Іще до того, як бути обраним президентом США, ще до того, як стати віцепрезидентом, Джо Байден провів 36 років як сенатор від штату Делавер. Протягом більшості з цих років він працював у Комітеті з міжнародних відносин і навіть два терміни був його головою. Це дало йому солідне підґрунтя для просування своїх поглядів на місце США у світі. Можна назвати ці погляді більш «інтернаціоналістськими», атлантистськими, такими, що підтримують ліберальні інтервенції.
Ця політика, як очікується, буде різко відрізнятися від політики президента Дональда Трампа, який глузував із організацій на кшталт НАТО, вивів США з важливої міжнародної угоди щодо озброєнь, ядерних угод, а також – серед іншого – погіршив відносини США з їхніми найбільшими торговельними партнерами.
Сенатська кар’єра Джо Байдена надала йому можливості для багатьох закордонних поїздок. За одним із підрахунків, він відвідав десятки країн. За оцінками газети The Washington Post, Байден зустрівся з лідерами й чільними представниками приблизно 60 країн і територій – або за кордоном, або на території США.
І все це він зробив іще до того, як в’їхав до Білого дому як віцепрезидент після перемоги на виборах в 2008 році Барака Обами.
«Через те, що він активно їздив, (Байден) активно представляв США у різний спосіб під час довгих проміжків часу», – каже Пітер Чейс, колишній американський дипломат, який нині працює в Брюсселі в Німецькому фонді Маршалла.
«Він справді уособлює повоєнну політику зміцнення верховенства права, це те, що він робив під час усієї своєї кар’єри», – каже Чейс в інтерв’ю Радіо Свобода.
Байден і сам вихвалявся цим на ранній стадії виборчої кампанії.
«Правий я чи не правий, я знаю більше про американську зовнішню політику, аніж люди довкола мене, включно навіть, можливо, з Кіссінджером», – сказав він під час заходу для збору коштів в на свою кампанію у травні 2019 року, маючи на увазі легендарного гуру зовнішньої політики США Генрі Кіссінджера.
«Я кажу так, бо я цим займаюсь усе своє доросле життя», – додав Байден.
Команда Байдена, яка готує його до прийняття президентської присяги у січні, не відповіла на прохання надати список країн, які він відвідав.
Сенат має порівняно суворі правила щодо того, коли і як можуть їздити сенатори. Це зроблено для відвернення етичних порушень і лобізму. В Сенаті документи про закордонні поїздки зберігаються протягом шести років.
Це означає, що важко дізнатись про поїздки Байдена, здійснені десятиліття тому. Але, спираючись на дані Конгресу і відкриті джерела, Радіо Свобода змогло зібрати інформацію про деякі помітні поїздки Байдена – зокрема, до східноєвропейського регіону, Південної Азії, Радянського Союзу і пострадянських держав.
Байден у Москві: 1979-й
Байден став членом Комітету з закордонних справ лише через два роки по тому, як уперше став членом Сенату. Обмеження озброєнь було однією з тем, якими він переймався, і він поїхав до Москви в серпні 1979 року – невдовзі після того, як Сенат не спромігся затвердити Договір про обмеження стратегічних озброєнь (SALT). Він зустрівся з міністром закордонних справ СРСР Андрієм Громиком.
«Вважаю перспективи радянсько-американських відносин гарними, але якщо бути відвертим, важливо, щоб ми ратифікували Договір SALT II, а по-друге, щоб одразу ж взялися за Договір SALT III і також за питання військ у Європі – ваших і наших», – сказав він в інтерв’ю в той час.
Він також загадав про радянську еміграційну політику, яку тоді критикували США, – зокрема, обмеження на еміграцію радянських євреїв.
Договір SALT II пізніше відклали і в підсумку замінили Договором START I незадовго до розпаду СРСР.
Байден у Москві: 1988-й
Байден знову поїхав до радянської столиці в січні 1988 року на тлі зусиль Вашингтона і Москви щодо укладення іншого ключового договору. Договір між СРСР і США про ліквідацію ракет середньої і малої дальності дії був підписаний радянським лідером Михайлом Горбачовим і президентом США Рональдом Рейганом, а Сенат тоді якраз обговорював цей договір і готувався до його ратифікації, яка відбулася в травні того ж року.
Коментар Байдена не показали в провідній програмі новин «Врємя» радянського телебачення, але коментар автора сюжету змальовував позитивну картину візиту.
Байден у Боснії: 1993/1994-й
Югославія переживала важкий розпад станом на 1993 рік, коли Байден відвідав Сараєво. Тоді столиця Боснії і Герцеговини була в облозі і постійно обстрілювалась силами боснійських сербів.
У Вашингтоні Байден долучив свій голос до заклику групи сенаторів – республіканців і демократів – щодо потреби постачань американської зброї боснякам-мусульманам, які протистояли підтримуваним Белградом боснійським сербам.
У промові, з якою Байден виступив через багато років по тому, він описав подорож до оточеної столиці Боснії і Герцеговини.
«Я пам’ятаю, як ми летіли до міста в 1993 році і бачили великі будинки на підльоті до аеропорту, бачили уражені обстрілами будинки, порожні – лише снайпери там розташовувались. У місті ми бачили зруйновані будинки, без дахів, зі стінами зі слідами від куль», – пригадував Байден.
