«Росія має відчувати небезпеку в Чорному морі» – генерал Бен Годжес

Росія – це загроза. Тепер це чітко прописано у новій стратегії НАТО до 2030 року. Також Чорноморський регіон визначили як «стратегічно важливий». Тому Північноатлантичний альянс збільшить військову присутність у Чорному морі. Це відповідь на те, що Росія продовжує нарощувати свій військовий контингент в Криму. У НАТО обіцяють ще більше практичної допомоги Україні та Грузії.

Чому Росія домінує у Чорному морі? Як впливає водна криза на півострові на геополітичні плани Кремля? І чому Керченський міст – це «зашморг на шиї України в Азовському морі»? Пояснює екскомандувач армії США в Європі та модератор Львівського безпекового форуму – генерал Бен Годжес.

Про безкарність Росії у Чорному морі

«Росія застосовуватиме силу в Чорноморському регіоні. Вони це вже зробили в Україні та Грузії, у них і зараз близько 2 тисяч військових у Придністров’ї. І сьогодні, звичайно, так звані миротворці з Росії зайшли до Нагірного Карабаху. ...Зараз Чорне море – це казан конкуренції між Сходом і Заходом. І я вірю, що велика сила конкуренції може запобігти великим збройним конфліктам. Якщо ми змагаємося у дипломатичному, інформаційному та економічному просторах, так само, як і у військовому, ми наче кажемо Росії – це дуже важливо для нас і ми готові витрачати на це ресурси, ми готові інвестувати у цей регіон, і, до цього ж, ми готові дотримуватися усіх міжнародних норм, як обов’язкової умови нашої конкуренції. Якщо ми не зможемо їх переконати, що будемо конкурувати, тоді ми надсилаємо меседж Росії – ви можете робити, що завгодно, ми все одно не відповідатимемо.

Так було, коли Росія застосувала силу проти українських моряків у листопаді 2019 року. Адже вони тоді досить чітко розуміли, що їм за це нічого не буде. І вони не помилилися. Вони були переконані, що їм нічого не буде за те, що вони загарбають 20% території Грузії. І вони були праві. Отже, якщо розглядати Чорне море як казан змагань, то інше порівняння: Україна – це наріжний камінь у цій побудові. Україна – це наріжний камінь Чорноморського регіону».

Чому Путін захопив Крим?

«Якщо ми не зможемо переконати їх, що Чорноморський регіон стратегічно важливий для нас, тоді Кремль робитиме там, що заманеться. Як мені розповідав міністр, а тоді ще генерал Акар (Хулусі Акар – міністр оборони Туреччини):

«Ти знаєш, чому Путін захопив Крим? Тому що він побачив, що Сполучені Штати і Велика Британія не зробили нічого після того, як режим Башара Асада в Сирії перетнув червону лінію, накреслену президентом Бараком Обамою. Інакше кажучи, ми не продемонстрували, що ми подбаємо про Крим, не підтвердили це приватними інвестиціями у цей регіон.

Якщо весь Євросоюз ніяк не реагує на кораблі, що заходять до портів Криму, а потім вони повертаються до європейських портів, а це повністю незаконно, і ми ніяк на це не реагуємо, то тоді все втрачає сенс. ...Отже, Вашингтон і Брюссель повинні врешті-решт прокинутися».

Навіщо Крим Росії?

«Я читаю зараз біографію Петра Великого. Він усвідомлював, що Балтію контролює Швеція.

І єдиний шанс Росії вийти у відкрите море – це через Чорне море. Тому, звісно, це має сенс і в наш час. Росія намагається домінувати в Чорному морі, тому що їм потрібен доступ до Середземномор’я і до Атлантичного океану. Тому справа навіть не у президенті Путіні, а справа в самій Росії. Ви знаєте це краще за мене, що вперше Крим анексувала Катерина Велика.

Знаєте, люди люблять говорити: «Крим завжди був російським». Але це не правда. Щодо сьогодення. Cаме з Чорного моря Росія керує своєю операцією в Сирії, підтримуючи режим Башара Асада, керує операцією у Східному Середземномор’ї, в Лівії, і надає допомогу Халіфі Хафтару (Організація Human Rights Watch обвинувачує Халіфі Хафтара у воєнних злочинах). Буквально сьогодні я ще прочитав, що Росія планує облаштувати порт і військову базу в Судані.

Через усі ці території Росія проєктує свою силу і розхитує Захід. І все це можливо робити з портів у Криму. І що Росія хоче зараз? Вони хочуть отримати доступ до інших районів Чорного моря. Звідти вони можуть впливати на ситуацію в Сербії і Косово, впливати на становище на Кавказі, звичайно. Ми уже бачимо російських, так званих, миротворців у Нагірному Карабасі. Зараз усі три країни: Азербайджан, Вірменія та Грузія під впливом Росії».

«Росія повинна відчувати небезпеку в Чорному морі»

«Ми маємо розмістити сили НАТО у Чорноморському регіоні. . Щоранку він має почуватися дуже вразливим, і так щоразу, щойно він прокидається.

І щовечора, коли він лягає спати, коли він промовляє свої молитви, його повинні непокоїти американські, британські, румунські та інші союзні ракетні системи, розташовані в Чорноморському регіоні, і які будь-коли можуть завдати удару. Його повинні непокоїти протикорабельні ракети, які Україна збирається придбати, і які Румунія збирається придбати. Вони можуть дістати кожен російський корабель.

