Колишній міністр оборони та екс-депутат Анатолій Гриценко балотується на посаду президента вже втретє і, як сам стверджує, востаннє. У рамках проекту «Один день з кандидатом» команда Радіо Свобода вирушила з ним до Львова, ходила на ефіри, купувала книжки і з’ясувала, де живе і чим володіє, що їсть, із ким конкурує та чиї коментарі про себе у соцмережах читає цей український політик, а також головне – як він збирається виконувати свої обіцянки. Подаємо прямою мовою 10 його тез.
1. Чому йде на вибори
Я тут народився, у мене немає запасних аеродромів, я тут і помру. Хочу, щоб країна була нормальною, щоб із неї не виїжджали мільйони, щоб її ніхто не заграбастував силою, щоб мародери тут не правили, щоб людина могла себе реалізувати у своїй власній країні. Я знаю, що можу зробити краще, швидше, ефективніше, чесніше з нашою командою, все.
Ми не говоримо, що збудуємо рівень Німеччини чи Британії, і за 5 років зробимо те, до чого вони йшли 200, але треба хоча б дати країні перспективу.
У разі перемоги я іду на один термін. Якщо станеться, що ні – все, я відійшов у сторону. Абсолютно свідоме рішення, тут немає жодних образ, просто об'єктивна оцінка ситуації.
2. Про своє майно
Жодної квартири ми не придбали в той період, коли я був міністром чи після. Після того, як був розірваний перший мій шлюб, я залишив все своїй родині, дітям і прийшов до Юлі (головний редактор «Дзеркала тижня» Юлія Мостова – ред.), це було її майно ще до того, як я став міністром.
Юля працювала ще на початку 90-х в агентстві France Press, і коли я отримував по десять доларів, будучи підполковником, вона отримувала півтори тисячі. І на ті гроші тоді вона купила собі все це. Це було до того, як я пішов на державну службу.
3. Про любов
Якщо ми – яйце, то Юлин білок, мій жовток, якщо – вареники, то її середина, моє тісто, тобто ми – справді різні, але внутрішні повага, любов згладжують всі кути. І коли хтось питає: «Хто там глава сім'ї?», то от якщо треба купити костюм, то це Юля, а якщо дриль, то це я. Кожен робить те, що він може.
Мені зараз 61, я себе відчуваю по-різному: на 14, на 20, на 25. Я можу розцілувати її на центральній вулиці, і в мене немає жодних якихось пересторог, чи, не знаю, крикнути на всю: «Юлька, я тебе люблю». Це щиро. Просто щастя, Слава Богу, що є.
4. Про дієту і спорт
Я скинув кілограмів 15, граючись просто, за 21 день. І з того часу так і тримається. Головний секрет цієї дієти – треба просто зрозуміти, що ми утричі більше їмо, ніж нам треба. От не треба обжиратися. А там просто два дні переважно овочеві, потім два дні переважно м’ясні або рибні, при цьому краще не смажити нічого на пательні.
На вулицю десь не виходжу – купили гантелі. Під настрій є велосипед, в мене залишився тренажер. Ще я десь у двохтисячних на футболі порвав зв’язки й меніск, і коли відновлювалися, треба було тренуватися, щоб заново навчитися розгинати ногу після операції.
5. Про конкурентів і ботоферми
Я не збираюсь витрачати час на змагання з Порошенком чи Тимошенко, чи ще з кимось. Але якщо будуть змагання ідей, то я готовий. Не сперечатися з особистістю, наприклад, Юлії Тимошенко чи Петра Порошенка, а з тими пропозиціями, із якими вони виходять до людей. Співставлення платформ у формі прямих дебатів один на один – оце я підтримую.
Те, що людям розкрило би очі, це принципово різні погляди різних кандидатів на різні позиції. Ну, з Бойком – щодо вектору стратегічного розвитку України, з Тимошенко, наприклад, щодо системи державного устрою, щодо конституції майбутньої: у неї це парламент, канцлерство, а я вважаю, що президентство, народно обраний глава виконавчої влади.
