Як повідомляє агентство Reuters, Палата представників Конгресу США ухвалила 20 листопада законодавчі акти, що мають на меті підтримати протестувальників у Гонконгу і застерегти Китай щодо порушень прав людини. Два закони були відправлені на підпис до Білого дому. Якщо президент Дональд Трамп, як очікують, підпише документи, вони наберуть чинності й обмежать торгівлю з Китаєм саме у той час, коли Трамп шукає можливості припинити торговельне протистояння з КНР.
Масові протести за розширення демократії й автономії тривають у Гонконгу понад п’ять місяців. Насильство під час цього протистояння зростає, як і побоювання, що Китай зробить свою відповідь на громадянську непокору ще суворішою.
«Акт про права людини і демократію в Гонконгу», який іще перед Палатою представників ухвалив одноголосно у вівторок Сенат, має встановити особливо ретельний нагляд за особливим порядком стосунків Сполучених Штатів з колишньою британською колонією, яка нині є автономною областю Китаю.
Другий законопроєкт, який Сенат також одностайно схвалив у вівторок, має заборонити експорт певних засобів боротьби з масовими заворушеннями для влади Гонконгу.
Що далі?
Обидва законопроєкти були надіслані для підпису до Білого дому. Коли президент Трамп їх підпише і вони наберуть чинності, Державний департамент буде повинен принаймні раз на рік перевіряти, чи зберігає Гонконг достатню автономію, щоб далі користуватися правом на спеціальний режим стосунків зі США, який допоміг йому стати світовим фінансовим центром.
Проти посадових осіб, які будуть визнані відповідальними за порушення прав людини у Гонконгу, також зможуть запроваджуватися санкції відповідно до Акту про права людини і демократію в Гонконгу.
Хоча багато хто вважає цей вчинок символічним, та він може змінити характер відносин між США та Гонконгом.
Пекін пообіцяв Гонконгу «високий ступінь автономії» протягом 50 років, коли Британія передала Китаєві суверенітет над Гонконгом у 1997 році. Проте протестувальники кажуть, що їхню свободу постійно і все більше обмежують.
Політика США стосовно Гонконгу була закріплена у спеціальному законі 1992 року, Акті про політику США щодо Гонконгу, який надає йому особливий статус, окремий від решти Китаю, в питаннях торгівлі, транспорту та інших сферах.
Відповідно до того закону 1992 року, президент може видавати укази про припинення окремих положень особливого статусу Гонконгу, якщо визначить, що територія «недостатньо автономна» від Пекіна.
Акт про права людини і демократію вніс би зміни в цей закон, поставивши автономний статус Гонконгу під ретельний контроль.
Інший закон заборонив би експортувати до Гонконгу такі засоби, як сльозогінний газ, перцеві балончики, гумові кулі і електрошокери.
Ухвалення двох законопроєктів Сенатом і Палатою представників розлютило Пекін, який засудив документи як грубе втручання в його суверенітет і порушення міжнародного права. Якщо вони наберуть чинності, напруженість між Вашингтоном та Пекіном, імовірно, посилиться, поставивши під сумнів переговори про припинення їхньої торговельної війни.
Які наслідки можуть спричинити нові закони?
Із погляду бізнесу, одним із найважливіших елементів особливого статусу Гонконгу було те, що він вважається окремою від решти Китаю митною й торговою зоною.
Це означає, наприклад, що тарифи, пов’язані з торговельною війною США й Китаю, не стосуються експорту з Гонконгу.
Якщо Гонконг стане лише черговим китайським портом, компанії, які покладаються на нього як на посередника чи пункт перевантаження, найімовірніше, переведуть свій бізнес в інше місце.
Торгівля між Гонконгом і США у 2018 році становила, за оцінками, 67,3 мільярда доларів, при цьому профіцит США становив 33,8 мільярда доларів – це, за даними Офісу торгового представника США, найбільший показник серед будь-яких інших країн чи територій.
Американська торговельна палата в Гонконгу заявила, що все, що змінить статус Гонконгу, «не тільки матиме вплив на торгівлю США й інвестиції в Гонконг, але й пошле негативні сигнали на міжнародному рівні щодо ненадійності позиції Гонконгу у світовій економіці».
