Підконтрольна Росії влада Криму створила робочу групу, що аналізує «збитки» півострова від його «перебування в складі України». 23 роки «життя під контролем України» вони називають «українською окупацією», хоча в минулому чимало з цих людей зробили політичну кар'єру в Україні й публічно висловлювалися на підтримку єдності країни.
Ідею про стягнення з України «збитків, яких зазнав Крим за період його перебування у складі України», озвучив у березні голова Держдуми Росії В'ячеслав Володін. На його думку, українська влада повинна виплатити Криму компенсацію за «втрати економіки Криму від руйнівної політики України». Підрахувати ці «збитки» він доручив членам профільних комітетів Держдуми спільно з комітетами російського парламенту Криму.
Таким чином, над розрахунком «збитків» зараз працюють групи чиновників у Москві й Сімферополі.
У Криму до цього процесу активно долучилися люди, які до анексії Криму успішно робили кар'єру як українські політики і держслужбовці і нічого не говорили про життя «в окупації».
Екс-депутат і жертва «українізації»
Керує робочою групою з «аналізу збитків від України» перший віце-спікер підконтрольного Росії кримського парламенту Юхим Фікс. Він народився в Ковелі Волинської області, але вже приблизно 30 років живе в Криму. Він – один із тих, кому вдалося побудувати кар’єру в українській владі до анексії Криму Росією.
Спочатку він очолював кримську організацію української партії СДПУ(о) (Соціал-демократична партія України (об’єднана), яку тоді очолював кум російського президента Володимира Путіна, український політик Віктор Медведчук. Коли СДПУ(о) була партією влади в Україні, Юхим Фікс був народним депутатом. У 2010 році Фікс змінив партійність, приєднавшись до владної на той момент в Україні Партії регіонів.
За десятиліття політичної діяльності Юхим Фікс неодноразово обирався до кримського парламенту, багато років провів на держслужбі. Має українські нагороди, в тому числі почесне звання «Заслужений працівник соціальної сфери АРК» і орден «За заслуги» III ступеня. З 2014 року обіймає посаду першого віце-спікера в російській владі, перебуваючи на пенсії.
Працюючи багато років в українській системі влади, Юхим Фікс ніколи не говорив, що живе «в окупації», публічно не скаржився на українські реалії і сам уособлював українську владу. Тепер же він заявляє про збитки, які йому нібито повинні відшкодувати за ті роки.
Моральну шкоду ми повинні також враховувати. Насильницька українізація завдала моральної шкоди. Я пам’ятаю епопею, пов’язану з показом фільмів у наших кінотеатрах тільки українською мовоюЮхим Фікс
«Я вважаю, що моральну шкоду ми повинні також враховувати. Насильницька українізація завдала моральної шкоди. Я пам’ятаю епопею, пов’язану з показом фільмів у наших кінотеатрах тільки українською мовою. Яка хвиля протестів тоді була! Звісно, потрібно буде враховувати цей фактор. Як? Думаю, фахівці підкажуть», – заявив Юхим Фікс журналістам після першого засідання робочої групи з підрахунку «збитків».
Хто оцінює «збитки»?
Багато хто з нинішніх кримських управлінців багато років уособлював українську владу в Криму.
Наприклад, член робочої групи з підрахунку «збитків», міністр екології та природних ресурсів підконтрольного Росії уряду Криму Геннадій Нараєв із 2007 року працював в органах влади України. Спочатку він керував «Керченським морським торговельним портом» на посаді заступника його начальника, потім повернувся в бізнес, поєднуючи його з діяльністю на посаді помічника народного депутата України Леоніда Грача. У 2010 році був обраний депутатом Верховної Ради АРК. Незабаром очолив Республіканський комітет Криму з охорони навколишнього природного середовища. Тепер він – один з тих, хто вважає, що за колишнє життя в Криму українська влада повинна виплатити компенсацію.
Серед членів робочої групи з підрахунку цих «збитків» також названий Ігор Вайль – голова Держкомітету з водного господарства та меліорації підконтрольного Росії уряду Криму. Він багато років очолював у Криму комунальне підприємство «Кримтеплокомуненерго». У минулому був радником кримського прем’єра Віктора Плакіди, після чого очолив Рескомітет з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства Криму. У 2014 році залишився на цій посаді, але вже в команді новоствореного Державного комітету в системі російської влади на півострові.
