Доступність посилання

ТОП новини

Через карантин є проблема з донорською кров’ю: у яких регіонах ситуація критична та як допомогти


Це фотографія від 3 жовтня 2019 року, коли сотні донорів прийшли здати крові для поранених. Дніпро, Україна
Це фотографія від 3 жовтня 2019 року, коли сотні донорів прийшли здати крові для поранених. Дніпро, Україна

У багатьох обласних та міських центрах переливання крові наростає дефіцит. Донори не приходять, бо переживають за свою безпеку в умовах епідемії коронавірусу. Багато хто просто не може доїхати через карантинне обмеження руху транспорту. Громадський центр охорони здоров’я МОЗ України розробив рекомендації для медперсоналу та донорів, щоб процедура забору крові була безпечною. А Яніна Соколова розпочала проєкт #таксідлядонора.

Без достатньої кількості компонентів крові не буде можливості рятувати життя людей, наголошує Громадський центр охорони здоровя МОЗ України. Спеціалізовані заклади (центри і станції переливання крові) щодня мають заготовляти кров для того, щоб можна було:

  • проводити планові хірургічні операції;
  • рятувати життя поранених;
  • рятувати життя тих, хто потрапив у ДТП;
  • підтримувати життя онкохворих;
  • рятувати життя тих, хто постраждав від нещасних випадків.

Де критична ситуація із донорською кров’ю?

Згідно із даними автоматизованої системи рекрутингу та управління донорами крові ДонорUA – на 2 квітня 2020 року критична ситуація склалася у :

  • Городищенському районному територіальному медичному об'єднанні Черкаської області з усіма групами крові, окрім O(I)Rh(+)
  • Відділенні трансфузіології КНП «Спеціалізована медико-санітарна частина» Енергодарської міської ради Запорізької області з кров’ю –O(I)Rh(-), A(II)Rh(-), B(III)Rh(+), B(III)Rh(-), AB(IV)Rh(+), AB(IV)Rh(-)
  • Чернігівському обласному центрі крові з кров’ю – O(I)Rh(+), O(I)Rh(-), B(III)Rh(+), B(III)Rh(-), AB(IV)Rh(-)
  • Сумському обласному центрі служби крові з кров’ю – O(I)Rh(+), O(I)Rh(-), AB(IV)Rh(+), B(III)Rh(+), а також мало крові A(II)Rh(+)
  • Одеській обласній станції переливання крові з кров’ю – O(I)Rh(+), A(II)Rh(-), B(III)Rh(-), а також мало крові – A(II)Rh(+)
  • Одеській обласній дитячій клінічній лікарні ООР із кров’ю A(II)Rh(+)
  • Вінницькому обласному центрі служби крові Вінницької обласної Ради із кров’ю B(III)Rh(-), і мало крові – B(III)Rh(+), AB(IV)Rh(-)
  • Полтавській обласній станції переливання крові Полтавської обласної ради – мало крові O(I)Rh(-), A(II)Rh(-), а крові усіх інших груп є у достатній кількості.
  • Житомирському обласному центрі крові мало AB(IV)Rh(-), а крові усіх інших груп достатньо.

Звертається за допомогою і Прикарпатський обласний центр служб крові, в якому «запаси компонентів крові – на критичному рівні».

Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків закликав донорів здавати кров.

«До мене звернулося керівництво нашої станції переливання крові. Їм бракує донорів. У часі карантину це проблема багатьох українських міст. Тому прошу франківців, які можуть бути донорами, не втрачати можливість зробити добру справу 💉 Можливо саме ваша кров врятує чиєсь життя! ❤️ П.С. у закладі гарантують безпечну здачу, сам здавав там кров і знаю, що до безпеки донорів там ставляться дуже відповідально!» – написав Марцінків на своїй сторінці у фейсбуці.

Персонал центру запевнив, що вдається до усіх захисних засобів, щоб процес здавання крові був безпечним для донорів.

Що рекомендує МОЗ?

Міністерство охорони здоров'я наголошує, що здавати кров під час епідемії необхідно, головне, щоб цей процес відбувався безпечно.

Для цього треба, щоб і донори і медперсонал були відповідальними та строго дотримувалися усіх правил захисту.

По-перше, донор має бути здоровим, мати нормальну температуру і вагу, а також не мати цілої низки захворювань.

Вимоги до донорів читайте тут: Як стати донором крові?​

ЗДАВАТИ КРОВ ТА ЇЇ КОМПОНЕНТИ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19 БЕЗПЕЧНО! зазначає сайт Центру громадського здоров'я МОЗ України.

Медперсонал центрів переливання крові має ретельно контролювати стан свого здоров'я та попередньо по телефону дізнаватися про стан здоров'я людини, яка хоче здати кров.

У Центрах Крові треба уникати скупчення людей, краще призначати донорам окремий час.

МОЗ вимагає, щоб загальний простір для донорів був організований так, щоб відстань між ними та персоналом становила близько 2 метрів.

І медперсонал, і донори мають бути в захисному одязі, бахілах і масках.

Робочі місця треба:

  • дезінфікувати після кожного донора;
  • частіше прибирати і дезінфікуйте зони, де донори обстежуються та відпочивають, а також туалети, дверні ручки та інші контактні поверхні;
  • необхідно регулярно викидати відходи у сміттєвий контейнер із кришкою.

Щоб захистити персонал та унеможливити передавання коронавірусу від донора до донора, всі працівники мають носити рукавички, які треба змінювати до та після кожного донора.

Персонал, який контактує із донорами, повинен використовувати засоби індивідуального захисту.

Більше правил читайте тут.

Яніна Соколова і проєкт #таксідлядонора

Понад 300 тисяч українців щодня потребують донорської крові, зазначає сайт фундації #ВАРТОЖИТИ, заснованої журналісткою та телеведучою Яніною Соколовою та продюсеркою, головою ГО «Логістичний Штаб» Олесею Корженевською.

Вони започаткували проєкт #таксідлядонора, який дає можливість донору замовити собі безкоштовне таксі в Центр Крові у своєму місті і назад додому.

Послугу вже запустили в Києві, Львові, Одесі, Харкові, Полтаві, Дніпрі та Запоріжжі і планують, що вона буде доступна в 23 містах України.

Допомогти може кожен охочий, незалежно від місця проживання.

Детально можете дізнатися тут

«Так сьогодні лікарі вітали донорів, які приїхали здати кров. У країні катастрофічна нестача крові. Вся надія на кожного з вас», – написала Яніна Соколова на своїй сторінці у фейсбуці.

У лютому 2019 року уряд України затвердив стратегію розвитку Національної системи крові. Відповідно до стратегії мають осучаснити законодавство про донорство, а нову систему поєднати з медичною реформою другої ланки медицини (офіційно стартувала із 1 квітня 2020 року).

Планується, що із 2022 року:

  • на національному рівні МОЗ здійснюватиме контроль та ліцензування;
  • Центр громадського здоров’я МОЗ здійснюватиме методологічну, координаційну та інформаційну підтримку центрів крові
  • Національна служба здоров'я – оплачуватиме вартість крові та компонентів.
  • На регіональному рівні центри крові збиратимуть, зберігатимуть, перероблятимуть та транспортуватимуть кров та її компоненти.
  • Лікарні в регіонах надаватимуть послуги тільки з трансфузії та зберігання крові.

Читайте ще:

«Вижити у карантин»: як рятується малий і середній бізнес і чого очікує від держави​

Світова гонка за вакциною проти коронавірусу: коли чекати та які перешкоди?​

«Коронавірус убиває двічі»: як в Україні та світі змінено церемонії поховань померлих від вірусу​

  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG