Попри дію закону про компенсацію за зруйноване житло та державної програми «єВідновлення», багато внутрішньо переміщених осіб та людей, що проживають поблизу лінії фронту досі не можуть реалізувати своє право на відшкодування. Основна перешкода – фізична неможливість обстежити пошкоджене житло через постійні обстріли або окупацію територій. Комісії не мають доступу до об'єктів, щоб зафіксувати руйнування.
Уряд ухвалив рішення про можливість дистанційного обстеження зруйнованого житла на територіях, де ведуться бойові дії. Це – крок до спрощення процедури з призначення компенсацій. Але разом з тим збір доказів, які б доводили знищення об’єкту нерухомості, покладений на власників житла. І його не завжди можна здійснити, зауважують фахівці.
А ВПО, чиє житло перебуває на окупованих територіях, надалі не мають можливостей отримати від держави кошти за втрачені домівки.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) разом зі старшим юристом благодійного фонду «Схід SOS» Ярославом Таранцем пояснюють, що змінилося в процедурі обстеження зруйнованого житла, що необхідно робити, щоб отримати компенсацію, і чому не всі можуть скористатися визначеним законом правом.
7 липня Кабмін ухвалив низку рішень на підтримку внутрішньо переміщених осіб. Зокрема, дозволив дистанційно обстежувати житло там, де державні комісії фізично не можуть цього зробити. Таким чином, на думку урядовців, тепер жителі територій, де ведуться активні бойові дії, зможуть претендувати на компенсацію за програмою «єВідновлення».
В Україні з лютого 2023 року діє закон про створення державного реєстру пошкодженого та зруйнованого війною майна та порядок компенсації за нього від держави. Від травня 2023 року розпочалась державна програма «єВідновлення», за якою українці, чиє житло постраждало внаслідок бойових дій, можуть отримати кошти.
Введення дистанційного обстеження, хоч і спрощує роботу комісій, що фіксують руйнування, не вирішує багатьох проблем для людей, які мають право на компенсацію за зруйноване житло.
Проголосований у Верховній Раді закон, що прирівнює нерухомість в окупації до втраченої, так і залишається непідписаним. Тож наразі мова йде лише про ті об'єкти, які були зруйновані або пошкоджені і які можна фізично або дистанційно обстежити.
Хто має право на компенсації і як їх призначають
Громадяни України, чиє житло зруйноване через бойові дії, мають право подати заяву щодо відшкодування – яке передбачає отримання сертифіката на придбання житла або коштів на його відновлення. Ці заяви розглядають спеціально створені органами місцевого самоврядування або обласними військовими адміністраціями комісії. Вони ж обстежують зруйноване житло на місцях, фіксують пошкодження і ухвалюють рішення щодо суми компенсації. Про алгоритм отримання сертифікатів Донбас Реалії писали тут.
Така процедура доступна в населених пунктах, які перебувають під контролем України. Донедавна обстеження проводились лише за умови виїзду комісії на об'єкт для документування руйнувань. Але з об’єктивних причин комісії не можуть працювати на територіях, де ведуться активні бойові дії. І не мають доступу до окупованих територій. Тому часто громадяни, які мають право на відшкодування, реалізувати його не можуть.
Поза можливістю отримати компенсації залишаються й ті ВПО, які виїхали з окупації і не можуть користуватися своїм житлом, навіть якщо воно уціліло. Вони покладали надію на закон №11161 який робить можливим отримання компенсації і за те житло, яке залишилося на окупованих територіях. Згідно з документом, все житло, яке залишилося на ТОТ, прирівнюється до знищеного. А власники отримають відшкодування, якщо відмовляться від своїх прав на ту нерухомість на користь держави.
Але оскільки цей закон залишається неухваленим, то фактично на компенсацію від держави зараз можуть розраховувати лише ті громадяни, чиє майно зруйноване і його можна обстежити.
Що змінює новий механізм обстеження зруйнованого житла
Ухвалена постанова запроваджує новий – дистанційний механізм обстеження зруйнованого житла у прифронтових зонах. Їх визначає Міністерство розвитку громад та територій України.
«Є низка міст на прифронтових територіях, які залишаються під контролем України, але натомість мають великі руйнування, регулярно обстрілюються ворогом. Відповідно, люди, які виїхали з цих міст, не можуть отримати компенсацію, тому що коли вони звертаються до комісії з обстеження, щоб комісія приїхала до зруйнованого житла і обстежила його, комісія не може це зробити фізично, тому що міста перебувають під регулярними обстрілами», – пояснює Ярослав Таранець.
Тепер для обстеження зруйнованих будівель у прифронтові населені пункти комісії можуть не виїздити. Натомість для ухвалення рішення про надання компенсації вони беруть до уваги:
- супутникові знімки;
- матеріали, отримані за допомогою зйомки з БПЛА;
- фото та відео, зняті на мобільний телефон власником житла.
За потреби можна подавати додаткові підтвердження – акти ДСНС, поліції, свідчення очевидців. Якщо матеріалів достатньо, комісія складає акт дистанційного обстеження і вносить його до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, зазначають у Міністерстві розвитку громад та територій України.
Фактично ж виходить так, що функція фіксації руйнувань та збору доказів на територіях, де відбувається велика кількість таких руйнувань, тепер покладена на самих власників знищеного житла. І здійснити її непросто.
