Із 24 лютого 2022 року Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) документує порушення прав людини та правил ведення війни в Україні. Звіти HRW описують катування, страти, зґвалтування, побиття та інші форми насильства, грабежі, обстріли маршрутів евакуації людей, бомбові та ракетні удари по цивільних та інфраструктурних об'єктах, а також використання заборонених боєприпасів.
«Голос Америки» у хронологічному порядку подає описи найрезонансніших воєнних злочинів російської армії на території України, докази скоєння яких зібрали правозахисники HRW.
Кореспонденти Радіо Свобода також фотографували, знімали відео, проводили розслідування про деякі із наведених у звіті HRW подій.
Лютий 2022 року
24 лютого, у перший день широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, російські війська завдали удару із застосуванням касетних боєприпасів по лікарні міста Вугледар на Донбасі. В результаті атаки загинули 4 цивільних, ще 10 отримали поранення. Шість із них — медичні працівники. Обстріл пошкодив лікарню, машину швидкої допомоги та цивільні автомобілі.
Касетні боєприпаси зазвичай вибухають у повітрі і викидають кілька десятків чи навіть сотень дрібних субоєприпасів на площі розміром з футбольне поле, залишаючи після себе уламки, що спрацьовують подібно до протипіхотних мін.
Міжнародний договір, підписаний 110 країнами, забороняє застосування касетних боєприпасів через їхню невибіркову дію ураження та тривалу велику небезпеку для цивільного населення. Ні Росія, ні Україна не підписали цей договір.
У період із 27 лютого по 14 березня 2022 року правозахисники HRW задокументували декілька випадків порушення російськими військовими законів ведення війни щодо цивільного населення в окупованих районах Чернігівської, Харківської та Київської областей України.
Серед них:
- неодноразові випадки зґвалтування;
- два випадки позасудової страти,
- а також випадки насильства та загроз для життя цивільних осіб.
- російські солдати також грабували будинки.
Закони ведення війни забороняють вбивства цивільних і військовополонених, зґвалтування та інші види сексуального насильства, тортури та нелюдське поводження із захопленими комбатантами та цивільними особами, які перебувають в ув'язненні. Також заборонені грабежі та мародерство.
Командири військ, які знали чи мали підстави знати про такі злочини, але не спробували зупинити їх чи покарати винних, несуть кримінальну відповідальність за воєнні злочини.
За перші 11 днів широкомасштабної агресії Росії у Харкові внаслідок російських авіаударів було пошкоджено цивільні будівлі, включаючи житлові будинки, школи, релігійні споруди та магазини, що перешкоджало доступу людей до продовольства та медикаментів. Обстріли також пошкодили інфраструктуру міста, внаслідок чого цивільне населення втратило життєво важливі послуги, такі як електрика, тепло і вода.
Березень 2022 року
Із 2 березня 2022 року, після того як російська армія оточила Маріуполь, цивільне населення міста залишилося без води, тепло та електропостачання
6 березня російський снаряд потрапив в останню працюючу на той час вежу стільникового зв'язку в Маріуполі, що унеможливило координацію дій у надзвичайних ситуаціях. Місто залишилося повністю без зв'язку.
Постійні обстріли та бомбардування Маріуполя, які здійснювала російська армія, не давали можливості рятувати людей, гасити пожежі, ремонтувати пошкоджені водогони, каналізацію, електро та тепломережі.
При цьому, правозахисники HRW задокументували й безперервні обстріли російськими військовими маршруту евакуації мирних жителів, що грубо порушувало закони ведення війни.
Багаторазовий характер цих обстрілів, внаслідок яких загинули мирні жителі, свідчить про те, що російські війська свідомо порушували норми міжнародного гуманітарного права, яке забороняє напади, що завдають шкоди цивільному населенню.
16 березня російські війська розбомбили Маріупольський драматичний театр, у якому, за свідченнями очевидців, переховувалися сотні цивільних, зокрема і діти.
Російська авіація скинула дві бомби на дах театру, на площі, по обидва боки якого, великими літерами російською мовою було написано «ДЕТИ». Льотчики бачили ці написи. Їх було видно і на супутникових знімках.
За даними української влади, внаслідок удару загинули майже 300 людей, багато отримали травми.
Правозахисники кваліфікують бомбардування Маріупольського драмтеатру як «очевидний воєнний злочин».
На початку березня 2022 року російські війська вбили та поранили мирних жителів під час восьми атак у Чернігові.
Чотири з цих атак із повітря та землі, правозахисники оцінили як явні порушення законів ведення війни.
А саме:
- 3 березня 2022 року російські літаки одночасно скинули кілька некерованих бомб, які потрапили на перехрестя у житловому кварталі Чернігова. Загинули 47 цивільних;
- 16 березня обстріл черги за хлібом біля супермаркета, в результаті якого загинули, за даними місцевої влади, не менше 18 людей, а 26 отримали поранення. Усього в цей день внаслідок російських обстрілів було вбито 53 людини.
- і два окремі напади, включаючи один з використанням заборонених касетних боєприпасів, в результаті яких були пошкоджено дві лікарні.
9 березня 2022 року російська армія завдала авіаудару по багатоповерхівці в Ізюмі. Human Rights Watch вдалося верифікувати особи 44 жертв, але у звіті зазначається, що ймовірно їх було більше.
Десятки мешканців будинку та інші люди з околиць під час авіанальоту ховалися у підвалі будівлі. Снаряд, імовірно, бомба, влучив у середину будівлі, обваливши всі п'ять поверхів центральної частини будинку на підвал і знищивши численні виходи з будівлі. Багато людей, які були у підвалі, загинули під завалами. Обсяг і характер руйнувань може вказувати на те, що військові РФ використали бомбу із серії «ФАБ-500».
Дослідники не знайшли доказів, що будівля використовувалась українською армією як вогнева позиція. Виходячи з показів свідків, ні в момент удару, ні до нього у будинку не було жодного українського військового. П’ятиповерхівка не могла розглядатися як легітимна воєнна ціль. Дослідники не знайшли доказів тому, що російські війська намагалися мінімізувати кількість жертв. Не залежно від того, чи був удар навмисним, атака російських військ є воєнним злочином.
З кінця лютого по березень 2022 року російські війська, які контролювали більшу частину Київської та Чернігівської областей, здійснювали позасудові страти цивільних, піддавали людей катуванням, здійснювали інші види важких злочинів, зокрема і на сексуальному ґрунті.
Так, зокрема, у 17 селах і невеликих містах Київської та Чернігівської областей, які відвідували правозахисники у квітні, Human Rights Watch розслідувала 22 явні позасудові страти, 9 інших незаконних вбивств, 6 можливих насильницьких зникнень та 7 випадків катувань. Двадцять один мирний житель описав незаконне ув'язнення в нелюдських і принизливих умовах.
Серед іншого Human Rights Watch задокументувала дев'ять випадків, коли російські війська відкривали вогонь та вбивали цивільних без жодної причини.
Наприклад, вдень 14 березня, коли російська колона проїжджала через село Мохнатин, на північний захід від Чернігова, солдати дорогою застрелили 17-річних братів-близнюків та їхнього 18-річного друга.
З 4 по 31 березня російські війська вчинили цілу низку очевидних військових злочинів під час окупації міста Буча.
Human Rights Watch задокументувала багато позасудових страт та невибіркових убивств цивільних у Бучі, яка була окупована російською армією 33 дні.
Кореспондент Радіо Свобода 2 квітня 2022 року, після деокупації Бучі, побачив на вулиці до 10 тіл убитих людей. Журналісти AP нарахували тоді щонайменше 21 тіло у різних місцях Бучі. Тіла однієї групи з дев'яти людей – усі в цивільному – лежали на землі поблизу місця, яке, за словами місцевих жителів, російські окупанти використовували як свою базу. У багатьох жертв були зв'язані за спиною руки, і їх убивали з близької відстані.
Правозахисники Human Rights Watch також задокументували випадок, коли російські військові вистрілили чоловікові в шию, коли він стояв на балконі своєї квартири разом із своєю родиною, а 9-річну дівчинку поранили в плече, коли вона намагалася втекти.
Задокументовані HRW випадки є лише малою частиною, вчинених російськими військовими воєнних злочинів у Бучі під час окупації міста. Окупанти також активно грабували Бучу, привласнюючи майно жителів міста, зокрема, побутову техніку і ювелірні вироби.
Українські слідчі встановили, що під час російської окупації Бучі загинули понад 1400 людей, із них 37 дітей. Росія називає убивства у Бучі «постановкою української влади».
Буча. Рік після визволення. Україна вшановує пам'ять жертв російської окупації
Російські війська неодноразово обстрілювали густонаселений Миколаїв касетними боєприпасами, зокрема 7, 11 та 13 березня 2022 року.
Під час обстрілу 13 березня загинули дев'ять цивільних, які, ймовірно, стояли в черзі до банкомата. Ще кілька людей отримали поранення. Обстріл пошкодив будинки, підприємства та цивільні автомобілі.
На фотографіях і відео видно рештки використаної російською армією зброї, включаючи касетні боєприпаси систем залпового вогню «Ураган» і «Смерч», а також осколкові суббоєприпаси 9Н210, що не розірвалися.
28 березня 2022 року українські сапери повідомили про виявлення протипіхотних мін. Відомо, що Росія має такі міни, які можуть безладно вбивати і калічити людей. Україна не має ні цього типу мін, ні системи їх доставки.
Конвенція 1997 року, підписана 164 країнами, забороняє використання, виробництво, накопичення та передачу протипіхотних мін. Росія не входить до переліку цих країн. Україна підписала договір 24 лютого 1999 року, а 1 червня 2006-го стала повноправним його учасником.
У лютому та березні 2022 року російські війська в Україні насильно викрадали та незаконно вивозили громадян України, зокрема дітей, до Росії.
У червневій доповіді Місія ООН зі спостереження за дотриманням прав людини в Україні заявила, що задокументувала сотні випадків довільного затримання цивільних осіб у районах України, що контролюються російськими силами або пов'язаними з ними збройними групами.
