Каховська ГЕС могла витримувати ядерні удари і землетруси у 7 балів – так вона була спроєктована, повідомив Радіо Свобода гендиректор «Укргідроенерго» Ігор Сирота. За його словами, щоб підірвати Каховську ГЕС, потрібно було закласти сотні кілограмів вибухівки. І зробити це мали у певних місцях, на які могли вказати лише спеціалісти, які проєктують гідроспоруди. Тому таке мінування планувалося далеко не один день.
– Розкажіть, будь ласка, як знижується рівень води у Каховському водосховищі? На якій позначці він може зупинитися?
– Учора на 14:00 відмітка була 9 метрів 10 сантиметрів. Після цього всі гідрологічні пости вже не працювали, скоріш за все, вони опустилися на мул і вже не дають нам правдивої інформації. Ми сьогодні знаходимо інші способи.
Думаю, що до кінця дня, щоб робити обрахунки і розуміти, яке йде спрацювання Каховського водосховища, ми вже будемо мати приблизні дані, як спрацьовується Каховське водосховище. Ми десь передбачаємо, що десь 4-5 см на годину. Тому якщо з вчорашнього дня до сьогодні, якщо учора було 9,10 метрів, то сьогодні 8,20-8,30 метрів на сьогодні.
– А що відбувається з водопостачанням до Криму? І як може змінюватися ситуація у цьому випадку?
– До Криму водопостачання не відбувається. Тому що вже води в Каховському сховищі набагато нижчий рівень, ніж потрібен для того, щоб йти по Кримському каналу. Тому, скоріш за все,
мінімум, рік вода до Криму не буде поступати
При умові нашої деокупації, ми теж не зможемо їх забезпечити на перших порах водою.
– А як руйнування дамби позначилося або може позначитися на інших регіонах України і на яких саме, якщо можете назвати?
– Потерпати буде від водопостачання Дніпровська область, Запорізька, Херсонська і Миколаївська. Приблизно ми розуміємо, що це чотири області, які будуть потерпати від водопостачання. Тому що ми знаємо, що нижче 12,70 метрів (це ми називали так званою «мертвою зоною») вже забори не працюють.
Сьогодні шукаємо альтернативні рішення щодо забезпечення в першу чергу питною водою, а потім і для споживання теж.
– Тобто проблеми вже є зараз? Я правильно розумію?
– На сьогодні ще немає. Наскільки нам відомо, що Кривій Ріг має запаси на 1,5-2 місяці. Нікополь і решта міст, які потерпають від підтоплення, то там довозиться вода.
Було доручення прем’єра швидко збільшити свердловини в Херсонській, Миколаївській і в Дніпровській областях. У першу чергу це біля лікарень, щоб забезпечити людей питною водою. Де це неможливо, то буде проводиться довіз питної води. А потім будуть працювати, щоб була технічна вода.
– А чи може Каховське водосховище обміліти повністю? Якщо так, то які наслідки це може мати?
– Ми надіємося, що все-таки якась частина водозливної греблі залишалася. Якщо це буде хоча би 7 метрів, то це буде вже краще. Тому що потім кожен сантиметр, кожен метр нам доведеться місяцями набирати цю воду. І, скоріш за все, ми зможемо дійти до якогось рівня вже після паводку зимово-весняного. А це ще рік.
Критична ситуація може бути ситуація, коли вода впаде до відмітки русла Дніпра. Ця відмітка у 3 метри.
Не факт, що ми це водосховище зможемо наповнити в наступному паводку.
– А які наслідки для екології?
– Я як споживач можу. Я ж не еколог. Але, звичайно, мені здається, що ми сьогодні собі не уявляємо і прорахунки точно не можемо зробити. Тому що сьогодні називаються якісь цифри. Хтось в сільському господарстві, хтось – екологія, хтось – в промисловості, в енергетиці.
Мені здається, що більш точні цифри, які ми зможемо, скажімо, по інфраструктурі – це, звичайно, десь через місяць, по сільському господарстві – через 1,5 місяці-два. А по екології, я думаю, ми через роки будемо бачити, які тяжкі наслідки це для екології і для цього регіону.
– Чи є ризик підривів або руйнувань у наслідок обстрілів дамб на інших водосховищах України? Чи маєте такі думки?
– Те, що я почув і побачили ми з вами, що було підірване в Донецькій області водосховище, звичайно, не такого об’єму, то це ще раз доказує, що це практика, якою послуговуються російські окупанти. Тобто десь більше водосховище, десь менше водосховище.
Ракетним ударом зруйнувати греблю неможливо
Те, що вони починають залякувати нас, що вони можуть зробити це з Київською дамбою чи будь-якою іншою (у нас їх є чимало), то ще раз хотів би наголосити, що ракетним ударом зробити це неможливо! Тому, щоб спричинити такого масштабу руйнування, як це сталося у Каховці, то це треба закладати вибухівку і досить чимало. Це сотні кілограм вибухівки.
Я вже говорив і ще раз можу наголосити, щоб такого масштабу відбулося таке зовнішнє руйнування, то це треба, мінімум, три 500 кілограмові авіабомби скинути в одну точку. Це проєктні розрахунки, що Каховська гребля витримувала ядерний удар. Тому зовнішні, щоб її так зруйнувати, це не так і дуже просто.
Це треба було закласти багато вибухівки у певних місцях
І враховуючи те, що сьогодні будь-які ракети не долітають по наших об’єктах. ППО у нас працює досконало. Ну, а авіабомби, ви ж розумієте, що це повинен взагалі літак залетіти над об’єктом і спрацювати три авіабомби. Це нереально на сьогодні.
– Тобто Каховська ГЕС була спроєктована під ймовірність ядерного вибуху?
– І таке мінування, яке відбулося – це не робота одного дня. Це десятки днів, щоб зробити це. Це спланувати, треба знати місця, які, скільки. Це, звичайно, їхніх піротехніків консультували. І проєктні інститути, які проєктують гідроспоруди. Ну, і самі працівники, інженери ГЕС.
– Тобто тут ще треба спеціальні знання мати, щоб це зробити? Просто так не вийде.
– Звичайно! Тому консультантів вони мали чимало.
