В Ізраїлі вперше за 12 років оголошено про створення коаліції, яку не буде очолювати незмінний за ці роки і дотеперішній прем’єр Біньямін Нетаньягу. Але політик не здається і, як вважають оглядачі, постарається зруйнувати ще не затверджену коаліцію.
Біньямін Нетаньягу, який до затвердження нового уряду продовжує очолювати уряд попередній, різко розкритикував домовленість його політичних супротивників створити уряд із правих, лівих і центристських партій, чи не єдина мета якого – усунути його від влади по 12 роках.
«Усі депутати, обрані голосами правих, мусять виступити проти цього небезпечного лівацького уряду», – написав у твітері 71-річний політик, цим уперше відреагувавши на домовленість.
А про ту домовленість оголосили попередньої ночі. Десь за пів години перед північчю за місцевим часом, коли збігав термін створення коаліції, про таке створення повідомив президентові Реувену Рівліну лідер опозиційної центристської партії «Єш атід» («Є майбутнє») Яїр Лапід, якого президент перед тим призначив формувати уряд. Партія цього колишнього журналіста й телеведучого стала другою за результатами парламентських виборів, що відбулися ще 23 березня, – четвертих за останні два роки.
Це була вже друга спроба створити уряд після тих виборів – переговори про це тривали чотири тижні. Першу можливість отримав сам Нетаньягу, партія якого, права «Лікуд» («Консолідація»), отримала найбільше місць – але, як на багатьох попередніх виборах, далеко до формування власного уряду: 30 зі 120. Та, на відміну від попередніх років, нині йому це врешті не вдалося.
Дивна коаліція
Головним партнером у новооголошеній коаліції є «Яміна» («Праворуч») – права консервативна націоналістична сила, яку очолює Нафталі Беннетт, колишній союзник Нетаньягу, який обіймав у кількох його урядах різні міністерські посади, востаннє міністра оборони, але 2020 року пішов в опозицію до нього.
І, за домовленістю між Лапідом і Беннеттом, вони поділять чотирирічний термін свого уряду навпіл, очолюючи його по черзі. При цьому, щоб привернути Беннетта на свій бік, Лапід поступився йому першістю: в разі затвердження цього уряду саме Беннетт буде прем’єром перші два роки.
Водночас варто згадати, що в Ізраїлі уряди далеко не завжди встоюють усі чотири відведені їм роки, тож немає ніякої гарантії, що черга до Лапіда взагалі дійде.
Також до оголошеної коаліції ввійшли такі різноманітні сили нерідко з протилежними поглядами, як лівоцентристська «Кахоль-лаван» («Блакитно-білі») міністра оборони Бенні Ґанца, ліві соціал-демократичні партії «Мерец» (приблизний переклад «Енергійність») і «Авода» (Партія праці), права націоналістична «Їсраель бейтейну» («Наш дім Ізраїль») колишнього міністра оборони Авіґдора Лібермана, права «Тіква гадаша» («Нова надія») колишнього міністра оборони Ґідеона Саара й колишнього союзника Нетаньягу, який відколовся від «Лікуду».
А ще – вперше в історії Ізраїлю – до коаліції залучена партія ізраїльських арабів – тобто, власне, палестинців, які мають громадянство Ізраїлю і які складають 27 відсотків населення країни, – ісламістська консервативна «Раам» («Об’єднаний арабський список»). У перебігу нинішніх коаліційних переговорів ця сила вже домовилася про деякі поступки від нового уряду на користь ізраїльських арабів.
Нетаньягу не здається
Як звертають увагу оглядачі, членів цієї такої різноманітної коаліції єднає одне: бажання нарешті усунути від влади Нетаньягу. На цей час вона декларує мінімально можливу більшість – 61 мандат зі 120.
І саме ця різноманітність може принести їй небезпеку руйнування – ще до офіційного затвердження. Як очікують, голосування в Кнесеті про затвердження уряду нової коаліції може відбутися не раніше ніж наступного тижня, а може, й десь аж у середині червня – до того терміну може відтягнути його нинішній спікер Кнесету Ярів Левін, союзник Нетаньягу.
