Черговий «шпигунський» скандал. У російському Тольятті затримали українця, який нібито збирав інформацію про місцевий завод. Натомість в Україні СБУ тільки у серпні цього року повідомила про затримання майже двох десятків шпигунів, які працювали в інтересах Росії. На окупованій частині Донбасу схожі «арешти» вже давно перетворилися на буденність. Що це – реальна війна спецслужб чи пропаганда? «Донбас.Реалії» розбиралися у причинах і наслідках сплеску «шпигуноманії».
«Схопили українського шпигуна» – частий заголовок в російських медіа. Громадян України співробітники ФСБ заарештовують як у столиці Росії та в її глибинці, так і в анексованому Росією українському Криму. Зокрема, в кінці листопада ЗМІ Росії майоріли новинами про затриманого у Криму росіянина Дмитра Долгополова, який нібито шпигував на користь українського Міноборони. ФСБ навіть виклало у загальний доступ відео, на якому чоловік зізнається в тому, за що його затримали.
«У зв’язку з тим, що я передавав секретну інформацію до Головного управління розвідки Міністерства оборони України», – сказав Долгополов.
Останній гучний випадок – спецслужби затримали простого робітника на заводі в Тольятті, який нібито виявився «українським шпигуном» та «збирав інформацію про підприємство та його виробничу базу».
«Звичайний на вигляд майстер Сергій Сотников виявився «агентом СБУ» на прізвисько «Серж»! Розпитував мене про крадіжки та інші порушення на заводі», – коментує один із співробітників заводу російському каналу «НТВ».
Після публічного визнання так званого «шпигуна» відпускають на батьківщину. Експерти кажуть: часто метою спецслужб може бути не піймання реальних шпигунів, а нагнітання «шпигуноманії».
«Весь путінський режим побудований на залякуванні населення. Згадаймо, Путін прийшов на хвилі вибухів будинків. І ця вся гексогенна істерія – вона просто трансформується в інші істерії. Вся шпигуноманія пов'язана з тим, щоб в кожній локалізації, на кожної території виникала така ворожа присутність, «агентурна присутність», – зауважує політолог Володимир Цибулько.
Потенційним шпигуном може виявитися будь-хто, зауважують аналітики.
«Шпигуноманія» – це традиційна фішка російської «еліти». Всі іноземці – «шпигуни»Володимир Огризко
«Шпигуноманія – це традиційна фішка російської «еліти». Це ж не тільки від часів Путіна чи Брежнєва, це починаючи від Московського царства. Всі іноземці – це «шпигуни». Всім іноземцям не можна довіряти. Але при цьому брати в них все, щоб цим же самих іноземців гнобити», – каже міністр закордонних справ України 2007-2009 років Володимир Огризко.
Чи безпечно бути українським журналістом в Росії?
Українського журналіста-міжнародника Романа Сущенка заарештували восени 2016 року в Москві. Нібито за те, що він «збирав секретні дані» про конфлікт на Донбасі.
«Він досі утримується в СІЗО «Лєфортово», здається, його справа найближчим часом буде розглядатися в суді. Він теж звинувачується в шпигунстві на користь України», – розповідає російська правозахисниця Зоя Свєтова.
Чи безпечно українським журналістам працювати в Росії? Власний кореспондент українського інформаціного агенства «Уніан» у Москві Роман Цимбалюк часто ставить гострі запитання президенту Росії Володимиру Путіну. Зокрема, на прес-конференції російського президента у 2015 року він запитав у нього, чи буде російська сторона обмінювати затриманих на Донбасі Єрофєєва і Александрова на українських в'язнів Кремля.
«У контексті ваших тверджень, що на Донбасі немає російських кадрових військових, хотів вам передати привіт від капітана Єрофєєва і сержанта Александрова, третя бригада, місто Тольятті», – запитав він тоді, на що отримав відповідь, що в Росії «ніколи не говорили, що там немає людей, які займаються вирішенням певних питань, в тому числі у військовій сфері».
Журналіст упевнений: багато українців у Росії в «чорному списку» спецслужб.
В російських в'язницях перебуває близько 5000 громадян України. І там статті дуже різні, не тільки шпигунство. Зрозуміло одне, що на тлі конфлікту військового Україна-Росія, російські правоохоронці просто виконують планРоман Цимбалюк
«Сподіваюсь, що якщо щось буде таке надзрівати, мене все ж таки вишлють на Батьківщину, а не так, як з Романом Сущенком. Це – не тільки шпигунська істерія. Я зазначу, що в російських в'язницях перебуває близько 5000 громадян України. І там статті дуже різні, не тільки шпигунство. Зрозуміло одне, що на тлі конфлікту військового Україна-Росія, російські правоохоронці просто виконують план», – сказав Цимбалюк у коментарі для «Донбас.Реалії».
«Cправу засекречено»
Далеко не всі обвинувальні вироки в шпигунстві оприлюднюють. Зокрема, за словами російської правозахисниці Зої Свєтової, багато справ не піддають розголошенню.
«Як і раніше, в російській колонії перебуває Валентин Вигівський, молодий громадянин України. Він – комп'ютерник, його звинувачують у шпигунстві на користь України. Ця справа засекречена, про нього нічого невідомо», – каже вона.
Але межами Росії «шпигуноманія» не закінчується. В угрупованнях «ЛНР» і «ЛНР» на окупованому Донбасі практично щомісяця ловлять так званих «українських шпигунів і диверсантів».
Звинувачені українці в кращому випадку поповнюють списки на обмін. У гіршому – пропадають в луганських і донецьких «підвалах». Але з іншого боку лінії зіткнення СБУ також регулярно звітує про затримання російських шпигунів. Чи можна сказати, що ситуація – абсолютно дзеркальна?
«В демократичній системі спецслужби мають все ж таки доводити провину. Тобто, тут не можна звинувачувати огульно і спочатку запустити інформаційну кампанію, а потім рішення суду. Більшість реальних справ оприлюднюються лише після оголошення судового вердикту», – каже політолог Володимир Цибулько.
Скільки всього росіян затримано за звинуваченням у шпигунстві проти України? «Донбас.Реалії» звернулися із запитом до СБУ. Відповіді поки немає. А тим часом українці, які сидять у російських в'язницях за політичними звинуваченнями, сподіваються, що правозахисники про них не забудуть.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»
