернення до історичної топоніміки, обов’язкового вивчення кримськотатарської мови в усіх школах тощо», ‒ висловив громадський активіст свою думку Крим.Реалії.

Кримськотатарська історія і культура потрапили в поле зору більшості українців уже після анексії Криму Росією. Більшою мірою ‒ через активну позицію кримських татар, частина яких виїхала на материкову частину України після російської окупації, але продовжила боротьбу за свою батьківщину й докладає зусилля для збереження своєї культури у вигнанні.