На 30-ліття Незалежності Україна стане «безпаперовою», пообіцяв під час виступу на Diia Summit Spring 2021 у межах Всеукраїнського форуму «Україна 30. Цифровізація» президент Володимир Зеленський. За його словами, Україна вже здійснила діджитал-революцію: «Як і обіцяли, жодних паперів для державних органів. Жоден (орган держвлади – ред.) не зможе вимагати від громадян України папірці або довідки для надання державних послуг. І ми зробимо все, щоб «держава без паперу» існувала дійсно не на папері», – пообіцяв 17 травня український президент.
Цими днями, розповідаючи на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Цифровізація» про масштабне оновлення порталу та мобільного застосунку «Дія», міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив про «понад десять нових революційних онлайн-послуг, які віднині доступні українцям»:
«Нам уже є чим пишатися – ми перші у світі прирівняли цифрові паспорти до паперових та запустили одну з найшвидших реєстрацій бізнесу. До 2024 року плануємо перевести 100% публічних послуг в онлайн. Щоб ви не витрачали час на черги в держустановах, а проводили його з близькими. Ще більше комфортних сервісів в онлайні», – заявив міністр Федоров, перерахувавши «топ-5 нових зручних і безпечних послуг», якими вже можна користуватися в «Дії»:
- «Зміна місця реєстрації»,
- «E-петиції»,
- «Дія.Підпис»,
- «Сплата податків та подання декларацій»,
- «Автоматична реєстрація ФОП».
Під постом у фейсбуці міністра цифрової трансформації – чимало захопливих відгуків:
«Ви відкрили е-послуги в «Дії» і мобільність українців у світі. Тепер є чим пишатися і бути першими в інноваціях. Інновації творять і здатні творити молоді. Дякуємо, Вам, пане міністре, за чудову, представлену дієву команду й результат діяльності Вашого міністерства! Це зразок, як працює Ваша команда для інших міністерств, установ і відомств. Все просто, без краваток, а геніально! […] Молодці! Креативні й винахідливі, мобільні й результативні! Підтримуємо Вас, Вашу команду, як зразок, професійної інноваційної діяльності для сучасного, нового і майбутнього покоління нашої держави!» – пише користувачка Anja Bijchuk.
«Дуже вдячна Вам і міністерству за те, що ви робите для простих громадян. Бо місцеві чиновники за будь-яку довідку чекають хабаря, і треба обійти не один кабінет, а тепер все це можна зробити декількома кліками у смартфоні. Ви робите наше життя зручнішим і кращим»,– відгукується користувачка Людмила Ганзур.
Деякий скепсис висловлює дописувачка Tatyana Geychuk:
«Все дуже привабливо та корисно виглядає, але які маємо докази безпеки та відповідальності за коректну роботу ресурсу? Кібернапади, несанкціонований доступ до інформації, а то з’явиться якась електронна довереність та на підставі неї комусь спливе майно... чи глюк дожене, а потім побігли довгим колом по судах...».
Радіо Свобода вирішило розпитати фахівців – наскільки реальною та наскільки безпечною є перспектива: за 2 місяці зробити Україну «державою без паперу». Ми розпитали трьох фахових експертів із кібербезпеки і одну «диванну» експертку – пенсіонерку з 50-літнім стажем роботи.
Фахівці
«Ця цифровізація відбувається без урахувань вимог безпеки, що неприпустимо в інших – більш цивілізованих країнах світу, як Нідерланди, Велика Британія, США, Естонія, Франція – які за рівнем цифровізації, цифрових державних послуг давно випередили Україну.
Там дуже багато цифрових послуг, вони безпечні, але ось такими радикальними вони якраз гребують, тому що спершу – безпека, а потім – зручність. У нас ідуть протилежним шляхом: спочатку – зручність, а потім уже – безпека, або як вийде», – каже Радіо Свобода Костянтин Корсун, експерт із 21-річним стажем у сфері кібербезпеки.