В офіційній біографії Вайля повідомляється, що в роки, коли півострів «перебував під контролем України», він був нагороджений званням «Заслуженого працівника сфери послуг України та АРК», а також є лауреатом державної премії в галузі науки і техніки. Тобто він теж мав можливість успішно розвиватися в системі органів влади України.
Одним із учасників кримської комісії з підрахунку «збитків» Криму є ще один відомий кримський управлінець за часів до і після анексії півострова Григорій Йоффе. Зараз він очолює Громадську палату Криму при російському кримському парламенті, але теж встиг зробити кар’єру політика і держслужбовця ще до анексії.
У минулому журналіст, він пішов у політику на початку 2000-их років, вступивши до Партії регіонів, яка на той момент готувалася стати партією влади в Україні. Йоффе двічі обирався депутатом кримського парламенту, працював спочатку головою постійної парламентської комісії, а потім – першим віце-спікером. Нагороджений званнями «Заслужений журналіст України і Криму» і українським орденом «За заслуги» III ступеня.
До російської анексії Криму Йоффе теж ніколи не говорив про «українську окупацію» півострова. Якщо ж вивчити архіви кримських ЗМІ, можна знайти згадки про те, як Григорій Йоффе публічно висловлювався на підтримку об’єднання українських територій.
Це неповний перелік людей, які так чи інакше пов’язані з органами української влади в Криму, а тепер підраховують «збитки» від його «перебування під контролем України».
«Збитки» і «недоотримана вигода»
Автори ідеї розрахунку «збитків» Криму від його «перебування під контролем України» хочуть почати рахувати з політичних, економічних і соціальних «втрат» півострова, починаючи з моменту його перебування в складі радянської України (його пропонується визнати незаконним).
При цьому кримські чиновники не виключають, що підрахунок суми «збитку» буде проведено в доларах США за курсом, встановленим у Росії на початок квітня, коли комісія з підрахунку «збитків» почала працювати. Протягом півроку вони мають намір представити свої розрахунки міжнародним інституціям.
Російський діяч із анексованого Криму Андрій Козенко (в Росії його називають «депутатом Держдуми від Криму», бо він був незаконно «обраний» на не визнаних світом «виборах» до нижньої палати парламенту Росії, які Москва влаштувала на окупованій частині іншої держави, в окупованому українському Криму – ред.), який у минулому теж встиг відзначитися діяльністю в українських органах влади в Криму, вже озвучив свою версію попередньої суми «економічних втрат» Криму від його «перебування під контролем України» – 1,5 трильйона рублів.
Депутат пропонує внести в суму «збитків» так звані «недоотримані доходи» у вигляді орендної плати за базування Чорноморського флоту Росії на півострові, будівлі «колишніх союзних оздоровниць, які не використовувалися», а також збитки від припинення поставок української електроенергії на півострів у 2015 році.
Юрист Гельсінської спілки з прав людини з Ялти Дар'я Свиридова сумнівається, що в цієї ініціативи є шанси бути розглянутою авторитетною міжнародною спільнотою.
Незрозуміло, як саме обґрунтовуватимуться факт «окупації Криму Україною» і самі «збитки». Жодних правових конструкцій тут не спостерігається, і з правом це нічого спільного не маєДар'я Свиридова
«Я не знаю, як ті, хто розраховують ці «збитки», збираються це обґрунтовувати з правової точки зору. І до яких судових інстанцій вони подаватимуть своє звернення для стягнення цієї шкоди? Мені такі майданчики не відомі. Нічого спільного ця ініціатива зі здоровим глуздом не має. Незрозуміло, як саме обґрунтовуватимуться факт «окупації Криму Україною» і самі «збитки». Жодних правових конструкцій тут не спостерігається, і з правом це нічого спільного не має», – заявила вона Крим.Реалії.
На думку правозахисниці, ідея підрахунку «збитків» Криму від «перебування під контролем України» радше розрахована на підтримку патріотичних настроїв у проросійського населення Криму і сусідньої Росії.