У доповіді йдеться, що багато з них зазнавали тортур та інших видів жорстокого поводження, і що «невідома кількість жертв була перевезена на територію Російської Федерації...» серед інших місць, де вони «утримувалися у виправних установах, часто разом із військовополоненими».
Стаття 49 (1) четвертої Женевської конвенції прямо забороняє «індивідуальні або масові насильницькі переміщення, а також депортації осіб з окупованої території на територію держави, що окуповує, або на територію будь-якої іншої країни... незалежно від їх мотивів».
Квітень 2022 року
Вранці 8 квітня 2022 року балістична ракета системи «Точка У», оснащена боєголовкою з касетними боєприпасами, вибухнула на переповненому залізничному вокзалі Краматорська, розкидавши приблизно 15 800 металевих осколків. Вибух призвів до смерті щонайменше 58 цивільних, та важкого травмування понад 100 людей.
Human Rights Watch у спільному звіті з дослідницькою групою SITU заявила, що вагомі докази свідчать про те, що ракетний удар по залізничному вокзалу Краматорська був «явним воєнним злочином» Росії.
Російські командири, які відали накази здійснити удар зброєю невибіркового ураження по залізничному вокзалу, де здійснювалася евакуація цивільних, зокрема дітей, мають бути притягнуті до відповідальності, наголошують правозахисники.
Червень 2022 року
27 червня 2022 року російська армія завдала рекетного удару по торговому центру у Кременчуці ракетами Х-22. Внаслідок атаки, за даними місцевої влади, загинули щонайменше 20 цивільних осіб, десятки отримали поранення.
HRW заявляє, що її експерти змогли оглянути промислове підприємство, по якому, нібито цілила російська армія, і яке, як стверджує РФ, використовувалося для зберігання військової техніки. Розслідувачам було надано безперешкодний доступ до об'єкта, зокрема до кількох складів, де було стаціонарне виробниче обладнання та старі металеві деталі, деякі з яких були покриті пилом, але не було жодних слідів військової техніки, зброї чи боєприпасів.
27 червня 2023 року російські сили знову ж такими ракетами атакували Кременчуг. Про це
«Рівно через рік після удару по «Амстору» росіяни знову вдарили по Кременчуку. Такі ж самі літаки Ту-22м3 злетіли з того ж таки аеродрому «Шайковка» і запустили такі ж самі ракети Х-22. Це ракети, які мають похибку більш як 600 метрів, тож можуть летіти будь-куди. Саме їхнє використання вже є воєнним злочином з боку росіян», – написав у фейсбуці міський голова Кременчука Віталій Малецький.
Серпень 2022 року
У липні та серпні російські війська неодноразово обстрілювали Харків та область. Внаслідок цих обстрілів загинули та отримали поранення сотні цивільних, пошкоджені медичні установи та будинки.
7 серпня 2022 року у Харківській обласній прокуратурі повідомили, що через російську агресію в області загинули понад 1000 цивільних, із них 50 дітей, поранені – удвічі більше.
Усі задокументовані Human Rights Watch напади атаки були здійснені в населених пунктах вибуховими речовинами з широкою зоною ураження, включаючи касетні боєприпаси, що є явним порушенням міжнародного гуманітарного права та законів ведення війни.
Вересень 2022 року
Правозахисники задокументували численні факти катувань та страт, до яких вдавалися російські військові під час шестимісячної окупації Ізюма.
Регулярні катування затриманих російськими військами та їхніми підрозділами під час окупації Ізюма на сході України були частиною «політики та плану» – зазначила Human Rights Watch (HRW) у звіті від 19 жовтня 2022 року.
Автори звіту опитали понад 100 постраждалих, які розповіли, що їх катували електричним струмом, топили, жорстоко били, погрожували розстрілом та залишали знерухомленими чи прикутими у незручних позах протягом тривалого часу.
Читайте також: У Лимані ексгумували тіла п’ятьох вбитих дітей – МВС
Вцілілі колишні полонені російських формувань визначили щонайменше сім місць в Ізюмі, у тому числі дві школи, де, за їхніми словами, російські військові їх утримували та знущалися над ними.
За словами дослідниці HRW, насильство та жорстоке поводження в Ізюмі «не були випадковими інцидентами».
«Кілька жертв поділилися з нами достовірними розповідями про схожий досвід катувань під час допитів у місцях, підконтрольних російським військам, що вказує на те, що таке поводження було частиною загальної політики та плану», – сказала старша дослідниця криз та конфліктів HRW Белкіс Вілле.
Затриманих, яких викрадали з дому чи з громадських місць, утримували до 14 діб. Багатьох скалічили або убили.
Усі затримані чоловіки сказали, що їх катували електричним струмом, били руками, прикладами, металевими трубами та іншими предметами, а затримана жінка розповіла HRW, що її били кулаками та погрожували зґвалтуванням.
«Наші висновки вказують на те, що російські війська вдавалися до жахливих порушень у багатьох районах, які вони окупували, і існує справжня загроза, що вони вдаються до такого в інших районах, які вони продовжують контролювати», – наголосила представниця HRW.