У нас ідуть таким шляхом – спочатку зручність, а потім уже безпека, або як вийдеКостянтин Корсун
«Я знаю, що в Нідерландах можна за 5 хвилин оформити купівлю-продаж автомобіля, не встаючи з дивану, при цьому все це безпечно, але там нема ні застосунків у телефоні, нічого подібного, або ж у Великій Британії можна подати в суд і навіть виграти його без адвоката теж віддалено, не встаючи з дивану і так далі», – розповідає кіберексперт.
Але ініціативу «безпаперової держави» у короткі терміни Корсун називає «великою авантюрою»:
«Це авантюризм, коли хочеться все швидко цифровізувати, це заполітизована сфера. Але вона не має бути заполітизованою, оскільки цифровізація – це суто технічна річ, і вона обов’язково повинна супроводжуватися повною певністю в безпечності цих послуг – як для громадянина, так і для держави в цілому», – каже Радіо Свобода експерт. Він переконаний, що цифровізація потрібна, але вона, на його думку, має бути виважена і відповідальна, «чого наразі ми не спостерігаємо», каже Костянтин Корсун в інтерв’ю Радіо Свобода.
Андрій Баранович з ГО Ukrainian Cyber Alliance («Український кіберальянс») нагадує, що про цифровізацію було заявлено ще в передвиборчій програмі президента Зеленського.
Це такий стиль розробки, коли спершу викочують зміни, а потім починають виправляти помилкиАндрій Баранович
«Основною метою – далекою – пан Зеленський бачив електронні вибори. Між тим, безпечно провести електронні вибори не вийде – на сьогоднішній день немає таких технологій, і єдина держава, де вибори відбуваються онлайн, – це Естонія. Всі інші країни – більш заможні, більш технологічно розвинені – від цих планів відмовилися, – каже експерт Радіо Свобода. – Україна не настільки заможна, як Швейцарія, в Україні не так розвинена наука, як у США, але наші цифровізатори чомусь вважають, що вони можуть винайти якусь срібну кулю і зробити онлайн-вибори».
Баранович пригадує, як восени 2019 року «сходив на одну закриту зустріч, де був присутній пан Федоров, нинішнй віцепрем’єр, щоб послухати, як вони собі уявляють цю модернізацію, цифровізацію».
«Ставлення було насторожене, але сприйняли все нормально. Послухали. Через якийсь час Михайло Федоров висловив свою пам’ятну фразу про те, що «роль кібербезпеки надто перебільшена». І тоді ж вони почали свій проєкт «Дія» щодо автоматизації. Але системні проблеми, які вже існують, їх ніхто і не думав вирішувати, – вважає кіберексперт, пояснюючи свою думку. – Скажімо, ті ж нотаріуси, ті ж реєстратори, вони вже давно послуговуються цифровими підписами, реєстрами майнових справ, і там існує величезна кількість рейдерства, шахрайства і всього іншого. І, відповідно, коли, не виправивши навіть паперову систему, на неї починають накочувати цифрові штуки, то це буде просто автоматизація шахрайства, відверто кажучи. Ніхто при розробці ідеї особливо не займався безпекою – це такий стиль розробки, коли спершу викочують зміни, а потім починають виправляти помилки».
Пост на фейсбук-сторінці Андрія Барановича (Шон Таунсенд):
Безпека
Андрій Баранович розповідає, що кілька тижнів тому в онлайні знайшовся конфігураційний файл від системи контролю версії.
Від вашого імені можуть відкрити «ліве» підприємство, і ви залишитеся сам на сам із податковоюАндрій Баранович
«Він просто лежав, бо його звідти забули забрати. У принципі, за допомогою того, що там було написано, можна було отримати доступ до вихідних текстів «Дії» і влаштувати повномасштабну атаку. І це ж було не тільки на одному сайті, присвяченому «Дія City», а й на головному сайті «Дії» – зараз це виправили, але це просто показує ставлення людей до цього процесу.
