Доступність посилання

ТОП новини

Коронавірус і вибори: світовий досвід


Перевірка температури на вході на дільницю в Монголії, де парламентські вибори вирішили не відкладати. Улан-Батор, 24 червня 2020 року
Перевірка температури на вході на дільницю в Монголії, де парламентські вибори вирішили не відкладати. Улан-Батор, 24 червня 2020 року

Поки коронавірусна пандемія не вщухає, а останнім часом і набирає обертів, у десятках країн світу надійшли чи надходять встановлені їхнім законодавством терміни виборів – чи то загальнодержавних, парламентських або президентських, чи місцевих. А вибори, в першу чергу сам процес голосування, – це просто «чудова» можливість для поширення збудників інфекційних захворювань. Найбільшу тривогу серед них нині викликає новий коронавірус, що спричинює COVID-19. Як же різні країни вправляються з ситуацією?

У часи пандемії нової небезпечної хвороби виборчий процес викликає занепокоєння в усіх країнах, де настає його час. І різні країни вирішують проблему різними способами: чи то посиленими протиепідемічними заходами, чи запровадженням різноманітних безконтактних форм голосування, а чи й просто відкладенням голосування на кращі часи.

Перевірений спосіб у США

Весь світ нині стежить за підготовкою до президентських виборів у США. Там у багатьох штатах давно вже існує процедура поштового голосування: виборцеві на його прохання висилають бюлетень поштою, так само його, вже заповнений, відправляють назад, або й особисто вкидають до спеціальної скриньки, у зручний час і уникаючи скупчення людей. У кількох штатах це взагалі головний метод голосування. Решта штатів припускають його за певних обставин – і в більшості з них пандемія стала такою обставиною.

Працівник виборчої комісії виймає оброблені сортувальною машиною бюлетені для голосування поштою під час первинних внутрішньопартійних виборів у штаті Вашингтон, 4 серпня 2020 року
Працівник виборчої комісії виймає оброблені сортувальною машиною бюлетені для голосування поштою під час первинних внутрішньопартійних виборів у штаті Вашингтон, 4 серпня 2020 року

І хоча поштове голосування не позбавлене можливих помилок (виборці, наприклад, неправильно заповнюють бюлетені чи не там ставлять свій підпис, через що, буває, тисячі чи й десятки тисяч поштових бюлетенів визнають нечинними), випадків шахрайства з ним у США майже не було. Зокрема, за однією з баз даних про виборчі шахрайства за період 2000–2012 років таких шахрайств при дистанційному голосуванні було виявлено тільки 491 випадок, хоча за цей час голоси були віддані мільярди разів.

Але чинний президент Дональд Трамп, який має підстави побоюватися програшу на виборах 3 листопада, не зважає на ці факти і продовжує твердити, що саме через масове голосування поштою цього року обов’язково будуть і масові шахрайства саме з бюлетенями поштою. Тож у разі оголошення його програшу він буде ладен списати його саме на цю причину – хоча в разі його виграшу його супротивники можуть нагадати йому власні слова. Крім того, Трампові нагадують, що лише недавно, в березні, на виборах у штаті Флорида, де записане його основне місце проживання, він голосував саме поштою.

Чеська інновація

Свій власний спосіб голосування без заходу на дільниці влаштувала Чехія, де процедури поштового голосування не існує, до того ж в американському стилі – не виходячи з авта. В цій країні, де 2 і 3 жовтня відбулися вибори регіональної влади і третини складу Сенату, верхньої палати парламенту (а 9 і 10 жовтня друге коло сенатських виборів в округах, де перше не визначило переможця), таку можливість надали людям, які перебувають в ізоляції чи на карантині через наявність захворювання COVID-19 чи підозру на нього. Для них створили 78 дільниць drive-in, які могли прийняти за час своєї роботи до 16 тисяч людей, які перебували на той час в ізоляції чи на карантині (але приїхали лише близько 3500 із них, а на друге коло й узагалі лічені одиниці чи десятки їх на дільницю, а на деякі не приїхав узагалі ніхто).

Кадр із рекламного ролика Міністерства внутрішніх справ Чехії про голосування «drive-in»
Кадр із рекламного ролика Міністерства внутрішніх справ Чехії про голосування «drive-in»

відео чеською мовою

Члени виборчих комісій на таких дільницях чергували в повних захисних медичних костюмах, щоб не заразитися самим. Так само окремо від звичайних дільниць і за особливих заходів безпеки потім рахували голоси з бюлетенів, відданих там.

Відкладати чи не відкладати?

Навесні, під час першого спалаху захворювання, найчастішим способом спробувати відвернути небезпеку було перенесення виборів, референдумів тощо на пізніший час у сподіванні, що ситуація поліпшиться. У Великій Британії, наприклад, усі місцеві вибори, що мали відбутися 7 травня, перенесли на цілий рік – на 6 травня 2021-го.

Іншим шляхом пішла Росія, президент якої Володимир Путін іще в середині січня, до значного розмаху захворювання, оголосив про свої зміни до Конституції країни. Законопроєкт, який він подав про це до парламенту, передбачав, що зміни після ухвалення в парламенті і законодавчих органах регіонів країни набудуть чинності в разі схвалення на всеросійському голосуванні. Таке голосування (його свідомо не визначили як референдум, щоб оминути вимоги російського закону про референдуми) Путін призначив на 22 квітня.

