Коли відбудеться міжнародний саміт із деокупації Криму? Чи варто очікувати на ньому представників Росії? Як міжнародні партнери ставляться до його проведення? Що ще Україна робить, щоб тема Криму залишалася актуальною в усьому світі? На ці та інші запитання в ефірі Радіо Крим.Реалії разом із ведучим Олександром Лащенком шукала відповіді перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова (Джеппар).
‒ Еміне, як ви оцінюєте 2020 рік, із точки зору зусиль України в кримському напрямку?
Ми продовжуємо боротьбу й утримуємо свої позиції щодо Криму
– Ми продовжуємо боротьбу й утримуємо свої позиції щодо Криму. Зберігаються санкції та політичний тиск. В ООН відбулося успішне голосування за резолюції Генасамблеї за двома треками ‒ щодо мілітаризації та щодо порушень прав людини внаслідок окупації. Наступного, 2021 року ми переходимо у проактивну фазу, яка має вивести тему Криму на вищий рівень уваги з боку світової спільноти. Мене дуже тішить, що 22 грудня на великій нараді керівників дипломатичних установ, послів, яка вперше відбулася в форматі Zoom-конференції, президент України серед пріоритетів на наступний рік позначив флагманську ініціативу щодо «Кримської платформи».
‒ Раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба говорив, що вже у травні 2021 року має відбутися перший міжнародний саміт у межах цієї ініціативи. Можете уточнити дату?
‒ Ми зараз працюємо над цим. Нам дуже важливо провести цей саміт фізично, а не в Zoom-конференції ‒ щоб лідери інших країн приїхали до Києва. Якщо ми говоримо про «Кримську платформу» загалом, то це запуск координаційно-дискусійного майданчика, який матиме міжнародний характер. Це довга робота, яка спрямована на посилення тиску на Російську Федерацію та на координацію з нашими партнерами. Причому «Кримська платформа» матиме декілька окремих вимірів, які один від одного залежатимуть. Вищий рівень ‒ це якраз саміт очільників держав-партнерів у Києві. Його підсумком має стати підписання декларації, і ми уже фіналізуємо її чернетку.
‒ Що буде в цьому документі?
Основною метою залишається деокупація Криму, але на шляху до неї ми зобов'язані розробляти тактичні кроки
– Декларація буде відкритою, до неї зможуть долучитися усі охочі країни. Вона зафіксує, що Російська Федерація ‒ країна-агресор, яка порушила міжнародне право, а також політику невизнання анексії Криму та тиску на Російську Федерацію. Зокрема, у цьому документі міститимуться основні акценти з описом наслідків мілітаризації Криму, порушень прав людини, переслідувань кримських татар. Але декларація не буде великою ‒ це політичний документ. Основною метою залишається деокупація Криму, але на шляху до неї ми зобов'язані розробляти тактичні кроки. «Кримська платформа» ‒ один із них.
– А як просувається робота, власне, над стратегією деокупації Криму, яку раніше анонсували в Києві?
‒ Ще влітку ми напрацювали ту частину цієї стратегії, яка стосується зовнішньополітичних заходів. Свій блок також підготувало Представництво президента України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі. Ці два документи, які мають увійти до стратегії деокупації, були передані до Ради національної безпеки та оборони. Процес триває. Все це ‒ частина домашнього завдання України, щоб планований саміт та інші зусилля України в межах «Кримської платформи» були більш скоординованими та системними. Головне для України зараз ‒ проактивність та ініціативи, які підвищать рівень кримського питання на міжнародній арені.
‒ Як реагують на ці ініціативи міжнародні партнери?
‒ Ми отримуємо позитивні відгуки й бачимо інтерес із боку більшості європейських країн, США, Канади та Туреччини. Зараз якраз проводимо консультації з приводу всіх вимірів «Кримської платформи» і наших завдань. Наголошую, що ми перебуваємо на початковій стадії її запуску. Поки я навіть не можу точно окреслити коло країн-учасниць, оскільки ми ще не робили запрошення.
– Як ви думаєте: нова адміністрація у США підтримає ваші ініціативи?