Тобто державні системи, якими будуть користуватися мільйони людей і чиє використання тягне за собою юридично значимі наслідки, розробляються абияк, нашвидкоруч, і при цьому Міністертво цифрової трансформації на запитання фахівців не відповідає, на запитання журналістів теж не відповідає – у відповідь на офіційні запити вони навіть якось надсилали свідомо зіпсовані файли, щоб їх не можна було прочитати. І на ці запитання – де документація на «Дію», де технічне завдання, скільки все це коштувало, хто всім цим займається, де незалежний аудит – відповідей немає», – каже Радіо Свобода кіберексперт.
Офіційного підтвердження чи спростування цієї інформації досі немає.
Коли це може стати реальністю у найближому майбутньому?
Костянтин Корсун, відповідаючи на це запитання Радіо Свобода, припускає:
Цифровізація не має бути заполітизованою, оскільки це суто технічна річКостянтин Корсун
«Якщо правильно робити цифровізацію і якщо нею буде займатися потужна команда професіоналів – і айтішників, і телекомунікаційників, і кібербезпечників, – то якщо дуже швидко – це 4-5 років, а, скажімо, Швейцарія досі йде більше ніж 20 років цим шляхом, Молдова – коли про електронні вибори йшлося – вони теж близько 20 років йшли, а потім відмовилися від виборів онлайн узагалі, від ідеї як такої. Тому якщо робити це так повільно і стовідсотково гарантовано, безпечно, щоб у суспільства не виникло відрази, то це, мабуть, ще років 10-15, і це якщо дуже ретельно цим займатися, – каже кіберексперт. – А для цього потрібен бюджет, перш за все – на фахівців, на експертів і так далі. А чинній владі треба дуже швидко, потрібен політичний успіх, перш за все».
Але президент Зеленський пообіцяв до 24 серпня зробити «безпаперову державу» офіційною…
«Президент Зеленський уже багато чого обіцяв, скажімо, що вакцинація закінчиться до серпня, – каже Андрій Баранович, припускаючи, що це навіть фізично неможливо реалізувати, – не кажучи про те, що подібні плани несуть у собі величезні ризики».
Він пояснює ці ризики на прикладі електронного обігу з банками:
Те, що уряд виділяє кошти, щоб оператори тягнули інтернет у далекі куточки – якраз це можна розглядати як позитивний прикладАндрій Баранович
«Ми ж усі користуємося онлайн-крамницями, кредитними картками, і воно начебто добре працює. Але тим не менше, щорічний збиток від шахрайства у банківській системі складає десятки мільярдів доларів. Усі про це чудово знають. І з цими ризиками ми навчилися жити. Але банки оперують лише наперед відомими сумами коштів, тобто, якщо у вас украли гроші з рахунку, то, може, банк поверне, може, поліція знайде шахраїв.
Але у випадку «безпаперової держави» мова йде не про гроші. Тут ідеться про те, що від вашого імені можуть відкрити «ліве» підприємство, і ви залишитеся сам на сам із податковою, – моделює ймовірну небезпеку експерт. – Існує величезна кількість ризиків, пов’язаних із тими ж паспортами, коли ніхто не гарантує, що всі ці реєстри не «потечуть» через «Дію» – що дані копій паспортів чи логіни до «Дії» не будуть продаватися на підпільних форумах, як це зараз відбувається із кредитними картками. І на всі ці запитання, як і раніше, відповіді немає», – каже Баранович.
А коли нема інтернету, нема комп’ютера?
«Те, що десь у далеких куточках немає інтернету – то зараз уряд виділяє на це кошти, щоб оператори тягнули туди інтернет, – якраз це можна розглядати як позитивний приклад», – вважає Андрій Баранович.
Зі свого боку Костянтин Корсун називає питання доступності цих послуг базовим, «просто поза межами обговорення».
«Це питання номер нуль. Нечебто цифровізатори над цим працюють із операторами мобільного зв’язку, з телекомунікаторами, тобто це паралельний процес, хоча, по-хорошому, це мала би бути спочатку вирішена проблема з доступністю інтернету на території країни, з безпекою баз даних та реєстрів, а вже потім цифровізувати та автоматизувати ці послуги. Але ж розумієте, що президент Зеленський ще під час виборчої кампанії пообіцяв зробити це швидко, протягом своєї каденції.
Тобто, на Федорова тиснуть політики, його керівники: «Швидше, швидше, давай, давай, ми маємо виконати обіцянки» (Радіо Свобода пропонує висловитися пану Федорову на цю тему – ред.), а для серйозних масштабних технічних рішень національного масштабу з великими ризиками безпеки це неприпустимо, я вважаю. Тобто це стара тема «короткої лави запасних» – немає у команді виконавчої влади фахівців достатньої кваліфікації, досвіду, які могли б це зробити технічно грамотно, скажімо так, із дотриманням вимог безпеки. Є лише бажання, є кілька людей, які політично лояльні до чинної влади, вони просто виконують і роблять швидко-швидко», – резюмує експерт.
«Пахне «совком»
Дмитро Шимків – український топ-менеджер у галузі інновацій, голова ради директорів Darnitsa Group, колишній заступник глави Адміністрації президента України, ексгенеральний директор «Майкрософт Україна», член наглядової ради Українського фонду стартапів та «Київстар» – у коментарі для Радіо Свобода звертає увагу саме на те, що «питання технологічності, кібербезпеки, широкої адаптації рішення громадянами, а також виклики технологічної нерівності досі не вирішені».
Чи може бути перерізана стрічка – думаю, її переріжуть, а чи буде воно широко працювати – це питанняДмитро Шимків
«Покриття швидкісним інтернетом наразі до сих пір не завершене, навіть у Київській області. Протоколи роботи для поліції, держслужбовців у зонах відсутності або перебоїв із покриттям зв’язку не прописані, – каже Шимків Радіо Свобода. – Тому чи може бути перерізана стрічка – думаю, її переріжуть, а чи буде воно широко працювати – це питання. Розгортання складних технологічних рішень на 20+ мільйонів – досить непросто, і хотілося би побачити результат на перших користувачах», – каже він.
Крім того, його непокоїть те, що запуск «безпаперової держави» приурочений до 24 серпня – 30 річниці Незалежності.
«Дуже не люблю, коли продукти запускають під якусь річницю – пахне «совком», – резюмує Дмитро Шимків у коментарі для Радіо Свобода.
Ми робимо все для готовності інфраструктуриМихайло Федоров
Зі свого боку міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, виступаючи на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Цифровізація», пообіцяв:
«З точки зору міністерства, яке формує політику, ми робимо все для готовності інфраструктури. Мінцифра пропрацьовує реалізацію проєктів ще до подання відповідних офіційних документів».
«Менталітет»
Краще я в черзі постою, рано встану, але так надійніше і мені спокійніше будеПенсіонерка Вероніка Матвіївна
«Диванна» експертка, 80-літня пенсіонерка Вероніка Матвіївна з Вінничини каже, що охоче вірить в успіх «паперової держави», «чим би воно не було», але її турбує менталітет – це слово, вподобане багатьма пенсіонерами, жінка вимовляє в розмові з Радіо Свобода як «ментальтєт».
«Бо ж знаєте, тут не додзвонишся, коли треба здать показники за газ – вони телефони повідключали і відпочивають, коли хочуть. Бо менталітет такий, звикли, – каже з сумом літня жінка. – А тут ціла держава – у смартфоні… Як же вона там зможе? І хто буде відповідать за цю державу? Вони ж інтернет повідключають, то як до них тоді пробиться? Ні, я краще в черзі постою, рано встану, але так надійніше і мені спокійніше буде».
