Напруга в медіапросторі, маніпулювання та нашаровування на ці чинники дезінформації – основні тенденції української інформаційної сфери у міжвиборчий період. Про шляхи віднайдення балансу між свободою та безпекою в інформаційному просторі цього тижня на Київському безпековому форумі дискутували експерти українських, литовських та американських організацій.
Зловживання свободою інформації з метою ведення інформаційних війн – це ті виклики, з якими стикаються не лише молоді демократії, але й еталони демократичного устрою держави. Зокрема, серед країн, які в останні роки зазнали найбільшого впливу від дезінформації, є Україна та США – країни, у яких знижений рівень довіри до медіа.
Стикаючись з цими новими викликами, деякі країни починають протидіяти їм та захищатись. Експерти ж зауважують, що у цій боротьбі важливо не порушити базові принципи свободи слова та вираження.
Дедалі більше голосують, спираючись на емоціїМаксим Еріставі
Україна у виборчий період, як і низка інших країн, вчергове опинилась у групі ризику, зазначають аналітики.
«Нема єдиної формули розповсюдження дезінформації. Вона постійно розвивається, і її весь час треба наздоганяти. Українські вибори показують, як ці тактики оновлюються», – зазначає Максим Еріставі, науковий співробітник Atlantic Council.
Інформація як інструмент війни
На думку Євгена Федченка, співзасновника StopFake, український інформаційний простір зараз дуже вразливий та незахищений. Він наголошує, що Росія, у свою чергу, цим користується, адже «має розв'язані руки» щодо контролю та впливу на медіа не лише у середині власної країни, але й поза її межами.
«Кілька років тому ми зрозуміли, що це не лише виклик Україні – це спільна проблема у всій Європі», – зауважує Федченко. Цей процес гібридний, а з часом він набирає усе більших масштабів.
Зокрема, це значною мірою стосується українських медіа у період виборів, підкреслює дослідник.
Ми зрозуміли, що це не лише виклик Україні – це спільна проблема у всій ЄвропіЄвген Федченко
«Проведений нами аналіз показав, що деякі українські ЗМI у час виборів стали інструментом російської пропаганди. Вони стали надійним майданчиком для її основних меседжів. Тепер мало хто цікавиться фактами. І ці матеріали створюються в Україні. Свідомо чи несвідомо, безоплатно чи з оплатою», – окреслює ситуацію Євген Федченко.
Саме через це, на думку одного із засновників StopFake, інформація стала серйозним інструментом гібридної війни, що вкотре підкреслює її значення для національної безпеки.
Емоції затьмарюють факти
Науковий співробітник Atlantic Council Максим Еріставі зазначає, що проблема дезінформації настільки серйозна, що так чи інакше зачерпає кожного. Дослідження Atlantic Council показало, що тактики поширення такої інформації під час виборів у різних країнах мають спільні риси, і перебіг українських виборів це вкотре показав.
«Жертвами дезінформації часто стають люди, які вже мають якісь негативні емоції і тому готові повірити навіть вигаданій інформації. Тому люди дедалі більше голосують, спираючись на емоції», – пояснює Еріставі. Аналітик також додає, що саме негативні наративи підштовхують людей так голосувати.
Професійна журналістика – найкращий спосіб боротьби з дезінформацієюМаксим Еріставі
Він зазначає, що в його організації вивчають шляхи розповсюдження дезінформації та намагаються розбудовувати інформаційну інфраструктуру, щоб доносити до людей факти. «Професійна журналістика – найкращий спосіб боротьби з дезінформацією. Такі журналісти оперують перевіреними фактами і навіть, якщо факт комусь не подобається, це не значить, що журналіст погано виконав свою роботу», – додає дослідник.
На думку Олександри Цехановської, експерта Українського кризового медіа-центру, покращити ситуацію могло б значне підвищення медіаграмотності серед населення України. Маніпулювання інформацією та викривлення фактів необов'язково будуються на брехні. Це, на думку Цехановської, несе ще більшу загрозу.
«Росія наразі займається озброєнням інформації, і телебачення є ключовим інструментом у цьому процесі. Тому, якщо ми хочемо протидіяти цьому, то маємо розуміти, як відбувається озброєння інформації», – вважає експерт.
Об'єднання заради протидії
Голова напрямку нових медіа Internews Ukraine Віталій Мороз вважає, що вибори в Україні продемонстрували вразливість інформаційної безпеки країни.
У мережі на перший план виходить фактор розваг. З цієї точки зору інформаційна безпека в Україні доволі вразливаВіталій Мороз
«Вибори в Україні були «зламані» за допомогою технологій. І мова йде не лише про зовнішніх гравців. Більшою мірою це стосується внутрішніх процесів», – вважає Мороз. Експерт припускає, що Україна не вивчила урок США під час останніх президентських виборів.
На думку Віталія Мороза, правила, які працюють під час виборчих перегонів у реальності, абсолютно нівелюються в «онлайн».
Він пояснює: «У мережі на перший план виходить фактор розваг. З цієї точки зору інформаційна безпека в Україні доволі вразлива. Саме це показали вибори: розваги грають набагато більшу роль, ніж національні дебати. Тому що реальність недостатньо правильна для багатьох користувачів мережі». Мороз вважає, що на ці технологічні виклики мають відповісти уряд та громадянське суспільво.
У Литві, на думку Гєдріуса Сакалаускаса, експерт центру Res Publica, вже вдалося досягти певних результатів в інформаційному просторі і боротьбі з пропагандою завдяки громадським ініціативам. «У нас вже нема російських тролів, але ми маємо своїх внутрішніх дурнів, контрольованих з Росії», – вважає литовський експерт.
В Україні було зроблено чимало за останні 5 років. Але хто про це писав? Ми бачили всюди лише корупція, корупція, корупція... Потрібно більше позитивних новинГєдріус Сакалаускас
Він також додає, що провальна комунікаційна стратегія українського уряду відіграла одну з ключових ролей.
«В Україні було зроблено чимало за останні 5 років. Але хто про це писав? Ми бачили всюди лише корупція, корупція, корупція... Потрібно більше позитивних новин», – підкреслює Сакалаускас.
«Російська пропаганда і дезінформація стають дедалі витонченими. Я вважаю, що найбільш важливим для демократичних країн – бути об'єднаними у боротьбі з ними», – зазначає Гєдріус Сакалаукас. На його думку, необхідно, аби люди, які займаються цією проблематикою, обмінювалися досвідом та разом протидіяли цим процесам, які прогресують у демократичних країнах.
