Доступність посилання

ТОП новини

Як подолати популізм, політику страху і ненависті? «Форум 2000» у Празі шукає відповідей


Елі Візель (л), американський письменник, лауреат Нобелівської премії миру, і президент Чехії Вацлав Гавел, Париж, 2001 рік
Елі Візель (л), американський письменник, лауреат Нобелівської премії миру, і президент Чехії Вацлав Гавел, Париж, 2001 рік

У той час, коли у світі зростала антипатія до ліберальної демократії, соціальної різноманітності, компетентності й інтелектуальної допитливості, коли страх і ненависть стати ключовими інструментами політичної масової мобілізації, на довершення прийшла ще і коронавірусна епідемія . Чи можуть західні демократії подолати виклики політики страху і ненависті? Чи можна в рамках нинішнього глобального порядку денного запобігти ослабленню принципів міжнародного права, забезпечити відповідальну поведінку світових лідерів і зміцнити міжнародну солідарність? Про це у понеділок у Празі розпочали дискусії учасники щорічної конференції «Форум 2000», головна тема якої цього року – «Формування нового світу. Відновлення відповідальності і солідарності».

Міжнародна конференція «Форум 2000», як збирається у Празі уже у 24-й раз, є плодом інтелектуальних зусиль першого президента Чехії Вацлава Гавела, який разом зі своїми однодумцями, японським меценатом Йохеєм Сасакавою і лауреатом Нобелівської премії миру Елі Візелем, у переддень нового тисячоліття зважився поставити питання про майбутнє демократії. У час, коли багато оптимістів повірило у наближення «кінця історії», Вацлав Гавел передбачав, що становлення демократії у країнах східної Європи не піде гладко після майже чотирьох десятиліть комуністичного режиму, що Росія буде ще створювати багато проблем для своїх сусідів, що Китай буде повільно, але впевнено змагатися за світове домінування зі США.

Частою гостею Вацлава Гавела на «Форумі 2000» була колишня держсекретар США Мадлен Олбрайт, Прага, 8 жовтня 2007 року
Частою гостею Вацлава Гавела на «Форумі 2000» була колишня держсекретар США Мадлен Олбрайт, Прага, 8 жовтня 2007 року

Складніше у 1997 році було передбачити, що демократія похитнеться у самому західному світі, що той омріяний Захід, до якого прагнула повернутися Чехія і її центральноєвропейські сусіди, перестане бути синонімом відповідального лідерства, компетентності, солідарності. Протягом більш ніж 20 років про ці проблеми в Празі дискутували десятки колишніх і чинних політиків, нобелівських лауреатів, публічних інтелектуалів, релігійних діячів, правозахисників, таких, як Фредерік Віллем де Клерк, Білл Клінтон, Мадлен Олбрайт, далай-лама, Генрі Кіссінджер, Шимон Перес, Ширін Ебаді, Адам Міхнік, Мустафа Джемілєв, Гаррі Каспаров, Сергій Ковальов.

Під час одного з «Форумів 2000». Колишні дисиденти: президент Чехії Вацлав Гавел і тодішній голова Меджлісу Мустафа Джемілєв
Під час одного з «Форумів 2000». Колишні дисиденти: президент Чехії Вацлав Гавел і тодішній голова Меджлісу Мустафа Джемілєв

Цьогорічна конференція відбувається за надзвичайних умов – коронавірусної пандемії , що за три чверті року охопила цілий світ, забрала понад мільйон життів і показала, як міжнародна спільнота була трагічно не підготовлена до спільного вирішення дедалі більших глобальних викликів. Трансатлантичне співробітництво було послаблене, а глобальні демократії поділеними, низка країн досі не подолала хвилю популізму, радикалізму й егоцентричного націоналізму, який може лише погіршуватися, коли економіка падає. Тим часом авторитарні режими сіють безлад, переслідуючи свої довгострокові цілі – правити за рахунок усіх інших.

Нові технологічні розробки створюють додатковий рівень невизначеності і дедалі глибше впливають на суспільство, одночасно надаючи авторитарним правителям новий набір інструментів для керування і маніпулювання суспільством. На цьому наголошували цьогорічні гості конференції, які завдяки тим самим технологіям могли промовляти до світової аудиторії онлайн, перебуваючи у безпеці власного дому.

«Правда, солідарність, стратегія і відповідальність» – те, що дозволить пережити важкі часи

«Я багато згадую наші розмови з президентом Вацлавом Гавелом, коли зараз спостерігаю за неймовірним актом громадянського спротиву в Білорусі чи Гонконгу, а з іншого боку – коронавірусною пандемією і зміцненням авторитарного, якщо вже не тоталітарного, режиму в Китаї», – сказав історик із Оксфордського університету Тімоті Ґартон Еш.