Позиція США в інтерпретації подій 2014 року і в Криму, і на Донбасі незмінна
– Офіційна дипломатія не може перестрибувати на місяць вперед. Ми налагодимо контакти, як тільки нова адміністрація розпочне роботу. В цілому позиція США в інтерпретації подій 2014 року і в Криму, і на Донбасі незмінна. Джо Байден ‒ перший президент в історії США, який унікальним чином знайомий з Україною, її політичною та економічною системами, з викликами, які перед нами стоять. Він розуміє контексти.
‒ Чи можлива, на вашу думку, участь Росії у «Кримській платформі» у будь-якому вигляді, з урахуванням нинішньої позиції Кремля?
Ми вважаємо за необхідне запросити Російську Федерацію до участі у «Кримській платформі», щоб вона відповіла на всі наші запитання
– Наша позиція як МЗС, моя особиста позиція як першої заступниці міністра абсолютно чітка: Російська Федерація ‒ це країна-агресор, яка відповідальна за злочини, які щодня відбуваються в Криму. Тому ми вважаємо за необхідне запросити Російську Федерацію до участі у «Кримській платформі», щоб вона відповіла на всі наші запитання. Але з огляду на риторику офіційної Москви з приводу Криму, шансів на те, що вона приєднається до нашої ініціативи, сьогодні небагато. Але трапляється різне.
– Як ви оцінюєте дії Росії у Криму у 2020 році?
Приватизація підприємств на кшталт «Масандри» ‒ продовження російських злочинів
– Вона поводиться варварським чином ‒ і щодо громадян України, і щодо культурної спадщини України в Криму, і щодо українського майна. Зокрема, приватизація підприємств на кшталт «Масандри» ‒ продовження російських злочинів. Ми донесли цю позицію до всіх наших партнерів, проговорили це на різних майданчиках, у різних форматах консультацій. Так, на останніх консультаціях між Євросоюзом та Україною ми звернули на це особливу увагу. За різними підрахунками, «Масандра» використовує приблизно 9 тисяч гектарів землі, половина з них ‒ виноградники. При цьому купили підприємство буквально за копійки ‒ приблизно 72 мільйони доларів. Йдеться про найдорожчу землю в Криму! Це яскраво ілюструє нинішню рейдерську політику Російської Федерації, з її схемами та корупцією. Вона навіть не може задовольнити потреби боротьби з епідемією COVID-19 у Криму.
‒ Деякі західні бізнесмени все ще намагаються вести свої справи в підсанкційному Криму. Як українське МЗС реагує цю активність?
‒ Ми публікуємо всі факти про незаконний бізнес у Криму. Проблема в тому, що не всі країни мають механізми, щоб припиняти таку активність. Далеко не всі компанії є в санкційних списках. Однак посли України в різних столицях привертають увагу місцевих ЗМІ до подібних прецедентів. Один з останніх прикладів ‒ широке висвітлення історії про австрійське архітектурне бюро Coop Himmelb(l)au, чиї власники незаконно відвідували Крим в обхід українського законодавства, хоча до них донесли інформацію про наслідки порушення українських законів. Це саме частина роботи з формування громадської думки та оцінок із боку закордонних політиків.
|
Міжнародний майданчик з деокупації Криму – ініціатива української влади щодо створення переговорної платформи для координації дій України і міжнародних партнерів стосовно захисту прав кримчан і деокупації анексованого півострова. На 75-й сесії Генеральної асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення такої платформи. Раніше про такі плани заявляли в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій і Міністерстві закордонних справ України. В українському зовнішньополітичному відомстві вважають, що переговорні майданчики з врегулювання конфлікту на Донбасі та деокупації Криму повинні бути окремими один від одного. Перша заступниця глави МЗС України Еміне Джапарова повідомила, що Росію запросять брати участь у міжнародній платформі з деокупації Криму, але надій на це небагато. До цього глава МЗС України Дмитро Кулеба говорив, що не бачить Росію в роботі цього майданчика. У жовтні 2020 року про свою зацікавленість у роботі в рамках міжнародної платформі з деокупації Криму заявила Польща. Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що отримав запевнення лідерів Європейського союзу в тому, що ЄС готовий приєднатися до платформи з деокупації Криму. Офіційний Київ очікує приєднання до платформи з деокупації Криму Туреччини, Малайзії, Словаччини, Великої Британії та інших країн. У Кремлі неодноразово вказували на те, що питання Криму закрите і Росія не має наміру включати його в міжнародні переговори. |
Окупація та анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.
Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції.
Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості».
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
