Близько двох десятків українських правозахисних організацій звернулися до керівництва країни із закликом закласти в бюджеті на 2021 рік кошти для того, щоб організувати інформаційну кампанію і підготовчі курси для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій ‒ Криму й Донбасу.
Перед цим правозахисники помітили, що такі статті витрат відсутні в бюджетних запитах Міністерства освіти та науки України на наступний рік. У липні 2020 року Верховна Рада України ухвалила закон, який уперше дозволив абітурієнтам із тимчасово окупованих територій вступати до будь-яких українських вишів без складання зовнішнього незалежного оцінювання. Раніше така процедура була передбачена тільки для обмеженого переліку університетів. Про те, навіщо потрібні підготовчі курси для кримчан і чи варто розраховувати на їх державне фінансування, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Експерт Центру прав людини «Zmina» Альона Луньова розповіла Крим.Реалії, чому для абітурієнтів-кримчан особливо важливо організувати підготовчі курси за державний кошт.
«Очевидно, що школяреві з Криму дуже складно адаптуватися після життя в окупації: там у нього інше мовне середовище, російська пропаганда тощо. Підготовчі курси на материку мають стати засобом такої адаптації. У Міністерстві освіти вже обговорювали, скільки вони мають тривати, але після відставки міністра Ганни Новосад це питання відійшло на другий план. У президентському законі від 3 липня ці курси з’явилися, і парламент підтримав це, але без конкретної статті в бюджеті вони так і залишаться на папері. Серед іншого, ми не виявили також витрат на інформаційну кампанію і підтримку «гарячої лінії» для абітурієнтів. Якщо кримські школярі не знатимуть про нововведення української влади, то і не зможуть ними скористатися! Ми вже побачили, що навіть нинішнього інформування недостатньо», ‒ наголошує вона.
Альона Луньова вказує на те, що у 2020 році багато абітурієнтів із Криму не знали, що можуть вступати без ЗНО до будь-яких ВНЗ на материку, і подавали документи до університетів зі старого списку.
Такі речі треба публічно пояснювати, але в міністерстві не стали цього робитиАльона Луньова
«У відповідь на наші звернення представники Міністерства освіти запевнили нас, що всі ці статті витрат будуть перефінансовані: мовляв, вони підготують якісь документи, що дозволять запустити цей механізм наступного року. Мені здається, такі речі треба публічно пояснювати, але в міністерстві не стали цього робити. Є ризик, що наступного року в нього не з’явиться 20‒30 мільйонів гривень на курси й усе інше. З цим і пов’язані наші звернення: нам хочеться, щоб Міністерство освіти займало активнішу позицію. Тим більше, що йдеться приблизно про 0,15% від його загального бюджету, тобто це явно не та стаття, що дозволила б говорити про неекономію. Міністерство робитиме бюджетний запит на декілька мільярдів гривень, і хотілося б, щоб серед них не загубилися ці гроші на підготовчі курси та інше», ‒ каже експертка.
В ефірі Радіо Крим.Реалії 9 листопада голова Центру громадянської освіти «Альменда» Валентина Потапова повідомила, що самі кримські абітурієнти зацікавлені у вивченні української мови як для вступу, так і додатково в самих вишах.
«Ми проводили опитування, і вони сказали, що в Криму практично неможливо знайти репетиторів: вчителі просто бояться надавати таку послугу, а якщо не бояться, то уроки дуже дорого коштують, і не всі сім’ї можуть собі їх дозволити. Ці кримські молоді люди були б дуже вдячні Україні, якби наше Міністерство освіти організувало онлайн-репетиторство. Тобто держава оплатила б уроки найкращих учителів української мови, й абітурієнти змогли б записатися до них на індивідуальне навчання. Також кримчани дуже просили організувати факультативні заняття вже під час університетського навчання», ‒ каже вона.
Депутатка Верховної Ради України з фракції «Слуга народу» Юлія Гришина стверджує, що парламентський комітет із питань освіти, науки та інновацій, в якому вона перебуває, зі свого боку вже виявив ініціативу, щоб держава виділила гроші на безплатні підготовчі курси для школярів із Криму і непідконтрольних Києву районів Донбасу.