«Навіть зробити фотографію або відеозапис передбачає доволі велику складність. Будь-хто, хто би не намагався це зробити, перебуває у небезпеці, під ризиком обстрілу», – каже експерт «Схід SOS».
Для тих, хто виїхав із прифронтових територій, таке завдання означатиме повернення в зону бойових дій.
Крім того, до фото- та відеоматеріалів висуваються чіткі, але доволі жорсткі умови, які не завжди можливо виконати:
- фото має бути кольоровим, чітким і без дефектів;
- файл має містити дату та час зйомки, геолокацію;
- має бути зафіксована земельна ділянка, на якій розташована зруйнована оселя;
- загальний і ще мінімум три різні ракурси житла, які підтверджують факт знищення;
- на знімках мають бути чітко зафіксовані зруйновані конструкції – зокрема, несучі стіни, перекриття, дах;
- світлини мають містити ідентифікаційні ознаки об'єкта: таблички з адресою, номери будинків, вивіски та інші орієнтири.
«В умовах прифронтових місць очевидно, що це дуже важко зробити. Я думаю, що будуть випадки, коли люди зможуть надати такі фото та відеодані, але не кожен зможе таке зробити», – каже Ярослав Таранець.
Чи обстежують дистанційно житло, що залишилося в окупації?
Закон про надання компенсації за пошкодження та знищення об’єктів нерухомого майна поширюється на те зруйноване житло, яке перебувало на підконтрольній Україні території до 24 лютого 2022 року. Але на більшості територій, які з тих пір захоплені державою-агресором, не було проведено фіксації таких руйнувань. І немає можливості їх робити.
Наразі дистанційне обстеження передбачене лише на прифронтових територіях, стверджують у Міністерстві розвитку громад та територій України: «На першому етапі він діятиме в громадах, де тривають бойові дії. У разі успішного впровадження механізм буде масштабовано на інші території, зокрема й тимчасово окуповані».
Разом із тим залишається питання: які докази братимуть до уваги комісії у разі такого поширення? Відсутність доступу до окупованих населених пунктів – не єдина проблема. Більшість внутрішньо переміщених громадян не робили фото- чи відеофіксації свого зруйнованого житла, а якщо й робили, то не за тими вимогами, які зараз ухвалені для дистанційного обстеження. Також у деяких містах в окупації Росія зносить зруйновані будівлі або ж будує на їх місці інші. Як можна буде у цьому випадку довести своє право на компенсацію – невідомо.
Станом на 5 червня 2025 року в Україні офіційно зареєстровані 4 594 254 внутрішньо переміщені особи. Понад 100 тисяч українців до травня цього року змогли отримати кошти на ремонт чи сертифікати для придбання нового житла. З них 9,6 тисячі вже придбали нові домівки. Цього року уряд виділив 15 млрд грн на підтримку родин ВПО, чиє житло було знищене.
Що можна зробити?
Незважаючи на дію закону про компенсацію за втрачене житло, багато українців, чиє житло зруйноване внаслідок бойових дій або залишилося в окупації і ним неможливо користуватися, позбавлені можливості отримати кошти на облаштування нових домівок.
У Верховній Раді України був підтриманий вже згаданий проєкт закону №11161 про внесення змін до вже чинного закону про компенсацію за втрачене житло. Він передбачає полегшення процедури отримання компенсації за зруйноване житло для ВПО. У ньому пропонують прирівняти житло в окупації до зруйнованого – без обстеження.
«На сьогоднішній день це – одна з небагатьох альтернатив для людей з тимчасово окупованих територій для отримання компенсації. Цей законопроєкт у першу чергу передбачав, що всі будинки, які розташовані на тимчасово окупованих територіях, вважаються такими, якими не можна скористатися, тобто зруйнованими по факту. І вже відповідно до цього факту люди з тимчасово окупованих територій могли би отримати компенсацію», – розяснює Ярослав Таранець.
Але законопроєкт, хоч і був проголосований Верховною Радою у грудні 2024 року, наразі так і залишається непідписаним.
Відсутність власного житла, йдеться у пояснювальній записці до цього законопроєкту, спонукає людей до подальшої міграції та пошуку «кращої долі», зокрема за кордоном, послаблює їхній соціально-економічний стан. А його підписання, вважають, сприяло б інтеграції ВПО у громадах, до яких вони перемістилися.
Комунікації від держави щодо непідписання цього закону чи інших альтернатив, які б допомогли встановити справедливість для всіх ВПО, що втратили житло, наразі немає, каже Ярослав Таранець.
«Величезна кількість людей ( ВПО – ред.) сьогодні перебуває без будь-якої інформації, що їм робити далі. Це породжує великий інформаційний запит, я би навіть більше сказав: таких людей дуже багато, і вони перебувають у стані невизначеності», – пояснює експерт.
Зараз внутрішньо переміщені особи можуть розраховувати на таку підтримку від держави: грошова допомога на проживання – 2 тис грн на людину чи 3 тис грн для дітей і людей з інвалідністю або субсидію на оренду житла. Вона розраховується за калькулятором, але передбачає обов’язкову умову – офіційний договір з орендодавцем, який подається до Пенсійного фонду. А також на участь у програмі пільгового іпотечного кредитування «Житло для ВПО».
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.
Форум