Перебіг війни Росії проти України стає дедалі складніше прогнозувати. Проте зрозуміло, що чимало залежатиме від того, хто зможе швидше накопичувати ресурси і використовувати їх, поки має вікно можливостей. Про це під час дискусії в Аспен Інституті 18 липня заявив головнокомандувач об'єднаних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі. Ключові тези генерала зібрав Голос Америки.
«Генерувати силу»
«Один із викликів, який ми бачимо, і один із найбільших уроків, які, на мою думку, ми можемо винести з війни в Україні, полягає в тому, що в сучасних війнах ви або перемагаєте швидко, або на вас чекає довга робота, повна непередбачуваних поворотів. І це те, де ми перебуваємо зараз», – сказав генерал.
Він наголосив, що перебіг війни залежатиме від здатності «генерувати силу». Зокрема від того, яка сторона зможе накопичувати «якісну силу швидше і скористатися цим, поки має вікно можливостей».
Я вважаю, що в них чудова стратегія. Це лише питання продовження її виконання
При цьому генерал зазначив, що українці наразі генерують таку силу і вміло вибудовують свою стратегію: «Протягом останніх кількох місяців українці були зосереджені на захисті східних територій, не дозволяючи Росії вільно використовувати Крим та південь України для нападу, зберігаючи свій доступ до Чорного моря та генеруючи силу. Тож, я вважаю, що в них (у України – ред.) чудова стратегія. Це лише питання продовження її виконання».
Каволі зазначив, що ключова частина «генерації сили» для України наразі залежить від країн ЄС та НАТО.
«Це вимагатиме від нас накопичення та виробництва більшої кількості техніки, ніж ми думали, можливо, два роки тому», – наголосив генерал.
«Ми не можемо плекати жодних ілюзій»
На запитання про те, що робити країнам, які витратили багато ресурсів на допомогу Україні і вагаються, чи продовжувати фокусуватися на цьому, чи сконцентруватися на внутрішніх проблемах, Каволі відповів, що «результат бойових дій в Україні є життєво важливим для майбутнього європейської та світової безпеки».
При цьому він наголосив, що світ не має «плекати жодних ілюзій» щодо завершення війни в Україні.
Ми отримаємо ситуацію, коли Росія відновлює свої сили
«Наприкінці конфлікту в Україні, як би він не закінчився, ми будемо мати дуже велику проблему з Росією. Ми отримаємо ситуацію, коли Росія відновлює свої сили, розташовуючись на кордонах НАТО, і її очолюватимуть переважно ті ж люди, що й зараз, і яка переконана, що ми – противник, а також дуже-дуже розлючена», – сказав генерал.
Він наголосив, що промислове виробництво країн ЄС та НАТО мають бути готові до цього виклику.
Водночас Каволі додав, що головною проблемою наразі є не так фінанси, як виготовлення військового обладнання.
«У нас трохи складніше з закупівлями. І це справді стратегічна проблема для альянсу», – сказав генерал.
Він додав, що у Сполучених Штатах недооцінюють те, як країни ЄС «прокинулися» на виклик.
«Це не шоу і не просто риторика, це справжня турбота про стабільність континенту та виживання своїх держав. Отже, це фундаментально, і ми повинні визнати це і заохочувати його розвиток», – зазначив Каволі.
Повномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