Читаю всі критичні коментарі про себе, якщо є час.
Я вже тисяч 40 фейкових акаунтів заблокував. Заходиш, а там останній запис – 16-й рік. І серед друзів 2 кота.
6. Про корупцію
Кумів точно не буде, бізнес-партнерів не буде, бо в мене бізнесу немає. Будуть просто професіонали, це буде сплав, так би мовити, досвіду і молодого драйву.
Верхівка піраміди точно буде зрізана: мені «на Банкову» носити не треба, нікому «на Банкову» носити не треба (Банкова – вулиця, де розташована Адміністрація президента – ред.). Тільки когось спіймаємо, одразу вуха відірву. Повірте мені, як тільки побачать, що президенту не носять: за те, щоб зайти в кабінет – не носять, щоб отримати призначення – не носять, все швидко піде по вертикалі.
Ми не будемо чистити рибу з хвоста. Очищення почнеться згори, з адміністрації президента, будівлі, де я буду працювати, уряду, прокуратури, СБУ, парламенту.
7. Про Донбас
Донбас можна повернути завтра за умови капітуляції, але цього не буде, на отих медведчуківських і путінських умовах. Дві автономні республіки, федералізація, конституція і всі інші «ласощі» – такого не буде. Йдеться про те, щоб це була не капітулянтська, а переможна історія, щоб люди відчули, що Україна їх відстояла, на жаль, понісши величезні збитки, але відстояла й після того зміцнилась.
Ті, хто вбивав і катував, підуть під суд, якщо їх Росія до себе не забере, решта будуть прощені. Має бути відновлене нормальне життя за українськими законами. Це все займає років п’ять, я не обіцятиму зробити це за два тижні.
Дехто пропонує: давайте збудуємо паркан, нехай вони собі там в Росії – я проти цього, такого не буде.
Я підпишу лише ті угоди, які відповідають українським інтересам, інших – ні. Це важливо, бо Мінськ (підписання Мінських домовленостей – ред.) – це була капітуляція, і Мінськ не спрацював, ви ж бачите, за всі ці роки. І після Мінська загинуло удвічі більше наших солдатів ніж до Мінська, це ж теж факт.
8. Про Крим
Зараз ніхто в світі не знає, включаючи найпотужніших наших партнерів, як повернути Крим, доки править Путін. Є усвідомлення, що це відбудеться, але після Путіна. Тобто тут, на цьому етапі, треба сконцентрувати максимально зусилля на українській політиці.
9. Про ЛГБТ+
Я буду гарантом захисту прав усіх громадян, незалежно від будь-яких ознак: раса, мова, релігія, голосував чи не голосував за мене – ніхто не буде дискримінований. Якщо ви запитаєте, чи піду я очолювати прайд, парад? Ні, не піду, все-таки, у мене всередині цінності інші, я поважаю право когось на іншість, але коли воно демонструється – мені це не подобається.
Я людина «традиційної» орієнтації, у мене є діти у шлюбі, але якщо ми говоримо про одностатеві стосунки, то в моєму розумінні це не злочин. Чи підтримав би я, чи ініціював би одностатеві шлюби? Станом на зараз – ні. Я цього ще не сприймаю.
10. Про легалізацію марихуани і секс-роботу
Щодо легалізації марихуани, я бачу відгуки, різні «за» і «проти», практику інших держав. Мені здається це був би правильний крок.
Ми хочемо бачити правду, якою вона є, або бути страусом? Недарма кажуть, що проституція – одна із найбільш древніх професій, але насправді це не професія, це питання того, що люди такі, які є, запит є завжди, й пропозиція буде завжди. Це може бути прихованим, «кришуватися» якимись силовими структурами чи якимись бандитськими угрупованнями.
Це завершується тим, що поширюються хвороби, що потім навколо кільцевої дороги і не тільки в Києві знаходять і побитих, і загиблих, тобто не захищений ніхто: ні ті, хто пропонує, ні ті, хто споживає. Хтось на тому заробляє, тому практику легалізації, коли це вводиться в рамки, я вважаю правильним шляхом.
