Зберегти кримськотатарську культуру: чим займається портал Crimean tatars

У грудні 2018 року інтернет-портал про кримських татар Crimean tatars («Кримські татари») отримав українську премію «Високі стандарти журналістики-2018» у номінації «За якісний регіональний медіа-проект». Портал з'явився 2015 року, над ним працюють колишні співробітники телеканалу AТR.

Головна мета сайту ‒ збереження та розвиток кримськотатарської мови, культури, релігії, кажуть творці з Qaradeniz production. При цьому основний профіль студії ‒ виробництво відео. 2018 року вона презентувала перший кримськотатарський фільм-казку «Хидир-деде» ‒ прем'єри з успіхом відбулися і в Сімферополі, і в Києві. Режисер Qaradeniz production Дилявер Дваджиєв в ефірі Радіо Крим.Реалії розповідає про роботу над сайтом і фільмом, які мають на меті зберегти кримськотатарську культуру.

​‒ За два роки роботи команда Crimean tatars зробила понад 5 тисяч публікацій і набрала більш ніж 25 мільйонів переглядів. Півроку тому чисельність аудиторії перевищила 70 тисяч осіб, і це не тільки жителі Криму, материкової України та сусідньої Росії. Портал набуває популярність в Узбекистані, Туреччині та Азербайджані. Чи думали ви, Дилявере, що буде такий результат, коли починали 2015-го?

‒ Наші керівники ‒ Ельзара Іслямова та Ліля Буджурова. Коли вже останні надії зникали з телеканалом ATR, коли залишалося зовсім небагато людей, які ще кожного дня приходили на роботу та щось хотіли робити, наші керівники запропонували розпочати якийсь інший проект. Це був сайт. Мені спочатку здавалося: де телебачення, а де просто сайт? Якось дрібно. Але наші керівники, дійсно, зробили портал досить цікавим, містким, і зараз я можу сказати, що гордий роботою на crimeantatars.club, який знають зараз, напевно, в більшій частині Криму та за його межами. Як на мене, він робить успіхи. З кожним днем додається кількість підписніків і переглядів.

‒ Фільм «Хидир-деде» мав помітний успіх. Ось як прокоментувала реакцію глядачів після прем'єри в Києві генеральний директор Qaradeniz production і керівник інтернет-порталу Crimean tatars Ельзара Іслямова:

​«Багато людей у Києві давно не бачили Крим таким, який залишився у 18-му столітті, кримськотатарським. Ми, звичайно, чекали на такі емоції. Коли знімали, ми самі жили цією прекрасною епохою, і будь-який подібний кримськотатарський культурний продукт завжди сприймається глядачами дуже тепло. Це велика рідкість, особливо в нинішній час, коли кримські татари можуть дозволити собі знімати такі проекти. Фільм оповідає про період Кримського ханства, коли на півострові все було інше ‒ всі відтінки, настрої у людей. І ця епоха мало ким зображена. Ми дуже багато працювали з фахівцями, мистецтвознавцями, щоб дізнатися, як люди тоді жили, які в них були будинки, як вони одягалися, з чого та що вони їли. У кримських татар зараз є певні проблеми. Якщо нам хочуть допомогти їх вирішити, в різних сферах, то краще про цей народ дізнатися якомога більше».

‒ Які виклики стояли перед знімальною групою під час роботи, Дилявере?

‒ Думаю, у нас вийшло зробити щось справді цінне для народу. Складнощів було, звичайно, багато. Перше ‒ це локації. Ми об'їздили, напевно, кожен куточок Криму, щоб знайти такі місця, де ми можемо зняти певні епізоди, де є архітектура ‒ навіть будиночки старі, де можна було б спорудити майданчик для певних сцен. Ми витратили на це місяць і майже нічого не знайшли. Доводилося деякі епізоди знімати в голих місцях і придумувати частинки елементів, щоб усе було гармонійно.

Друге ‒ це фінанси. У казці мають бути декорації, ефекти, чари мають бути. У нас було 18 знімальних днів, на монтаж пішло півроку. Разом із композитором Роланом Салімовим тонко-тонко розглядали кожен епізод, хоч і розуміли, що в нас є дедлайн.

‒ Легко помітити, що в картині є автентичні історичні локації.

‒ Насамперед ми потрапили до Бахчисарая, щоб зняти таку масштабну сцену як Хидирлез. Є село Багата Ущелина, де природа незаймана, немає будиночків, супутникових тарілок і пансіонатів. Там на всі 360 градусів чиста, красива, незаймана природа. Там же розташований маєток, де були зняті окремі епізоди. Також був євпаторійський ресторан «Джеваль», де ми теж зняли сцени ринку, а в ресторані «Алем» ‒ додаткові сцени села. В принципі, основні сцени були зняті в Бахчисараї. Ми не вірили в те, що ми можемо потрапити до Ханського палацу, але коли нам дали згоду, було дуже приємно.

‒ Є вже плани на наступний фільм?

‒ Сценарій поки в розробці. Це буде фільм про значущу для кримськотатарського народу особистість ‒ напевно, біографічна картина з елементами мелодрами. Точно не комедія. Більше я сказати поки не можу.

(Текст підготував Владислав Ленцев)