Але вже наприкінці березня він оголосив, що голосування буде перенесене через пандемію. Врешті нову дату призначили на 1 липня. На дільницях вжили протиепідемічних заходів, а сам процес розтягнули на цілий тиждень – крім власне дня голосування 1 липня, ще шість днів до того офіційно відбувалося «голосування до дня голосування» (а ще перед тим голосування провели у віддалених регіонах Росії).

Під час дострокового голосування в віддаленому Ямало-Ненецькому автономному окрузі, 11 червня 2020 року. Цей північний тундровий регіон єдиний у Росії дав більшість голосів «проти»
Під час дострокового голосування в віддаленому Ямало-Ненецькому автономному окрузі, 11 червня 2020 року. Цей північний тундровий регіон єдиний у Росії дав більшість голосів «проти»

За словами критиків, незважаючи на епідеміологічну небезпеку, Путіну було важливо провести цей захід, відсутній у російському законодавстві (про нього йде мова тільки в законі про зміни до Конституції, які він і мав затвердити), щоб перетворити його на такий собі «референдум про свою підтримку». Одна з поправок, зокрема, мала на меті «обнулити» лічбу термінів російського президента, щоб він міг знову балотуватися у 2024 році, а потім іще раз у 2030-му, потенційно залишаючись президентом до 2036 року.


За офіційними даними, зміни підтримали майже 78% учасників, проти був трохи більше ніж 21%, за явки майже в 68%. Ці цифри мали б означати, що «за» поправки проголосували майже 53% від усіх виборців Росії. У Кремлі заявили, що такі результати вважають «тріумфом довіри Путіну».

Та через законодавчу неврегульованість такого голосування, відсутність будь-якого контролю за процесом голосування і підрахунком результатів, вважають експерти, такі результати були широко сфальсифіковані. Зокрема, незалежний російський експерт із виборчої статистики Сергій Шпилькін, проаналізувавши офіційні дані, виявив, що, за його словами, з 88 мільйонів голосів близько 22 мільйонів були «аномальними», тобто близько 45% від усіх офіційно зарахованих голосів були сфальсифіковані, і реальні дані – приблизно 65% «за» і 35% «проти» за явки близько 42%. Це означало б, що поправки підтримали лише близько 30% від усіх виборців Росії. Інші оцінки – обсяг фальсифікацій склав близько 20 мільйонів голосів, реальна явка була близько 50% і голосів «за» було 67–69%. Такі цифри, кажуть критики, вже важко назвати «тріумфом довіри».

Польща: вибори «перенеслися самі»

Цілком особливими вийшли через пандемію цьогорічні вибори президента Польщі. Точніше, не вийшли. Політики надто довго сперечалися, як провести за умов пандемії вибори в призначений термін 10 травня (владна партія не хотіла відкладати їх, побоюючись зростання популярності чільного суперника чинного президента Анджея Дуди, мера Варшави Рафала Тшасковського, і можливих економічних труднощів унаслідок весняних карантинних обмежень, які вдарили б по популярності президента, який ішов на переобрання). Врешті домовилися створити новий закон про поштове голосування, якого в Польщі раніше не було, щоб провести вибори повністю поштою.

Анджей Дуда на зустрічі з виборцями в Торуні, 29 червня 2020 року. Масок не густо
Анджей Дуда на зустрічі з виборцями в Торуні, 29 червня 2020 року. Масок не густо

Та поки його ухвалили – організовувати таке голосування на цей день було вже просто пізно. Але й переносити вибори вже теж було неможливо. Тож 10 травня дільниці просто й не відкрилися, явка на них склала 0%, і їх визнали такими, що не відбулися – це дало підстави призначити нову дату, 28 червня (другий тур пройшов 12 липня). На них із незначною перевагою здобув другий термін чинний президент Анджей Дуда.

Південнокорейський зразок

Цілком інакший приклад подала Південна Корея. Ця країна, на той час значно уражена хворобою, 15 квітня, в розпал своїх обмежувальних заходів, провела парламентські вибори. При цьому було вжито посилених заходів безпеки. На вході до дільниць усім міряли температуру, вимагали бути в масці і дотримуватися дистанції від інших людей, і обробити руки дезінфекційним розчином, після чого кожному видавали одноразові рукавички. Тих, у кого виявлялася підвищена температура, заводили до відокремленої кабінки, яку дезінфікували після кожного такого виборця. А після того, як дільниці закрилися для звичайних виборців, отримали змогу проголосувати ті, хто через підозру на COVID-19 перебував на самоізоляції, але не мав симптомів. А виборці, які вже мали позитивний тест на коронавірус, голосували на спеціальних карантинних дільницях, причому не мали права приїжджати на них громадським транспортом.

«На вибори як на свято», у традиційному костюмі. Нонсан, 15 квітня 2020 року
«На вибори як на свято», у традиційному костюмі. Нонсан, 15 квітня 2020 року

Крім того, понад чверть голосів була віддана наперед – чи поштою, чи в спеціальних дільницях, які працювали 10 і 11 квітня. Загалом явка на вибори склала рекордні для Південної Кореї 66%.

Оглядачі при цьому нагадують, що ця країна ще ніколи за своє існування не відкладала ніяких виборів – навіть 1952 року, посеред Корейської війни, там відбулися президентські вибори.

  • Зображення 16x9

    Сергій Драчук

    Почав співпрацю з Радіо Свобода з самого початку 1990-х, із 1992-го – постійно, спершу в Києві, з 1995-го – в штаб-квартирі в Празі.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG