Голова МЗС Естонії Урмас Рейнсалу в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода розповів, серед іншого, про свої враження від поїздки до Києва і заявив про необхідне негайне посилення режиму західних санкцій проти РФ.
– Ви щойно повернулись із Києва, де були з візитом, тож нас цікавлять ваші враження. Що ви побачили на власні очі і що стало новим?
Зараз так виглядає, наче стратегічна мета Путіна, яку він ставить на вагу, – затягування війни. А ми маємо її завершити раніше
– Що ця війна перебуває у критичному поворотному моменті для західних союзників. Зараз так виглядає, наче стратегічна мета Путіна, яку він ставить на вагу, – затягування війни. А ми маємо її завершити раніше. Втім, не примушуючи Україну до фальшивих мирних переговорів і поступок, а, навпаки, даючи більше важкого озброєння, включно з протиповітряною обороною, включно з ракетами великої дальності, без будь-яких політичних «запобіжників», включно з танками. І також маємо негайно посилити режим західних санкцій шляхом запровадження нових в енергетичній галузі.
Й, по-третє, маємо продовжувати подальшу ізоляцію Росії, зокрема, включно зі створенням спеціального трибуналу щодо російської агресії проти України.
– Чи бачите ви особисто якісь ознаки того, що на Україну тиснуть союзники НАТО чи Європейський союз? Підштовхують, так би мовити, до мирних переговорів чи їхнього початку як такого?
Ті, хто відповідальний за цей акт агресії, мають постати перед трибуналом
– Ні, жодних публічних заяв із західних столиць не було, і я сподіваюся, що так і залишиться. А по-друге, я вважаю, що мають бути чіткі передумови також стосовно того, що заявляли українські лідери. По-перше, повне визволення всієї української території. По-друге, чітке відшкодування державою-агресором усіх завданих збитків. І по-третє, справедливість. Ті, хто відповідальний за цей акт агресії, мають постати перед трибуналом.
– Що країни Балтії хотіли би включити до дев’ятого пакету санкцій, над яким нині працює Євросоюз, і на якій стадії зараз процес? Скільки часу знадобиться для його схвалення?
– Ну, ми внесли свої пропозиції. Вони зачіпають енергетичний сектор. Також фінансового, стосуються і банків. У нас усе ще великий список російських банків, які не відрізані від системи SWIFT. Іще, вважаю, дуже важливо також звернути увагу на російську пропаганду, яка все ще має багато шляхів «достукатися» до Заходу. І, що дуже важливо (ми також підкреслювали це під час переговорів, які тривають навколо ліміту цін на нафту), що Європейський союз має бути швидшим і сигналізувати про те, що цей пакет санкцій буде створений найближчим часом.
(6 жовтня Євросоюз погодив восьмий пакет санкцій проти проти Росії через агресію проти України і влаштовані Кремлем на окупованих українських територіях псевдореферендуми про так зване приєднання до РФ.
Раніше голова МЗС України Дмитро Кулеба, закликавши ЄС погодити дев’ятий пакет санкцій, заявив, що Київ наполягає на повному енергетичному ембарго, продовженні нафтового ембарго на північну гілку газопроводу «Дружба», забороні імпорту скрапленого газу з Росії.)
– Ви згадали зараз у бесіді, що Україні потрібно більше важкої зброї, включно з танками, системами протиповітряної оборони, також більш далекобійними ракетами. Які зараз настрої панують у НАТО стосовно цих запитів? Наскільки близькі союзники, від яких залежать ці поставки, до ухвалення такого рішення?
– Це питання політичної рішучості, і ми бачили в ході цієї війни поступовий рух до сильнішої та надійнішої підтримки України. Але моє прагнення – в тому, щоби дійсно змінити парадигму і негайно дати те, що потрібно, те, чого просить Україна. Для порівняння: загальний оборонний бюджет країн НАТО разом становить понад трильйони доларів. Зараз країни альянсу виділили близько 30 мільярдів доларів на військову допомогу. Тож я впевнений, що вони могли б зробити більше, якби вже перевищили певний поріг. Той 1% ВВП, який буде надано Україні як допомогу, мав би стратегічне та грандіозне значення найближчим часом.
(Зустріч голів МЗС країн НАТО триває 29-30 листопада в Бухаресті.)
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