Він повинен турбуватися про безпілотні системи – дрони, що працюють у морі, можуть встановлювати міни або ж, навпаки, їх знешкоджувати. Дрони, здатні пеленгувати підводні човни навіть у дуже незручних для цього водах Чорного моря.

Він повинен переживати, що ми перехопили ініціативу, і тепер вони повинні відчувати себе у небезпеці. Нам не можна сидіти, склавши руки. Ми завжди маємо бути напоготові, думати про те, якими перевагами володіє Путін, і які переваги має Кремль. Ми повинні ставити їх у таке становище, щоб вони відчували себе в небезпеці. І, я думаю, тільки тоді вони поважатимуть Україну і те, що вона робить. В іншому випадку, і Маріуполь, і Бердянськ, і ще один український порт, забув його назву, будуть у небезпеці.

Що ми маємо зробити, щоб перехопити ініціативу в Чорноморському регіоні, але, водночас, дотримуватися Конвенції Монтре? НАТО потрібно збільшити кількість військових кораблів у регіоні. Це дуже важливо, але заразом потрібно будувати інфраструктуру в Румунії, Україні та Грузії. Я не кажу про постійну інфраструктуру для перебування військових підрозділів, ні. Я кажу про інфраструктуру для тимчасового перебування і проведення ротацій сил НАТО. Це інфраструктура для проведення тренувань, аеропорти і порти, які можуть приймати американські літаки й кораблі».

Водна криза у Криму та навіщо Росії Керченський міст?

«Водна криза, звичайно, це проблема для Кремля. Коли у вас є 30 тисяч російських солдатів і моряків, знаєте, тоді нестача води впливає на їхню здатність вести операції поза Кримом. І я думаю, що Кремлю потрібен був Крим, тому вони й застосували силу відкрито. Що вони роблять зараз? Вони намагаються замаскувати Крим. Зараз на півострові майже 30 тисяч солдатів, військово-морський флот, військово-повітряні сили, підводні човни Чорноморського флоту, ракетні системи «Іскандер». Отже, вони дали чітко зрозуміти – Кремль не зацікавлений виводити це все з Криму.

І коли вони побудували міст (Керченський міст), то заблокували Азовське море. Я кажу про те, що міст звели не просто для зручної логістики і транспорту, ні, це ворота в Азовське море. Коли я побачив збудований міст, то зрозумів, що це зашморг на Маріуполі, зашморг на шиї України в Азовському морі».

Чому країни ЄС, насправді, не цікавить Крим?

«Перш за все, ми повинні змусити людей у Брюсселі, Парижі, Берліні та Вашингтоні взяти до рук мапу, заглянути в неї і зрозуміти, де розташоване Чорне море і чому воно важливе. Це перше, що потрібно зробити. Я про те, що всі, дійсно, люблять Україну. Всі люблять людей з Грузії. Але ніхто, ні, не ніхто, але більшість людей, які займаються військовою стратегією та оборонною політикою в Парижі, Берліні, Лондоні, Брюсселі та Вашингтоні, вони не можуть перелічити всі країни Чорноморського регіону.

Можливо, вони і Нагірний Карабах не знайшли б на карті. Вони не думають про Крим. Коли люди говорять про Україну або, коли вони говорять про Крим, вони насправді їх не цінують, тому що у них там немає свого інтересу, в них немає там своїх інвестицій.

Я люблю Німеччину, я люблю Франкфурт (Франкфурт-на-Майні), але я вам гарантую, що у всьому Франкфурті, який є діловою столицею Німеччини, немає й п’яти людей, котрі мають інвестиції в Грузії, або ж серйозно переймаються тим, що близько 20% території Грузії окуповані Росією.

І це не тому що вони підлі або бездушні, вони просто не мають там економічних інтересів. І це саме те, чого хоче Кремль. І останнє, чого хоче Кремль – це, щоб німецький бізнес, голландський бізнес, британський бізнес інвестував гроші в Грузію. Гаразд, але, якщо ви подивитеся на мапу, то побачите, що Кавказ – це портал між Євразією та Європою. І в нас там прокладені газопроводи, телекомунікаційні мережі, є і повітряне сполучення. Це єдиний коридор, що не проходить через Росію чи Іран. Отже, пам’ятайте, що це важливо. Ось чому Кремль зробив усе можливе, щоб Грузія ніколи не змогла побудувати порт в Анаклії. Інакше Анаклія була б глибоководним портом і кожен корабель, який може зайти в Чорне море, заходив би до Анаклії. Тоді б німецький бізнес, голландці, всі б інвестували в Грузію.

Тоді б китайці заощаджували б від 7 до 10 діб на перевезенні залізницею з Шанхая своїм «Шовковим шляхом». Інакше, вони могли пройти б через Азербайджан і Грузію кораблями. Отже, в останню чергу, Кремль хоче, щоб порт Анаклія, наприклад, привернув увагу німців. Саме тому там тепер стоять російські війська. Саме тому, я думаю, що приватні інвестиції, насправді, так само важливі для стабільності безпеки, як і військова співпраця».