Ми працюємо над тим, щоб відстояти правки щодо підготовчих курсівЮлія Гришина
«Іще в законопроєкті, який був ухвалений 3 липня 2020 року, ми передбачили, що наступного року, окрім вступу без складання ЗНО, абітурієнти з тимчасово окупованих територій зможуть відвідувати такі курси. Далі наш комітет вніс правки до проєкту державного бюджету і попросив 100 мільйонів гривень для їх фінансування. Міністерство освіти, зі свого боку, не просило окрему бюджетну програму для цих цілей ‒ можливо, вони внесли витрати на курси в іншу програму. Так чи інакше, наш комітет як основний суб’єкт законодавчої діяльності подав такі пропозиції, окремі депутати також подавали їх від свого імені, і зараз усе залежить від рішення бюджетного комітету. Зараз ми працюємо над тим, щоб відстояти правки щодо підготовчих курсів ‒ така процедура», ‒ каже депутатка.
За прогнозом Юлії Гришиної, це питання має вирішитися максимум до кінця листопада.
Тим часом журналісти Крим.Реалії надіслали інформаційний запит до Міністерства освіти та науки України щодо цих підготовчих курсів і отримали таку відповідь: «Згідно з указом МОН від 4.11.2020, створена робоча група, що займається питанням безкоштовного навчання для осіб із непідконтрольних (Києву ‒ ред.) територій на стипендіальному навчанні на спеціальних підготовчих курсах на базі українських установ вищої освіти з подальшим вступом на навчання, розробкою програми таких курсів».
Тим часом ректор Таврійського національного університету імені Вернадського Володимир Казарін критикує Міністерство освіти за організацію вступної кампанії 2020 року.
Міністерство дало нам 30 місць, а абітурієнтів із півострова насправді прийшло понад 300! Ми підняли великий скандалВолодимир Казарін
«Вони припустилися жахливих помилок. Наш єдиний кримський університет був виключений зі списку тих, які отримують фіксовану квоту бюджетних місць для кримчан. Міністерство дало нам 30 місць, а абітурієнтів із півострова насправді прийшло понад 300! Ми підняли великий скандал, і нам запропонували запитувати додаткові місця. Їх стали виділяти поетапно: спочатку 70, потім ще 80, потім 35 тощо. Таким чином, цього року Міністерство освіти на тлі епідемії COVID-19 і труднощів із перетином адміністративного кордону фактично провалило вступну кампанію для Криму. Тобто абітурієнти думали, що вступили на бюджет, але нам довелося пропонувати їм піти на контракт, щоб потім, у результаті переговорів із міністерством, їм нарешті віддали безплатні місця», ‒ розповів ректор.
Редакція Крим.Реалії готова надати можливість Міністерству освіти та науки України озвучити свою позицію щодо висловлених Володимиром Казаріним претензій. За офіційними даними, у 2020 році відомство виділило понад 12 тисяч бюджетних місць для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій.
Керівниця Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко вважає, що українській державі саме час налагодити системну роботу у сфері освітньої реінтеграції молоді з окупованих територій.
Можливо, варто було б запустити постійну соціальну рекламу в соцмережах або на ютубі, підтримувати ті ж «гарячі лінії», чат-канали в месенджерахЮлія Тищенко
«Освіта займає одне з основних місць у політиці реінтеграції. Кроки в цьому напрямку можна робити вже сьогодні, не чекаючи деокупації. На жаль, українські виші не можуть поїхати до Сімферополя або до Донецька і провести там свої виставки. Зараз ми обговорюємо проблеми з державним фінансуванням курсів і «гарячих ліній», але ж і в минулі роки інформаційні кампанії для абітурієнтів фінансувалися за кошти різних донорських проєктів, із ініціативи громадських організацій. Зараз українська влада нарешті може змінити цю ситуацію. Можливо, варто було б запустити постійну соціальну рекламу в соцмережах або на ютубі, підтримувати ті ж «гарячі лінії», чат-канали в месенджерах ‒ усе це абсолютно реально», ‒ вважає вона.
Юлія Тищенко впевнена, що такі ініціативи держави мали б помітний ефект, враховуючи, що з 2015‒2016 років потік абітурієнтів із окупованих територій і так виріс у 2‒3 рази.