На його думку, для того, щоб подолати ці важкі часи, потрібні чотири речі: правда, солідарність, стратегія і відповідальність. Історик, чия кар’єра була присвячена вивченню Східної і Центральної Європи, нагадав слова Гавела, який казав, що в темні часи більше, ніж будь-коли, потрібно «шукати правду, знаходити правду і говорити правду».

Для того, щоб було кому говорити цю правду, потрібно мати вільні університети і нецензуровані, відповідальні, гідні довіри і професійні ЗМІ
Тімоті Ґартон Еш

«Якщо опозиційний російський політик Олексій Навальний був отруєний речовиною, яка доступна тільки найвищому керівництву російської держави, ми повинні сказати цю правду. Якщо табори для уйгурів у китайській провінції Сіньцзян є новим ГУЛАГом, то ми повинні сказати цю правду», – сказав британський історик. А для того, щоб було кому говорити цю правду, потрібно мати вільні університети і нецензуровані, відповідальні, гідні довіри і професійні ЗМІ, на які зараз здійснюються атаки навіть у розвинутих демократіях.

Щодо солідарності Ґартон Еш пригадав, що західні лідери, які приїжджали до комуністичної Чехословаччини, ніколи не зустрічалися з дисидентами, такими, як Вацлав Гавел, який казав, що почувався як за апартеїду. «Тому так важливо було те, що голова чеського Сенату відвідав Тайвань цього року, а канцлер Анґела Меркель прийшла до Олексія Навального, який перебував у берлінській лікарні, або те, що білоруську лідерку Світлану Тихановську зустрічають західні лідери і говорять з нею. Все це прояви солідарності», – наголошує Ґартон Еш.

Тімоті Ґартон Еш
Тімоті Ґартон Еш

І саме зараз, коли ситуація виглядає такою хиткою і малозрозумілою, потрібна довгострокова стратегія для того, щоб зрозуміти, як потрапити звідти, де ми є зараз, до того місця, де ми мали б бути, згідно з нашими цінностями. «Це не так складно, коли ви в 1989 році, і ваша мета вже близька. Це набагато складніше зробити, коли ви в 1968 році, і вам потрібна довгострокова стратегія», – каже Ґартон Еш, згадуючи про ключові події історії Чехословаччини – «Оксамитову революцію» 1989 року і радянську окупацію 1968 року.

У період Холодної війни відповідальність була природною поведінкою, каже Ґартон Еш, «адже всім нам хотілося врятувати світ від ядерної катастрофи», але нинішні виклики, що постали перед людством, – іншого виміру. «Є багато інших способів, якими люди загрожують майбутньому нашої планети, наприклад, рукотворні зміни клімату, коронавірусна пандемія , взаємозв’язки глобальної економіки і цифрової мережі, що несуть небезпеку, так само як і можливості», – нагадує британський історик і додає, що такі глобальні виклики ведуть до того, що якими б серйозними не були ідеологічні розбіжності з комуністичним Китаєм чи з путінською Росією, потрібно шукати шляхи «конкурентного співжиття».

Ми перебуваємо в темних, важких і гнітючих часах, але якщо ми збережемо ці чотири цінності, у нас попереду будуть ясніші часи
Тімоті Ґартон Еш

«Ми перебуваємо в темних, важких і гнітючих часах, але якщо ми збережемо ці чотири цінності, у нас попереду будуть ясніші часи», – сказав Ґартон Еш.

«Одне з найважливіших питань, яке нам потрібно вирішити під час цієї пандемії, – це як захистити нашу демократичну систему та спосіб життя», – сказала президентка Тайваню Цай Інвень під час виступу на відкритті конференції. Її виступ був політично чутливим для Чехії через нещодавню поїздку Мілоша Вистрчила, голови Сенату (верхньої палати парламенту Чехії) на острів, який Китай вважає своєю бунтівною провінцією. Офіційний Пекін різко протестував проти цієї поїздки, так само, і як президент Чехії Мілош Земан і прем’єр-міністр Андрей Бабіш.

Китаєві на цьогорічні конференції буде присвячено відразу декілька дискусій, у яких виступлять опозиційні політики і правозахисники. Також важливу увагу цьогорічні гості «Форуму 2000» присвятять подіям у Білорусі. В роботі конференції бере участь і чільна представниця білоруської опозиції Світлана Тихановська.

  • Зображення 16x9

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG