Президент України Володимир Зеленський минулого місяця викликав здивування, коли його адміністрація несподіваним силовим кроком запровадила, як це назвали, санкції проти фізичних і юридичних осіб із міцними зв’язками з Росією. Серед них були три телеканали і впливовий олігарх, наближений до президента Росії Володимира Путіна.
Прихильники реформ сподіваються, що такі безпрецедентні дії є ознакою, що Володимир Зеленський починає серйозно ставитися до виконання агресивних планів політичних і економічних змін, які він окреслив під час президентської кампанії 2019 року. Бо досі ці плани лише ледь просувалися з великими труднощами і викликали й побоювання про відступ у реформах.
Усе це відбулося так несподівано, без попередження, що виникають питання, що ж спричинило ці дії і чому саме заразМорґан Вільямз
Але дехто з оглядачів підозрює, що нові обмежувальні заходи – як і гучний арешт минулого місяця банкірів у справі про звинувачення в шахрайстві на суму в 5,5 мільярдів доларів – можуть бути викликані радше бажанням президента підняти свій дедалі гірший рейтинг і заробити бали у відносинах із новою адміністрацією в США, а не щирим бажанням запровадити верховенство права і здійснити інші реформи.
Морґан Вільямз, президент Американсько-української ділової ради, що представляє десятки іноземних інвесторів, які діють в Україні, каже: ділова спільнота прихильно поставилася до кроків Зеленського задля послаблення політичного впливу осіб, яких критики вважають агентами російського впливу. Але він занепокоєний тим, що може статися далі.
«Усе це відбулося так несподівано, без попередження, що виникають питання, що ж спричинило ці дії і чому саме зараз», – сказав Вільямз, який живе у США, але часто їздить до України, в телефонному інтерв’ю Радіо Свобода.
Бізнесові лідери сподіваються, що ці кроки «не мають на меті відвернути внутрішню і міжнародну авдиторію від необхідності серйозної реформи судочинства, яку має здійснити Зеленський», каже він.
До міжнародної авдиторії належить і президент США Джозеф Байден, адміністрація якого обіцяє підтримувати Україну в її протистоянні втручанню Росії – але також, як очікують, вона буде чинити тиск на Київ, щоб домогтися поступу в низці питань, серед яких – реформа судочинства і боротьба з корупцією.
Санкції від Зеленського
Серія кроків Зеленського почалася 2 лютого, коли він підписав указ про заходи, запропоновані попереднього дня Радою національної безпеки і оборони. Так були накладені санкції на Тараса Козака, народного депутата з дружньої до Москви партії «Опозиційна платформа – За життя», і на три телеканали, які були записані в його власності.
Багато хто в Україні, хто підтримує інтеграцію з Європою, вбачає в цих каналах – «112 Україна», NewsOne і ZiK – «троянського коня Росії» й інструмент для здійснення прокремлівської пропаганди і дезінформації зсередини країни. Таке сприйняття, що кампанія російського впливу здійснюється зсередини України, існує водночас із тим тиском, який Росія чинить зі свого боку кордону.
«Опозиційна платформа – За життя» має підтримку в першу чергу на сході й півдні України, де переважає російськомовне, а головно значною мірою пострадянське за поглядами населення. Ця партія виступає за тісніші економічні й політичні зв’язки з Москвою, і вона в нинішньому парламенті друга за чисельністю.
Потім Зеленський підписав указ про санкції, запропоновані РНБО, проти Віктора Медведчука, одного з найбагатших і найвпливовіших в Україні діячів і давнього приятеля Володимира Путіна, – а також проти 19 компаній і 8 осіб, пов’язаних із ним.
З 2014 року Медведчук перебуває під санкціями США за підрив безпеки, територіальної цілісності та демократичних інституцій УкраїниПосольство США в Україні
Медведчук, який є кумом Путіна, – один із найбільш чільних членів партії «Опозиційна платформа – За життя». Як вважають, саме цей олігарх і є реальним власником телеканалів, що потрапили під санкції.
Заходи проти Медведчука передбачають замороження його активів в Україні, включно з банківськими рахунками. Наступного дня після їхнього запровадження посольство США в Києві висловило підтримку цим «зусиллям України щодо захисту суверенітету та територіальної цілісності через запровадження санкцій».
При цьому посольство нагадало, що ще «з 2014 року Віктор Медведчук перебуває під санкціями США за підрив безпеки, територіальної цілісності та демократичних інституцій України» – йдеться про обмежувальні заходи, які наклало на нього Міністерство фінансів США у зв’язку з захопленням Росією Криму.
Запроваджуючи санкції проти Медведчука, РНБО звинуватила його в «фінансуванні тероризму». Адміністрація Зеленського заявляла, що олігарх передає кошти від свого нафтопереробного заводу в Росії бойовикам на сході України.
Козака ж РНБО звинуватила в фінансуванні пропаганди, заявляючи, що записані на нього телеканали отримують кошти з продажу в Росії вугілля, видобутого в регіонах, підконтрольних російським гібридним силам.
Медведчук відкинув звинувачення, назвавши їх «маячнею». В інтерв’ю британській громадській медіакомпанії «Бі-бі-сі», що було оприлюднене 2 березня, він заявив, що це «просто провокація для того, щоб спочатку закрити три інформаційні канали, а потім обмежити мене, створити мені умови для того, щоб я або припинив політичну діяльність, або залишив країну».
Медведчук «діє в інтересах Росії»
Зеленський, телешоумен і комедіант без ніякого політичного досвіду, почав виборчу кампанію 2019 року на обіцянках запровадити реформи, які радили зробити західні партнери, подолати корупцію, обмежити владу олігархів і зробити все, щоб закінчити війну на сході України. Ці обіцянки гучно відгукнулися в головах виборців.
Медведчук протягом років війни не раз відігравав роль посередника в переговорах про обмін полоненими й утримуваними, літаючи між Києвом і Москвою на своєму власному літаку на переговори з Путіним, – але останніми роками ця його роль практично припинилася, а з приходом до влади Зеленського його зовсім відсунули від усіх таких переговорів.
Адміністрація Зеленського заявляє, що Медведчук діє в інтересах Росії, а не України, і підриває мирний процес через свої засоби інформації. Той заперечує такі звинувачення.
«Ми дійшли висновку, що доки Медведчук відверто підриває шанси Києва на мирне вирішення, доки він має можливість сіяти розбрат, просувати кремлівський порядок денний і поширювати дезінформацію в Україні, наша країна буде залишатися в стані війни», – заявив голова Офісу Зеленського Андрій Єрмак у заяві, оприлюдненій 26 лютого в розділі блогів на сайті вашингтонського аналітичного центру «Атлантична рада».
Кроки Зеленського проти Медведчука відбулися в час, коли президент України міг відчути щось як суміш заохочення й тиску з боку США з метою зменшити вплив Москви і здійснити політичні й економічні реформи – які, за словами західних посадовців, також допомогли б зменшити для Росії можливості впливати на Київ.
США підтримують Україну, але хочуть реформ
Відносини Києва за президентства Зеленського з адміністрацією Дональда Трампа були вкрай напружені. Байден, який іще як віцепрезидент США домагався від Києва реформ у 2009–2017 роках, обіцяє бути твердим у відносинах із Москвою. 26 лютого він заявляв, що США будуть «виступати разом з Україною проти агресивних дій Росії».
Цей подвійний сигнал – підтримка суверенітету і водночас вимога реформ – надходить до Києва з Вашингтону з моменту обрання Байдена в листопаді 2020 року.
Державний секретар США Антоні Блінкен під час слухань у Сенаті щодо його затвердження 19 січня заявив, що протистояння Росії – це лише половина битви. Якщо Україна не подолає корупцію і не поліпшить дотримання верховенства права, сказав він, їй буде важко збудувати стійку демократію.
Але на час, коли Байден перебрав президентську посаду вже наступного дня, Зеленському було мало що показати новій адміністрації США. Як кажуть критики, президент України наразі переважно провалив втілення тих економічних і політичних змін, до яких його закликали США і ЄС із самого часу його інавгурації в травні 2019 року.
Уже в березні 2020 року він звільнив свій реформаторський уряд, який пропрацював лише пів року – хоча він, на думку таких людей, як Вільямз, домігся помітного поступу в тих реформах, яких довго чекали.
Серед тих, хто тоді втратив посади, був генеральний прокурор Руслан Рябошапка, якого високо цінували на Заході як борця з корупцією. І коли 23 лютого Державний департамент США назвав Рябошапку одним із 12 провідних борців із корупцією в світі за попередній рік, аналітики розцінили це оголошення як чіткий сигнал Зеленському від адміністрації Байдена, що він недосить робить для боротьби з корупцією.
А за день до того українські правоохоронці здійснили найперші арешти у справі за звинуваченням про викрадення 5,5 мільярдів доларів із «Приватбанку», свого часу найбільшого банку країни.
США і Європа вимагають від України розслідувати цю справу відтоді, як Київ націоналізував цей банк 2016 року. США відкрили кримінальне провадження за підозрою у відмиванні грошей проти його власників, зокрема проти впливового олігарха Ігоря Коломойського.
«Такі відважні дії є важливим кроком у боротьбі з корупцією», – прокоментувало ці арешти посольство США в Україні.
А рейтинги падають…
Та, незважаючи на геополітичні чинники, дехто з аналітиків вважає, що кроки Зеленського зумовлені бажанням зупинити різкий занепад його рейтингів.
Одне з таких опитувань, здійснене в лютому Київським міжнародним інститутом соціології, засвідчило, що тільки 23 відсотки українців проголосували б за Зеленського на ймовірних президентських виборах. На початку його терміну його рейтинг перевищував 70 відсотків (із тих, хто прийшов на виборчі дільниці). У грудні 2020-го він складав 27 відсотків.
Попередній президент Петро Порошенко, якого Зеленський переміг у другому турі у квітні 2019 року з величезним відривом, тепер відстає ледь-ледь із 18 відсотками.
Також і партія Зеленського «Слуга народу» зазнала занепаду підтримки. Рівень її схвалення нині – 16 відсотків, а це нижче і від партії Порошенка «Європейська солідарність» (18 відсотків), і від партії Медведчука, яка має 17 відсотків підтримки.
Інші опитування дають дещо інакші цифри, але загальна тенденція різкого зниження рейтингів і самого Зеленського (який тим часом лишається першим, але його відрив незначний), і його партії (яка, за кількома опитуваннями, вже не на першому місці за популярністю) очевидна.
Є великі питання, звідки в них гроші на фінансування партії, на фінансування каналів. У нас є відповіді: об’єми «кешу», звідки і з якої країни вони все це отримують. І це дуже буде гучна історія, яка дуже погано закінчитьсяВолодимир Зеленський
«Зеленський, вочевидь, усвідомив, що проросійські телеканали і політики чинять значний вплив на його рейтинг», – сказав Радіо Свобода Євген Магда, політолог і директор Інституту світової політики в Києві.
За його словами, Зеленський іще на початку свого терміну натякав, що має інформацію нібито про зв’язки партії Медведчука з російським бізнесом, але відтоді ніяких дій із цього огляду не чинив.
Відповідаючи 31 серпня 2019 року на запитання щодо партії Медведчука, Зеленський відповів журналістам: «Є великі питання, звідки в них гроші на фінансування партії, на фінансування каналів. У нас є відповіді: об’єми «кешу», звідки і з якої країни вони все це отримують. І це дуже буде гучна історія, яка дуже погано закінчиться».
Крок влади Зеленського проти Медведчука також був здійснений посеред боротьби за контроль над судовою системою і занепокоєнь щодо відступів у намаганнях реформувати її.
Результати цієї боротьби, найімовірніше, матимуть значні наслідки для Зеленського і його стосунків і з західними урядами, і з виборцями, які хочуть змін.
Конституційний суд, що, як підозрює багато хто в Україні, перебуває під впливом олігархів на кшталт Медведчука, в жовтні 2020 року скасував головні елементи антикорупційного законодавства.
Він має потроху відновлювати серед українців відчуття, що він таки здійснює те, що обіцяв під час виборчої кампанії два роки тому. Він усе ще має можливість зробити цеСітвен Пайфер
Стівен Пайфер, який був послом США в Україні від січня 1998-го до жовтня 2000 року, а нині є дослідником в аналітичному Інституті Брукінґза в Вашингтоні, каже: занепад рейтингів Зеленського почався тоді, коли він минулого року почав відступати від політичних і економічних реформ.
І притиснути Медведчука стало для нього одним зі способів «оновити» цю програму реформ і потенційно й підвищити свою популярність, каже дипломат.
«Я думаю, він має потроху відновлювати серед українців відчуття, що він таки здійснює те, що обіцяв під час виборчої кампанії два роки тому. Він усе ще має можливість зробити це, і я сподіваюся, що ці речі, які ми бачимо, означають, що він уже починає серйозно ставитися до цього», – сказав Пайфер.
