Максимальне падіння на ринку російських акцій з 2014 року. Одразу після того, як з’явилися новини про те, що Москва визнала «незалежність» незаконних збройних угруповань «ЛНР» і «ДНР», ситуація на фінансовому ринку Росії змінилася. Інвестори різко відреагували на можливість запровадження західними країнами санкцій щодо російських компаній. Це призвело до падіння ціни їхніх акцій аж до 20-25 відсотків. Зниження цін продовжилося і у вівторок. Однак ці ж новини зачепили і український ринок. Зокрема, обвалився ринок українських єврооблігацій. Через ризики російського вторгнення ще більш нестабільним став курс гривні. Тим часом президент України ініціював програму економічного патріотизму. А місія МВФ розпочинає переговори з владою України. Радіо Свобода розпитало експертів, як рішення Кремля вплинули на інвесторів з усього світу та як можуть далі розвиватися події.
Інвестори готуються до санкцій: падіння російських акцій та рубля
Торги на фондовому ринку ще 21 лютого показали: інвестори не готові ризикувати в той час, коли російська влада зробила все, щоб західні санкції проти російських компаній стали невідворотними. Одразу після звернення Володимира Путіна та підписання указів про визнання «незалежності» незаконних збройних угруповань «ЛНР» і «ДНР» ціни на акції російських компаній впали. Наприклад, постраждали банки: «Сбербанк» і ВТБ в той же день втратили по 23%.
На відкритті торгів 22 лютого два ключових індекси російського фондового ринку – РСТ та індекс Мосбіржі – впали на 9-10%. Це найбільше падіння у відсотковому вираженні з березня 2014 року, коли Росія окупувала Крим. Але впродовж дня ціни на російські цінні папери почали стабілізуватися. Це типова ситуація після такого панічного падіння, пояснює інвестиційний банкір, заступник директора з питань торгівлі цінними паперами Dragon Capital Сергій Фурса.
«Інвестори злякалися, що те, що вчора заявляв Путін, відкриває дорогу для антиросійських санкцій, а деякі вирішили, що Путін готовий розпочати третю світову війну. Оскільки це панічний переляк на очікування, то не варто очікувати вже нам, що це продовжиться досить довго», – каже експерт.
Крім того, експерти звертають увагу на те, що постраждали далеко не всі російські компанії. Деяким навіть вдалося виграти через події, які відбуваються, каже фінансовий аналітик, керівник аналітичного департаменту Forex Сlub Андрій Шевчишин.
«Сбербанк» падає, «Роснафта» падає, а ось «Газпром» росте. Сьогодні ціни газу на європейському ринку підвищились на 10%, вже більше 900 доларів. Росія заявила, що вона буде зберігати поставки газу, є довгострокові контракти, і поточні ціни, звичайно, вигідні «Газпрому», – розповідає Андрій Шевчишин.
Інвестори злякалися, що те, що вчора заявляв Путін, відкриває дорогу для антиросійських санкційСергій Фурса
Одночасно з нестабільною ситуацією на фондовому ринку Росії хитало і курс рубля. Після звернення Путіна валюта обвалилася до психологічної відмітки у 80 рублів за долар. Це було найбільше падіння за останні два роки, і російська валюта стала найбільш волатильною у світі, випередивши турецьку ліру, повідомляє Bloomberg.
Втрати України: обвал єврооблігацій та намагання врятувати гривню
Відчув реакцію інвесторів на загрози з боку Росії і український фінансовий ринок. Котирування українських середньострокових і довгострокових єврооблігацій впало до нових мінімумів. Інвестори перепродають ці папери набагато дешевше, бо бояться взагалі не отримати виплат по них, пояснює трейдер інвестиційної групи ICU Віталій Сивач.
«Ситуація на ринку єврооблігацій дуже напружена, тому що якщо буде дійсно повномасштабне вторгнення, в України будуть великі проблеми з обслуговуванням свого боргу. Тому інвестори починають включати цю можливість в ціни, і зараз облігації, в яких номінал 100 доларів, торгуються по ціні 70-80 доларів за одну облігацію. Це дуже великий дисконт.
Це створює тиск на Україну, тому що Україна не може рефінансувати свої борги. Україні потрібно в 2023 році погашати борги, зазвичай вона виходить на ринок, випускає нові облігації на 3-5 млрд доларів, і за рахунок цих грошей вони гасять старі. Зараз в неї немає можливості вийти на ринок, тому що ніхто не буде купляти українські єврооблігації», – каже Віталій Сивач.
