«Кількість має значення». Так про необхідність зенітних самохідних установок німецького виробництва «Гепард» як найбільш ефективну зброю знищення «шахедів» сказав речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. Розмова в ефірі проєкту Радіо Свобода «Свобода.Ранок» вийшла на початку жовтня – тоді, коли майже щодня протягом трьох тижнів поспіль, як повідомляли українські військові, південь України, передусім Подунав’я, атакували ударні БпЛА типу Shahed.
Із екіпажем одного з «Гепардів» в Одеській області поспілкувалася кореспондентка Радіо Свобода.
«Одеса», «Гуцул», «Дюран» – позивні військовослужбовців, які несуть службу на бойовій машині, що ласкаво зветься ними «Котиком». «Котик» «Гепард» трохи старший за віком від найстаршого з бійців – 49-річного водія-механіка «Дюрана». Утім, справа не у віці, а в ефективності роботи – про неї свідчать намальовані на броні п’ять обрисів «шахедів». Стільки, п’ять, наразі їх вдалося збити цьому екіпажу «Гепарда».
«Заводимось, прогріваємо основний двигун, додатковий двигун, і хвилин за десять готові до бойової роботи. Хлопці стріляють, а мені зсередини ледве чути – настільки товста у машини броня. Інколи жалкую навіть, що не можу подивитися момент збиття», – розповідає «Дюран». У довоєнному житті чоловік працював у торговельній мережі пакувальником товару, зараз хвацько справляється з «Гепардом». Тут все просто, каже, «дві педалі та штурвал – як на велосипеді кататися».
Бійці розказують, що двомісячні тренування екіпажів «Гепардів» у Німеччині складалися з теорії та практики на полігоні, де відпрацьовувалася стрільба не тільки по повітряних, а й по наземних цілях. Свого часу «Гепарди» створювалися передусім для прикриття дій Сухопутних військ. За наших умов працювати доводиться поки що по «літаючих мопедах», як охрестили українці ворожі дрони-камікадзе за їхній характерний звук.
Рік тому одесити серед перших в Україні «познайомилися» з прильотами «шахедів». Спочатку противник бив по військових об’єктах, потім – восени та взимку – вдався до систематичних атак енергетичної інфраструктури. Від початку серпня цьогоріч, повідомила українська влада, цілями масованих атак дронів російські війська обрали інфраструктуру портів української частини Дунаю.
Керівниця Об’єднаного координаційного центру Сил оборони півдня України капітан 1-го рангу Наталя Гуменюк зазначає, що упродовж останніх кількох місяців противник постійно змінював тактику повітряних атак: запускав ударні безпілотники з різних напрямків, комбінував «шахеди» з ракетами, використовував десятки дронів у кілька хвиль.
Як розповів Радіо Свобода командир зенітно-ракетного дивізіону, 29-річний майор на ім’я Андрій, загалом на сьогодні саме «Гепардами» знищено близько 50 ударних дронів. З цієї кількості конкретно його підрозділом з кількох машин – майже тридцять. «Але для повного перекриття узбережжя такої техніки потрібно в рази більше. В достатній кількості «Гепарди» значно убезпечили би порти та критичну інфраструктуру», – каже він.
Протилежністю усміхненому 20-річному оператору-навіднику з позивним «Одеса» є зосереджений «Гуцул», командир машини. Шматок південного неба на німецькому «Гепарді» прикривають хлопці з Одещини та Івано-Франківщині. «Одеса» та «Гуцул» розповідають, що працюють по повітряних цілях максимально холоднокровно. Хоча обидва визнають: «серденько інколи тьохкає». За нашими спинами, мовлять без пафосу, – людські життя, тому завданням є «ціль виявлено – ціль уражено».
У вересні російська армія випустила по Україні понад пів тисячі ударних БпЛА типу Shahed. Такими є дані Defence Express. Максимальна пауза між ударами, зазначають аналітики, складала лише два дні.
Речник Повітряних сил ЗСУ полковник Юрій Ігнат передбачає, що з настанням нового холодного сезону противник посилить по Україні саме дронові, а не ракетні атаки. «Шахеди» для російської армії залишаються дешевим і простим засобом для терору глибокого тилу.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум