Якщо ви не пам’ятаєте або не знаєте про соціальну мережу Google+, не дивно: битву за користувачів вона вже давно програла компанії Facebook. Але цього тижня їх об’єднало дещо спільне – витік персональних даних користувачів. Здається, кількість таких «зливів» даних зростає. Чому такі, здавалося б, неважливі особисті дані, як місце народження чи стать, для когось є такими важливими?
Не пройшло й року після скандалу навколо витоку даних із залученням компанії Cambridge Analytica, через який засновникові соцмережі Facebook Маркові Цукербергу довелося годинами відповідати перед Конгресом США і всім світом, як 28 вересня соцмережа знову заявила про проблему із безпекою даних.
Інженери Facebook-у помітили загрозу безпеці майже 50 мільйонів користувацьких профілів. Тепер компанії загрожує штраф розміром у 1,6 мільярда доларів, як повідомляло видання The Wall Street Journal.
Особисті дані людей, здавалося б, нікого не цікавлять. Та сам Цукерберг неодноразово говорив, що безпекова боротьба за особисті дані людей є «гонкою озброєнь». Мова йде про імена користувачів, їхніх роботодавців, стать, місце народження і перебування тощо. Проте для деяких груп ці, на перший погляд, незначні речі є справжньою «золотою жилою».
Наші дані, особливо в профілі Facebook, завжди будуть привабливою метою для хакерів, маркетологів та зловісних, ніби в мультиках, дослідницьких фірм
«Наші дані, особливо в профілі Facebook, завжди будуть привабливою метою для хакерів, маркетологів та карикатурно зловісних дослідницьких компаній. Цей випадок… ілюструє, що ми просто не можемо покладатися на Facebook, щоб захистити ці дані. Ми не можемо покладатися на турботу Facebook чи їхню компетенцію, щоб захистити себе», – переконаний оглядач видання The Guardian.
До Facebook приєднався і Google. Через помилку у програмному забезпеченні приватну інформацію користувачів третім особам передала його соцмережа Google+, яку запустили в 2011 році. В цьому випадку мова йде про дані 500 тисяч користувачів.
Компанія заявила про закриття соцмережі для індивідуальних користувачів.
За даними американського видання The Wall Street Journal, яке заявляє про отримання внутрішньої доповідної записки компанії, в Google знали про проблему із витоком даних ще з березня, саме коли розгорталася ситуація навколо Cambridge Analytica. Але вони вирішили не оголошувати про це. (Зараз у ЄС уже є закони, які змушують повідомляти про такі речі протягом 72 годин).
У записці, як стверджується, також містилися пояснення про те, що не розповідати про витік даних компанія вирішила через можливу шкоду репутації та небажання привертати увагу органів регулювання, адже питання не було «достатньо серйозним».
Більша проблема у ситуації із Google – це не стільки сам злочин, скільки спроби приховати його
«Більша проблема у ситуації із Google – це не стільки сам злочин, скільки спроби приховати його. Вразливість виправили у березні, але сам Google повідомив про ситуацію лише через сім місяців, коли в The Wall Street Journal отримали деякі записи, що обговорювали цю помилку. Компанія, здається, знає, що вона накоїла – в іншому разі навіщо «згортати» цілу соціальну мережу?» – мовиться у статті на сайті The Verge.
Критики наголошують: користувачі мають право знати, де зрештою опиняються їхні дані, – і закликають до суворішого регулювання.
Чому витік даних – це погано?
Треті сторони – чи то приватні консультаційні компанії, рекламодавці, чи маркетологи – мають на меті зібрати якомога більше інформації про людей. Навіщо? Щоб краще розуміти, як на них впливати, чи то цільова реклама (яка точно прийде вам до вподоби), чи порція «фейкових новин», запевняють експерти.
Якщо згадати ситуацію навколо політичної консультативної фірми Cambridge Analytica, то в їхньому розпорядженні опинилися дані 87 мільйонів людей, що в основному проживають у США.
Основною метою Cambridge Analytica, за даними компанії, є проведення досліджень, цілеспрямована реклама та інші послуги, пов’язані з обробкою даних для політиків та бізнесу.
Компанія вже приписувала собі перемогу Дональда Трампа на президентських виборах у США 2016 року.
«Компанія вихвалялася тим, що вона могла б розробити психологічні профілі споживачів та виборців, що було «секретним соусом», який вона використовувала для більшої ефективності, ніж традиційна реклама», – пише агентство Reuters. У Трампа заявляли, що не використовували даних Cambridge Analytica.
Крістофер Вайлі, який викрив маніпуляцію з даними компанією Cambridge Analytica, заявляв, що дані фірми, отримані з Facebook, імовірно, зберігаються в Росії, повідомляла тоді телемережа CNN.
Кому тепер вірити?
У статті ділового видання Forbes зауважують, що, судячи із опитувань, серед технологічних велетнів люди більше за все довіряють компаніям Amazon і Apple. А ось Facebook та Google довіряють менш за все.
«Компанія Apple історично приділяє велику увагу захистові користувацьких даних, а також співпрацює з правоохоронними органами, коли їм приходять повістки та інші юридичні запити на отримання даних», – мовиться у статті.
«Такі порушення безпеки продовжуватимуться, але довіра до технологічних компаній падає. Якщо такі компанії, як Apple, Google, Facebook та Amazon, хочуть, щоб люди продовжували використовувати їхні послуги, вони повинні продемонструвати, як саме вони захищають дані. І якщо зламування станеться, важливою буде їхня реакція», – зазначає автор.