Під час того візиту на Балкани Байден також поїхав до Белграду і зустрічався з сербським автократом Слободаном Мілошевичем. У своїх мемуарах пізніше Байден розповів, що відверто говорив із Мілошевичем.
«Я думаю, що ви проклятий військовий злочинець, і вас за це мають судити», – стверджував Байден, описуючи свою розмову з Мілошевичем.
У 1994 році Байден знову поїхав до Сараєва разом із сенатором Бобом Доулом, який був одним із ініціаторів резолюції (ухваленої Сенатом у 1995 році) про зняття ембарго на постачання зброї боснякам-мусульманам.
У 2001 році він знову побував у Сараєві, а на вісім років пізніше – вже як віцепрезидент США – Байден повернувся до Сараєва, але тоді його турне включало і Белград, Приштину та Скоп’є.
У незвичному виступі в боснійському парламенті він попередив про небезпеку зростання націоналістичних настроїв у регіоні.
«Дозвольте мені бути відвертим: ваша реальна стежка до безпечного і заможного майбутнього лежить через приєднання до Європи як Боснії і Герцеговини, а нині ви не йдете тією стежкою», – сказав він.
Байден в Іраку, Афганістані, Пакистані: 2009/2011-й
Після перемоги тандему Обама-Байден однією з останніх поїздок тоді голови сенатського комітету була поїздка до Іраку, Афганістану і Пакистану. Байден згадував, що то була його десята поїздка до південної Азії.
Але дехто у Вашингтоні був здивований, що Байден вирушив до регіону буквально напередодні інавгурації Обами – мовляв, навіщо їхати, надсилаючи суперечливі сигнали щодо переходу до нової адміністрації.
Але офіс Байдена наполягав, що в поїздку він вирушив як голова сенатського комітету.
Через два роки по тому Байден повернувся до Кабулу вже як віцепрезидент, намагаючись запевнити афганців у надійній присутності США в Афганістані.
«Ми не виходимо в 2014 році. Маю надію, що ми повністю передамо (відповідальність за безпеку) афганським силам для підтримання безпеки в країні, – сказав Байден після зустрічі з тодішнім афганським президентом Хамідом Карзаєм. – Але ми не виходимо, якщо ви не хочете, щоб ми пішли. Ми плануємо й надалі працювати разом із вами, і це відповідає взаємним інтересам обох наших країн».
У 2020 році Трамп наполягав на виведенні всіх військ США з Афганістану – навіть хоча й далі існує загроза з боку «Талібану» слабкому урядові в Кабулі.
Байден наполягає нині, що виведення військ має бути поступовим, враховувати обставини, а ті підрозділи, які залишаться, мають допомагати боротися з потенційними терористичними групами.
Байден у Києві: 2015-й
В адміністрації Обами Байден відповідав за український напрямок, і на час його віцепрезидентства припали масові протести в Україні в 2013 і 2014 роках, які призвели до втечі проросійського президента Віктора Януковича.
Після анексії Росією Криму і початку бойових дій на сході України навесні 2014 року американська фінансова і військова підтримка Києва стала критично важливою. І контактною особою у Вашингтоні для українців був саме Байден.
У грудні 2015 року він поїхав до Києва – усього як віцепрезидент він здійснив шість візитів до України. У виступі перед депутатами Верховної Ради він віддав шану українцям за боротьбу проти російської агресії.
Але він і покартав українців також.
«У вас є ще й інша битва, історична битва проти корупції. Україна не може допустити, щоб люди знову втратили надію. Є щось, що може бути гіршим за повну відсутність надії, – це отримати надію, а потім згубити її в каламутній воді корупції», – сказав він українським депутатам.
Наполягання Байдена на потребі боротьби України проти корупції завершилась відставкою генерального прокурора, якого вважали неефективним і, можливо, корумпованим. На це звернули увагу республіканці, які звинуватили Байдена у намаганні захистити газову компанію, в раді директорів якої був його син Гантер.
Трамп пізніше намагався тиснути на президента Володимира Зеленського, щоб Україна провела розслідування щодо Байдена і його сина. Коли оприлюднили стенограму розмови Трамп-Зеленський, це мало за наслідок імпічмент у Палаті представників. Але Сенат не знайшов підстав для усунення Трампа з посади на початку цього року.
Байден у Мюнхені: 2019-й
Під час одного зі своїх останніх візитів перед початком своєї кампанії за висунення на посаду президента Байден поїхав до Німеччини на Мюнхенську безпекову конференцію, в якій беруть участь чільні посадовці й експерти з Європи, Північної Америки й інших регіонів.
Віцепрезидент Майк Пенс промовляв у лютому минулого року в Мюнхені раніше від Байдена, і він критикував європейських союзників за підтримку ядерної угоди з Іраном 2015 року, з якої адміністрація Трампа односторонньо вийшла в 2018 році.
Байден, зі свого боку, використав промову для критики загального підходу Трампа до НАТО. Цей підхід глибоко бентежив європейців, які побоювались, що Трамп може взагалі вивести США з альянсу.
Байден сказав тоді у Мюнхені: «Америка, якою я її бачу, не бажає повертатися спиною до світу чи союзників, наших найближчих союзників».