Ситуація на ринку єврооблігацій дуже напружена, тому що якщо буде дійсно повномасштабне вторгнення, в України будуть великі проблеми з обслуговуванням свого боргуВіталій Сивач
Ослабла і гривня. Зранку 22 лютого українська валюта на міжбанківському ринку перетнула позначку у 29 гривень за долар. Пізніше завдяки валютним інтервенціям Національного банку України вдалося знизити курс. Однак експерти попереджають: зараз не можна казати про стабілізацію гривні.
«Ринок 22 лютого відкрився у межах 29,13 гривні за долар, і після цього почала гривня укріплюватися після того, як емоції вщухли і Нацбанк почав активно заливати ринок валютою. Завдяки цьому курс навіть відкотився нижче 29, було 28,90 тощо. Але ситуація змінюється кожної години, тому ринок реагує, виходячи з новин щодо можливої ескалації, прийняття чи неприйняття територій в межах ОРДЛО чи повними областями.
Національному банку важко стримувати кількість нерезидентів, які виводять кошти, до цих купівель валюти підключилися внутрішні гравці», – каже аналітик Андрій Шевчишин.
Можливі сценарії для фінансових ринків: чого очікувати Україні та Росії
У тому разі, якщо Путін не почне повномасштабне вторгнення в Україну, а західні санкції проти Росії не будуть жорсткими, ситуація на фондовому та валютному ринку Росії відкотиться до стабільного стану, впевнений інвестиційний банкір Сергій Фурса.
«Як тільки ринки зрозуміють, що значних санкцій немає, і як тільки ринки зрозуміють (якщо так відбудеться), що Путін зупинився лише на визнанні ОРДЛО, то російські акції чекає значне відновлення. Вони відіграють майже все, що втратили 21-22 лютого.
Щоразу, коли Росія створювала ескалацію, коли лунали заяви західних лідерів, що Росія готова напасти, це все викликало паніку в інвесторів, у результаті ринки падали. Потім, коли в головах інвесторів відбувалася певна деескалація, то ринки відігрували назад. Воно ніколи не відновлювалося аж до самого рівня, з якого почало падати, але більшість втрат відновлювалася», – каже Фурса.
Водночас існують інші можливі сценарії розвитку подій. Ринки Росії можуть постраждати, якщо західні країни запровадять проти неї жорсткі економічні санкції. Про можливості запровадження фінансових обмежень та поступове виведення Росії з економіки ЄС вже говорять в Єврокомісії та Європарламенті.
«Європа розглядає можливість заборони працювати з найбільшими російськими банками. Таким чином обмежується закордонний капітал для Росії. Але про відключення від системи SWIFT поки що мова не йде. Це вже зброя, яка залишається на випадок більш масштабного вторгнення, і це не очевидно, чи буде воно взагалі використано врешті-решт.
Але тим не менш Європа вже готується до обмеження руху капіталу з Росії та у Росію, обмежуючи банки для роботи з цим капіталом. До речі, на це вже відреагував банківський сектор Росії, «Сбербанк» впав на 4%», – каже фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Європа вже готується до обмеження руху капіталу з Росії та у Росію, обмежуючи банки для роботи з цим капіталом. До речі, на це вже відреагував банківський сектор Росії, «Сбербанк» впав на 4%Андрій Шевчишин
Експерти кажуть: фінансова система Росії тримається на енергетиці. Повна або часткова відмова від російського палива може бути використана як найбільш болючий вид санкцій проти Росії у разі ескалації агресії, каже експерт Віталій Сивач.
«Позбавити Росію права продавати нафту та газ – це забрати в Росії гроші, на які вона могла б вести військові дії. З газом не все так просто, Європа бере 40% свого газу з Росії, і його важко чимось замінити. Якщо частково Європа відмовиться від російського газу, наприклад, наполовину, то це відіграє роль.
Також можна повністю відмовитись від нафти. Нафту простіше перевозити, ніж газ, інфраструктура для цього трошки краща. Я вважаю, якщо відрізати майже всю нафту і половину газу, для Росії це буде нищівний удар», – каже трейдер Віталій Сивач.
Якщо ж говорити про Україну, то позитивний сценарій у вигляді деескалації з боку Росії стабілізує ринок українських цінних паперів, а завдяки макрофінансовій допомозі західних партнерів країна зможе розрахуватися з боргами. В цьому випадку курс національної валюти закріпиться на позначці близько 28 гривень за долар, кажуть експерти.
