Публікуючи інформацію про своїх дітей в інтернеті, батьки несвідомо можуть нашкодити їм у майбутньому. Дитина виросте, а «цифровий слід» за нею залишиться. Різного характеру персональні відомості можуть згодом підірвати її ділову репутацію, або потрапити до злочинців і завдати дитині фізичних або економічних збитків. Чого не варто писати про свого сина чи доньку в соцмережах, і які практичні поради дають фахівці батькам, щоб захистити неповнолітніх у всесвітній мережі?
«Свято Першого дзвоника! Всі такі красиві і радісні! Наші діти на лінійці у школі №… міста… Поруч вчителька…»
«Ми на відпочинку (вказана геолокація). Купили доньці круту куртку. Повертаємося додому за два тижні».
Подібними дописами рясніють соцмережі. Згідно з опитуванням компанії AVG, яка займається питаннями інтернет-безпеки, 81% дітей віком до двох років у всьому світі вже «засвітилися» в інтернеті. У США ця цифра сягає 92%.
Батьки викладають у публічний простір зображення своїх дітей та їхніх друзів, завантажують результати УЗД, постять фотографії новонароджених у пологових будинках, створюють онлайн-альбоми, присвячені пам'ятним датам у житті дочки чи сина.
Дослідники підрахували, що 5% немовлят або дітей дошкільного віку вже мають профіль у соціальній мережі, який створили для них батьки.
За словами юристки, фахівця з цифрових прав та безпеки Анастасії Апетик, батьки часом і гадки не мають, що дописи у соціальних мережах про дітей можуть зашкодити їхньому майбутньому.
«Цифровим слідом», який тягнеться за дитиною протягом всього її життя, можуть скористатися шахраї.
Маючи лише ім’я та дату народження, досить просто знайти інформацію про дитину, її фотографії та геомітки у фейсбуціАнастасія Апетик
«Маючи лише ім’я та дату народження, досить просто знайти інформацію про дитину, її фотографії та геомітки у фейсбуці. Злодії можуть зберігати цю інформацію, поки діти не почнуть відкривати банківські рахунки.
У соцмережах батьки можуть розкривати імена, вік та дату народження дитини з постів у соцмережах – наприклад, про святкування дня народження.
Крім фотографій, батьки часто публікують домашні адреси; місто, де народилася дитина, дівоче прізвище матері, назви шкіл, імена домашніх тварин.
Саме цю інформація часто запитує банк при відкриті кредитної картки. Це може вплинути на фінансову безпеку дітей у майбутньому», – написала вона на своїй сторінці у фейсбуці.
Основний мотив дописів батьків в інтернеті – задоволення власного марнославства
Батьки хочуть похвалитися досягненнями своїх дітей або ж похизуватися дорогими подарунками, які їм купують, і діляться цим у соцмережах.
Або ж мама чи тато, які розпочали процес розлучення, демонструють свою соціальну активність онлайн, використовуючи згодом цю інформацію на суді і домагаючись опіки над дитиною, розповідає в інтерв’ю Радіо Свобода Анастасія Апетик.
Бувало, що діти постили фото свого паспорта чи кредитної картки. Такі речі неприпустиміАнастасія Апетик
«Нам відомі випадки викрадання дітей. Є прізвище, імֹֹ’я дитини, її легко вирахувати, відшукати. Батьки несвідомо дають інформацію злочинцям. Або дитині купують новий смартон, вона з ним у різних ракурсах фотографується, а за тиждень телефон крадуть.
Часто відомі блогери повідомляють своїм підписникам, куди і коли вони їдуть, а перед цим постили фото з геолокацією. Бувало, що діти постили фото свого паспорта чи кредитної картки. Такі речі неприпустимі», – зауважує юристка.
Згідно з дослідженням, яке у 2018 році провів Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, 14% старшокласників так чи інакше стикалися з інтернет-небезпекою. 15,6% зазнали залякувань і погроз на свою адресу, а майже 60% говорили про нав’язування ним непотрібної інформації.
У Британії – Рада з питань безпеки, в Австралії – єдина платформа
У Великій Британії чи США дітей із дошкільного віку навчають цифровій грамотності, системну роботу проводять також і з батьками, пояснюючи, наприклад, необхідність і важливість встановлення на телефон дитини системи батьківського контролю.
У Великій Британії існує Рада з питань безпеки дітей в інтернеті, до якої входять близько 200 урядових і громадських організацій, що проводять дослідження цієї проблеми, організовують навчання, розробляють практичні посібники. Важливо, наголошує Анастасія Апетик, що ідея створення такого органу належала державі.
В Австралії створена єдина віртуальна платформа, до якої мають доступ батьки, діти, вчителі. Вони мають можливість обговорити актуальні для них питання у сфері онлайн-безпеки.
Питанням цифрової безпеки вперше на державному рівні зацікавилася минулого року Україна.
Міністерство цифрової трансформації розробило національну стратегію захисту дітей в цифровому середовищі на 2021–2026 роки, мета якої захистити права дитини і убезпечити її від будь-яких форм насильства в цифровому середовищі. Планується запровадити в школах уроки з медіаграмотності і безпечного використання інтернету.
Підвищення рівня цифрової освіти пропонує громадська організація «Мінзмін», яка розробила онлайн-курс, спрямований на вироблення навичок безпечного користування всесвітньою павутиною, зокрема, соцмережами.
Як дотримуватися цифрової безпеки? Практичні поради батькам
- Знати, якими застосунками користуються ваші діти;
- Будувати довірливі взаємини зі своїми дітьми і розмовляти з ними;
- Писати скарги у випадку виявлення контенту насильницького характеру;
- Не забороняти дітям користуватися телефоном чи інтернетом, натомість інформувати про можливі ризики;
- Встановити на смартфон батьківський контроль;
- Укласти з дитиною угоду (в усній чи письмовій формі), в якій зазначити, скільки часу вона може перебувати в інтернеті;
- Розказувати дітям про «право на приватність». Наприклад, не можна викладати у віртуальний простір зображення медичних карток чи інших документів;
- Створювати для дітей закриті сторінки у соцмережах;
- Застосовувати «правило біг-борду»: перед тим, як завантажити зображення, уявити – чи готові ви побачити його у такому розмірі;
- Постійно навчатися онлайн-безпеці як дітям, так і дорослим.