І Нетаньягу використає цю пару тижнів для того, щоб уникнути переходу в опозицію і відбити від нової коаліції хоч кількох її членів – найімовірніше, правого спрямування, в першу чергу супротивників входження до нового уряду арабської партії і лівих сил, зокрема серед членів «Яміни». Ще до оголошення про коаліцію він заявляв, що об’єднання Лапіда і Беннетта «поставить під загрозу безпеку Ізраїлю».
Якщо йому вдасться зруйнувати цю коаліцію і уряд так і не буде створений, на Ізраїль чекатимуть нові позачергові вибори – які в такому разі стануть п’ятими за два роки (а Нетаньягу далі лишиться тим часом на чолі уряду).
Нова коаліція Лапіда натомість буде намагатися тепер призначити нового спікера Кнесету, який би прискорив голосування щодо нового уряду.
Як повідомляє агентство Reuters із посиланням на джерело, що бере участь у коаліційних переговорах, у пропонованому новому уряді будуть намагатися зберігати консенсус тим, що будуть уникати гарячих політичних питань, із яких члени коаліції часто мають протилежні позиції.
Одне з таких питань – чи оголошувати про анексію окупованих палестинських територій на Західному березі Йордану (чого домагається Беннетт, який називає можливе створення палестинської держави «самогубством для Ізраїлю»), чи, навпаки, полишити ці території, яких прагнуть палестинці для майбутнього створення своєї держави (про що збирається домовлятися з ними Лапід).
Обвинувачення чинному прем’єрові
Нетаньягу тим часом є не тільки прем’єром, який пробув на посаді найдовший неперервний термін в історії Ізраїлю – наразі 12 років (а перед тим він очолював уряд іще в 1996–1999 роках), – він також став першим ізраїльським прем’єром, який іще під час перебування на посаді перебуває під кількома кримінальними обвинуваченнями.
Його обвинувачують у прийнятті неналежних дарунків (сигар, шампанського чи ювелірних прикрас) від кількох підприємців на суму в 180 тисяч євро в обмін на надання їм переваг, а також у намаганні в обмін на позитивне висвітлення в засобах інформації надати їхнім власникам регуляторні переваги перед конкурентами.
2019 року його офіційно обвинуватили в перевищенні повноважень, хабарництві й шахрайстві. В Ізраїлі прем’єр-міністр не має імунітету від судового переслідування. Суд над Нетаньягу почався понад рік тому і триває дотепер.
Прем’єр заперечує, що чинив неправильно – мовляв, у прийнятті дарунків від друзів немає нічого поганого, і він не робив нічого неналежного в обмін. Звинувачення ж він називає «полюванням на відьом» із метою усунути його з посади.
Через висунені йому обвинувачення Нетаньягу 2019 року був змушений віддати кілька міністерських портфелів, які він мав паралельно з посадою прем’єр-міністра. Але, за законодавством, посаду прем’єра він не зобов’язаний залишати вже в разі обвинувачення – він може втратити її лише в разі визнання винним і набуття чинності вироком після того, як будуть вичерпані всі апеляційні можливості.
Перспективи для Нетаньягу
Та збереження прем’єрської посади, хоч вона й не дає імунітету, важливе для Нетаньягу з інших причин. Адже, кажуть коментатори, на цій посаді він може домагатися змін законодавства – наприклад, із метою обмежити повноваження судів чи підвищити рівень свого імунітету, такі спроби він уже робив не раз. Зокрема, він намагався змінити Основні закони Ізраїлю – аналог конституції в цій країні. Якщо Нетаньягу втратить владу, він втратить і можливість проводити такі зміни через Кнесет.
За законодавством, Нетаньягу загрожує до 10 років позбавлення волі за обвинуваченням у корупції і до трьох років за обвинуваченнями в шахрайстві і перевищенні повноважень. Процес може тягнутися роками.
У разі засудження він може звернутися до Верховного суду. Крім того, є ще одна можливість – звернутися з проханням про помилування до президента Ізраїлю.
Як каже експерт із конституційного права Ізраїльського інституту демократії Амір Фукс, якого цитує агентство AFP, за нинішньої ситуації ймовірність президентського помилування для Нетаньягу мала. Наступного місяця новим президентом Ізраїлю стане Іцхак Герцоґ, політичний супротивник нинішнього прем’єра.
Але, каже експерт, для верховенства права було б «величезною втратою», якби суд зупинився тільки через те, шо в Ізраїлі змінився б президент на прихильного до Нетаньягу.
