У Багдаді внаслідок безпілотного авіаудару з боку США загинув вищий іранський генерал Касем Сулеймані. Це – останній інцидент у ланцюгу подій, які свідчать про загострення відносин між Вашингтоном та Тегераном протягом останнього тижня. Очікується, що смерть Сулеймані призведе до відповідних ударів з боку Ірану по американських та ізраїльських об’єктах на Близькому сході.
В ніч на 3 січня внаслідок авіаудару США в столиці Іраку загинув впливовий іранський генерал, командувач силами «Кудс» Касем Сулеймані. Вогонь, як повідомляють ЗМІ, був відкритий по двох автівках з дрону.
Директор Іранської служби Радіо Свобода Сеїд Мехді Парпанчі, каже, що Сулеймані «був другою за могутністю людиною в Ірані. Жоден військовий командир, жоден політик не мав такої влади, яку він мав». За словами Парпанчі, Сулеймані безпосередньо спілкувався з усіма представниками Ірану в Лівані, в Сирії, в Іраку, в Ємені та командувачами, які керували цими силами. Тому Ірану «буде непросто знайти іншу людину, яку всі ці сили знають, і якій всі могли б довіряти».
Під час нападу загинув також радник Сулеймані Абу Магді аль-Мухандіс, який був заступником командувача Сил народної мобілізації – військового угруповання, яке підтримує Іран.
Президент США Дональд Трамп, за даними Пентагону, затвердив цей авіаудар зранку 2 січня.
Реакція Ірану
Тепер, як припускають оглядачі, цілком можна очікувати подальшої ескалації конфлікту з боку Ірану, який, як кажуть, навряд чи залишить дії США щодо Сулеймані без відповіді.
Міністр закордонних справ Ірану Джавад Заріф назвав вбивство Сулеймані «актом міжнародного тероризму».
За його словами, вбивство Сулеймані посилить опір проти США та Ізраїлю у всьому регіоні а також у світі.
«Жорстокість і дурість американських терористичних сил при вбивстві командувача Сулеймані ... безсумнівно, зробить дерево опору у регіоні та світі більш процвітаючим», – заявив він.
Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї, в свою чергу, виступив із погрозами «суворого переслідування» «злочинців», які вбили Сулеймані.
Ведучі іранського державного телебачення були вбрані у чорний колір та показували кадри з Сулеймані, повідомляє агентство Reuters.
У країні оголосили три дні жалоби.
Реагували не лише в Ірані. Іракський прем’єр міністр Аділь Абдул Магді, наприклад, сказав, що вважає вбивство Мухандіса «нападом на державу Ірак, її уряд та людей», – йдеться в статті американського телеканалу CNN.
Чому Сулеймані?
Сулеймані – не просто впливовий іранський генерал, його вважають легендарною постаттю через його великий вплив у всьому регіоні ще з часів вторгнення сил під керівництвом США в Ірак у 2003 році.
Сулеймані відповідав за спецоперації на територіях іноземних держав. Він відігравав важливу роль у бойових діях у Сирії та Іраку, після чого став відомим не лише на батьківщині, але й за кордоном.
Його називають ключовим військовим стратегом Ірану.
США не перші, хто посягнув на життя Сулеймані. Він вже пережив кілька спроб замаху на нього з боку західних, ізраїльських та арабських відомств.
Військові США здійснили важливу оборонну дію для захисту американських сил за кордоном, вбивши Касема Сулеймані, голову сил «Кудс» Корпусу вартових Ісламської революціїМіністерство оборони США
«За дорученням президента військові США здійснили важливу оборонну дію для захисту американських сил за кордоном, вбивши Касема Сулеймані, голову сил «Кудс» Корпусу вартових Ісламської революції, яку США вважають іноземною терористичною організацією», – заявили в Міністерстві оборони США.
«Сулеймані та його сили «Кудс» відповідали за загибель сотень американських та коаліційних службовців, а також поранення тисяч людей», додав Пентагон, який також звинувачував іранського генерала в організації нападів на коаліційні бази в Іраку протягом останніх місяців, включаючи атаку 27 грудня, яка завершилася смертю американського найманця та іракського персоналу», – йдеться в статті американського телеканалу CNN.
Сулеймані, згідно з поясненням міністерства, організував низку нападів протягом останніх кількох місяців. Серед них зокрема й напад на посольство США в Багдаді 31 грудня. Тоді сили безпеки застосували сльозогінний газ та шумові гранати, щоб розігнати протестувальників, які штурмували диппредставництво на знак протесту проти американських авіаударів.
За напад 31 грудня на американське посольство в Іраку з боку підтримуваного Іраном іракського екстремістського угруповання «Катаїб Хезболла», Трамп поклав відповідальність на Тегеран. Офіційний Іран заперечив свою причетність до цього нападу.
Трамп тоді заявив, що Іран «заплатить дуже високу ціну». «Це не попередження, це погроза», – додав президент США. Водночас пізніше Трамп сказав журналістам, що війни з Іраном не хоче. Коментуючи погрози Трампа, Іранські військові лідери застерегли Вашингтон від погроз і заявили, що Тегеран не боїться війни.
Не перша напруга
США мають довгу історію напружених відносин з Іраном. Та з тих пір, як Трамп у 2018 році оголосив про вихід США з ядерної угоди з Іраном, напруга лише посилюється.
Наприклад, у вересні 2019 року США запровадили новий пакет санкцій проти Ірану через безпілотні атаки на нафтову інфраструктуру Саудівської Аравії, в яких Ріяд та Вашингтон звинуватили Тегеран. Іран звинувачення відкинув.
Наприкінці грудня внаслідок ракетного удару по американській військовій базі в Іраку було вбито американця, який працював там по контракту.
США завдали «точкових оборонних ударів» по п’ятьох об’єктах у Сирії та Іраку, контрольованих підтримуваним Іраном шиїтським парамілітарним угрупованням «Катаїб Хезболла», як заявив Пентагон.
Угруповання «Катаїб Хезболла» 30 грудня пообіцяло відповісти на авіаудари США по своїх об’єктах в Іраку та Сирії. Керівництво підтримуваного Іраном угруповання повідомило, що внаслідок ударів загинули 25 його членів.
Наша битва проти Америки та її найманців може вестися будь-якими засобамиЗаява «Катаїб Хезболла»
«Наша битва проти Америки та її найманців може вестися будь-якими засобами. Ми не маємо іншого шляху, окрім як конфронтації, і ніщо не завадить нам відповісти на цей злочин», – йшлося в заяві «Катаїб Хезболла».
Угруповання також заперечило свою причетність до нападу на військову базу в Іраку, яким військове командування США пояснило удари.
31 грудня сили безпеки Іраку застосували сльозогінний газ поблизу посольства США в Багдаді, а охорона всередині будівлі кидала шумові гранати, щоб розігнати протестувальників, які штурмували диппредставництво.
Трамп 31 грудня звинуватив Іран в організації нападу на американське посольство в Багдаді та звернувся до громадян Іраку.
«Ті мільйони людей в Іраку, які хочуть свободи і не хочуть панування та контролю Ірану, це ваш час!» – написав президент США у твітері.
На початку січня Сполучені Штати Америки спрямували на Близький Схід додаткових 750 військовослужбовців негайно, і заявили про збільшення там свого контингенту через напад на американське посольство в Іраку.