У випадку ескалації збройної агресії Росії тільки на території Донецької і Луганської областей можна очікувати на девальвацію гривні, але не катастрофічну, впевнений Андрій Шевчишин. «Якщо оцінювати грузинський сценарій 2008 року, тоді ларі впав на 10% за рік. Якщо екстраполювати ті дані на поточну ситуацію, то ми приходимо до курсу близько 31,5 гривні за долар», – пояснює експерт.
У разі повномасштабного вторгнення Росії в Україну зі значними руйнуваннями інфраструктури та втратою 25-30% української економіки аналітик прогнозує можливість падіння курсу до 90 гривень за долар.
Програма економічного патріотизму від президента України
Тим часом президент України Володимир Зеленський ініціював програму економічного патріотизму, яка передбачатиме цільову підтримку окремих галузей економіки, зменшення податкового навантаження на підприємців, обмеження перевірок і створення стимулів для залучення коштів населення у бізнес та банківську систему. Про це глава держави оголосив у зверненні до громадян.
Як зазначив президент, у той час, коли українські військові захищають країну, інші громадяни мають працювати, вкладати гроші в економіку держави, зокрема й для забезпечення фінансування армії.
За його словами, програма економічного патріотизму передбачає зменшення податкового навантаження на підприємців, обмеження перевірок, створення стимулів для залучення коштів населення у бізнес та банківську систему. Крім того, завдяки цій програмі заплановано знизити ПДВ на бензин і дизель, що сприятиме зменшенню цін на пальне.
«Наша мета – здобуття економічної незалежності. Особливо в енергетиці», – зазначив глава держави.
Він повідомив, що 23 лютого проведе зустріч із представниками 50 найбільших українських компаній зі сфери великого бізнесу.
Запроваджені санкції
Премʼєр-міністр Великої Британії Борис Джонсон оголосив 22 лютого про нові обмежувальні заходи проти Росії після того, як президент цієї країни Володимир Путін оголосив про визнання «незалежності» територій, контрольованих угрупованнями «ДНР» та «ЛНР». За повідомленнями, йдеться про санкції проти пʼяти російських банків (Банк «Росія», IS банк, ГенералБанк, «Промсвязьбанк» і Чорноморський банк) та трьох олігархів (Ігоря і Бориса Ротенбергів та Генннадія Тимченка).
Перші санкції Сполучених Штатів проти Росії за визнання незаконних збройних угруповань на Донбасі стосуватимуться двох банків, а також зовнішнього державного боргу Москви. Як заявив президент США Джо Байден 22 лютого, санкції повністю блокуватимуть діяльність двох банків – «ВЕБ» (Зовнішньоекономічний банк) та «Військовий банк». Він зазначив, що США продовжать надавати оборонну допомогу Україні, а також посилювати своїх союзників по НАТО. Президент висловив думку, що Москва готується до подальшого вторгнення в Україну.
Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо 22 лютого оголосив про економічні санкції проти Росії, назвавши дії Москви проти України «абсолютно неприйнятними». Трюдо сказав, що канадцям буде заборонено купувати російський суверенний борг, а країна застосує додаткові санкції до підтримуваних державою російських банків і перекриє будь-які фінансові операції з ними.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц зупинив сертифікацію газопроводу «Північний потік-2» на тлі визнання Москвою угруповань «ДНР» та «ЛНР» як «незалежних держав». На запитання щодо залежності Берліна від російського газу голова уряду сказав, що «Німеччина має намір диверсифікувати імпорт газу спільно з іншими європейськими країнами, а також продовжує працювати над розвитком відновлюваних джерел енергії».
Європейський союз повідомив про обмеження на економічні відносини з непідконтрольними Києву районами Донецької та Луганської областей, а також щодо причетних до визнання Москвою їхньої «незалежності».
22 лютого Путін підписав закони про ратифікацію так званих «договорів про дружбу» з незаконними збройними угрупованнями. Він також звернувся до Ради федерації з пропозицією ухвалити постанову про «згоду на використання Збройних сил поза межами Російської Федерації».
21 лютого російський президент Володимир Путін спочатку оголосив про визнання Росією незалежності окремих районів Донецької та Луганської областей, а згодом – про введення регулярних російських військ на території, контрольовані російськими гібридними силами на сході України.
США та інші країни Заходу раніше заявляли, що в разі російського збройного вторгнення на територію України запровадять проти Росії жорсткі санкції. Контрольовані «ДНР» та «ЛНР» території всі країни світу, окрім Росії, наразі визнають територією України.
