26 квітня 1986 року сталося два теплових вибухи на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, що призвело до часткового руйнування реактора і викиду у довкілля величезної кількості радіоактивних речовин. За підрахунками експертів це дорівнювало кільком сотням «хіросім».
Радіо Свобода було серед перших, хто про це повідомив, і відтоді відстежує наслідки однієї із найбільших техногенних катастроф людства.
Коротко про наслідки Чорнобильської катастрофи:
- Вибух реакторана ЧАЕС спричинив найбільший в історії людства неконтрольований викид радіоактивних речовин у довкілля, що тривав майже 10 днів
- Радіоактивні викиди забруднили майже 200 тис. км², зокрема 70% територій України, Білорусі, а також території Росії
- У навколишнє середовище потрапили ізотопи урану, плутонію, йоду-131, цезію-134, цезію-137, стронцію-90. Радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи
- Завдяки самопожертві пожежників, які гасили палаючий реактор, і ліквідаторів, які звели над 4-ти енергоблоком бетонний саркофаг – майже 97% радіоактивних речовин не поширися у навколишнє середовище;
- Одразу після аварії, від гострої променевої хвороби померли 30 працівиків ЧАЕС та пожежників
- За різними підрахунками у роки після аварії на ЧАЕС від різних хвороб, зокрема від раку, померли майже 60 тисяч ліквідаторів
- Після вибуху на ЧАЕС без можливості повернення додому евакуювали понад 90 000, 81 населений пункт став безлюдним.
- Лише в Україні понад 3,5 млн осіб визнані потерпілими від Чорнобильської катастрофи, з них 1,3 млн – діти.
- Досі триває дискусія, який вплив аварія на ЧАЕС справила на здоров'я населення України. На цьому тлі, лише 6 тисяч випадків раку щитовидної залози у дітей і підлітків прямо пов'язали із впливом радіації.
- Близько 5 млн га земель стали непридатними для сільського господарства
Кореспонденти Радіо Свобода за всі ці роки опитали чимало свідків тих подій, записували свідчення ліквідаторів, їздили в зону відчуження, розпитували сталкерів, проводили розслідування, знімали відео і створили низку документальних фільмів. Зокрема про те, як на гроші міжнародних донорів була створена унікальна інженерна конструкція – конфаймент, який по рейках потім насунули над саркофагом – ізоляційною бетонною спорудою над 4-тим енергоблоком ЧАЕС, побудованою ліквідаторами вручну до листопада 1986 року, щоб захистити населення України, Росії та Білорусі від радіації.
Радіо Свобода також записало свідчення про окупацію ЧАЕС російськими військами у 2022 році під час повномасштабної російсько-української війни та про дронову російську атаку, що пошкодила укриття (конфаймент) над реактором четвертого енергоблоку.
Ось ця добірка текстів, фотографій і відео.
Натискайте на заголовки-лінки, щоб перейти у конкретну публікацію і прочитати її повністю.
Спогади ліквідатора аварії на ЧАЕС Віктора Єленського: «Наші хлопці вмирали у 30-35 років»
«Накопичувачі, які мали рахувати наші рентгени, виходили з ладу. Щит з силуетом людини, котрий використовувався на станції у «мирний час» (до нього треба було притиснутися, щоби побачити позначені ліхтариками забруднені місця), лише жалібно вищав. Дозу опромінювання визначали так: зміна виходила на ділянку і дозиметрист знімав показники. Якщо дозиметр вказував, скажімо, 6 рентген на годину, то за пів години роботи записували три рентгени.
Працювали ми цілий день, зміни виходили на пів години, потім пів години в приміщенні, де рівень опромінювання був нижчий, ніж на дворі, і де можна було зняти респіратор. Потім – нова зміна.
А потім почалися шпиталі..., і смерті».
«Вони помирали один за одним» – історія про Чорнобиль
«Нас усіх, у кого вже почалася блювота, привезли критими машинами до якоїсь лікарні й закрили у боксах. Нам нічого не пояснювали й нічого казали. Нас практично не лікували. Їжу подавали через невеличке віконце, у яке часом можна було побачити, що відбувається у коридорі.
Я не знала чи це день, чи це ніч. Мені було дуже погано. І дуже страшно, бо не розуміла, що зі мною відбувається. Час від часу я чула як відкривалися двері сусідніх боксів і тоді коридором везли тіло під якимось спеціальним покриттям.
Я розуміла, що поруч такі ж як і я. Вони помирали один за одним».
Фотожурналістка про ЧАЕС та СРСР: «Найстрашніше – не аварія, а те, що було після»
Із архіву Радіо Свобода: повідомлення про Чорнобильську катастрофу (1986 рік)
«Американські журналісти повідомляють із Москви, що на Чорнобильській атомній електростанції неподалік Києва сталася катастрофа», – з цих слів 29 квітня 1986 року в українській програмі Радіо Свобода розпочалося новинне повідомлення про аварію на Чорнобильській АЕС.
Деякі оглядачі називають Радіо Свобода першим засобом інформації, який у Радянському Союзі повідомив про катастрофу і її реальні масштаби.
Українська редакція тоді працювала у посиленому режимі. Текст, наведений нижче – ймовірно, перша розлога згадка про аварію в ефірі української програми Радіо Свобода.
Слухачі Українського радіо зі звісткою про Чорнобиль випередили журналістів:
«Американські та шведські журналісти повідомляють про підвищений рівень радіації на атомній електростанції «Форсмарк» – такими повідомленнями червоніли інформаційні стрічки світових агенцій 28 квітня 30 років тому. Європейці забили на сполох, бо над низкою країн промчала дощова радіаційна хмара.
Цього ж дня шведські науковці змогли вирахувати початковий пункт «мандрів» небезпечної хмари – Чорнобильська АЕС під Києвом.
Одразу ж уряд Швеції надіслав Кремлю офіційний запит щодо витоку радіації через серйозну аварію на ЧАЕС, але радянський лідер Михайло Горбачов не захотів визнавати факт техногенної катастрофи в Чорнобилі.
Три дні про масштабне лихо мовчала радянська влада і підконтрольні їй телевізійні та радіоканали. Але під тиском європейських політиків та представників преси політбюро ЦК КПРС було вимушене оприлюднити повідомлення про Чорнобильську трагедію на кілька рядків.
Одними з першими про вибух чорнобильського реактора повідомило Шведське радіо та журналісти Української редакції Радіо Свобода.
Натомість слухачі Українського радіо обривали редакційні телефони із запитанням: «Що трапилося в Чорнобилі?».
Фотогалерея: Інженери ЧАЕС. На робочому місці 30 років по тому
«Чорнобиль. Моя зміна»
Вони робили свою роботу у нереальних полях радіації. Знали, з чим мають справу, і знали, що з ними після цього буде. Й за деякі операції, що врятували у ту ніч світ від набагато жахливіших наслідків, заплатили життям.
Працівники Чорнобильської атомної. Зміна. «П’ята» і «друга». Ніч і ранок. Це люди, яким 26 квітня 1986-го довелося першими ліквідувати наслідки аварії – тоді, коли світ про неї ще не знав.
Про це не прийнято було писати у радянських газетах – адже персонал назвали винним в тому, що сталося, а отже, і геройських вчинків він «робити не міг». Але і через кілька десятиліть те, що відбувалося тоді в середині четвертого блоку, залишається у тіні.
Фільм Радіо Свобода «Чорнобиль. Моя зміна» – це історія про відповідальність – усвідомлену, важку і самовбивчу.
«Радіоактивна красуня»
Проєкт Радіо Свобода «Радіоактивна красуня»: остання зміна Анни на ЧАЕС присвячений історії жінки-ліквідаторки. Анна Шинкаренко працювала на станції і її зміна випала на 27 квітня.
«Спершу думай про Батьківщину...», – з таким переконанням Анна відправилася 27 квітня 1986 року на зміну до Чорнобильської атомної станцію. Це був другий день після аварії, коли евакуацію ще не оголосили.
Удома в Анни Шинкаренко залишися троє маленьких доньок. Ані жінка, ані її родина тоді ще не здогадувалися, чим обернеться для родини це останнє чергування.
Люди від Чорнобиля йшли пішки до Києва – Галина Менжерес про катастрофу
Нещаслива субота 26 квітня 1986 року і перші тижні після Чорнобильської аварії. Що про неї знало керівництво міста, які вказівки надходили з ЦК КПРС. Чому не скасували першотравневу демонстрацію, а на параді всі були з непокритими головами? Чому партквиток був дорожчим від власного здоров’я?
Так про події 30-річної давнини згадує тодішня заступниця голови столичного міськвиконкому Галина Менжерес.
Про можливу аварію у Чорнобилі КГБ попереджав ще у 1978 році(розсекречені документи)
Неправильна закладка низькоякісного бетону та недостатньо міцне зварювання арматури, свідоме порушення гідроізоляції та інших технічних норм – усе це супроводжувало будівництво Чорнобильської атомної електростанції, про що співробітники КГБ неодноразово попереджали найвище керівництво.
Після запуску об’єкта через таку недбалість у спорудженні була зафіксована ціла низка несправностей та локальних аварій, які в результаті закінчилися найбільшою техногенною екологічно-гуманітарною катастрофою ХХ століття.
Радіо Свобода пропонує огляд розсекречених документів КДБ, котрі охоплюють період 1973–1984 років і є частиною переліку колись секретної інформації, який нещодавно внесли до реєстру ЮНЕСКО.
Чорнобиль: ідилія апокаліпсису
Під покровом таємниці і брехні: як радянська влада намагалася приховати справжні масштаби Чорнобиля
Применшення кількості жертв, недостовірні дані про радіацію, недостатній контроль за продуктами харчування, а також перешкоджання усім, хто бодай якось намагався дізнатися правду. Усе це супроводжувало ліквідацію наслідків Чорнобильської аварії – найбільшої техногенної екологічно-гуманітарної катастрофи ХХ століття.
Радіо Свобода пропонує огляд розсекречених документів КДБ, котрі охоплюють період із 4 червня 1986 року по 22 січня 1991 року і є частиною переліку колись секретної інформації, який нещодавно внесли до реєстру ЮНЕСКО.
Всередині конфайнменту: Чорнобильський «звір» у клітці – фоторепортаж
Візуалізовано дані розсекречених архівів спецслужб про аварію на ЧАЕС: про що розповідають відео?
Український моушн-дизайнер Андрій Приймаченко три роки тому створив серію відео на основі розсекречених матеріалів.
Півтора мільйона переглядів у YouTube зібрало відео, в якому український моушн-дизайнер Андрій Приймаченко показує останні повідомлення інформаційної системи четвертого блоку Чорнобильської АЕС перед вибухом 26 квітня 1986 року. В основу відео лягли:
- начитаний текст розсекречених архівних документів;
- супутниковий знімок з архіву NASA;
- документи із українських та закордонних архівів.
Чому Андрій Приймаченко вирішив візуалізувати те, що можна прочитати? Про це – в інтерв’ю Радіо Свобода.
Із архіву Радіо Свобода: поради для уражених радіацією (1986)
Після повідомлення про аварію на Чорнобильській АЕС Українська редакція Радіо Свобода оперативно почала збирати інформацію про те, як людина, що перебуває у зоні радіоактивного ураження, може уберегти себе від шкідливого впливу радіації. Наводимо витяги з двох програм – за 30 квітня і 1 травня 1986 року.
Природа Чорнобиля: прихильна до людини, але вразлива
У мирний час природа Чорнобильської зони приваблювала і науковців і туристів: бо це нинінайбільша безлюдна та заліснена територія Європи. В зоні облаштувалися і характерні для Полісся види тварин, і навіть ведмеді та коні Пржевальського.
Експерти радили підтримувати нинішній охоронний статус зони, або ж з часом робити її природним заповідником. У проєкті біосферного заповідника Мінприроди передбачає і збереження природи Чорнобиля, і обмежене господарювання.
«Інший Чорнобиль. Магніт зони відчуження»
Чорнобильська зона відчуження за кілька десятків років стала магнітом не лише для туристів, а й для нелегальних відвідувачів – сталкерів. Разом із тим, зона відчуження і досі є небезпечною територією, попри розквіт та відновлення природи.
Чому ці люди йдуть на свідоме порушення закону, що їх туди тягне і чим вони ризикують? Дивіться у проєкті Радіо Свобода «Інший Чорнобиль. Магніт зони відчуження».
«35 днів Чорнобильська атомна станція була в окупації
Повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року російська армія почала по всій довжині спільного з Україною кордону, а також із території Білорусі. Зокрема російські підрозділи зайшли на територію Чорнобильської АЕС.
ЧАЕС понад місяць була під російською окупацією. 31 березня 2022 року стало відомо, що російські війська залишили територію Чорнобильської атомної електростанції.
Російські солдати розграбували лабораторії, взяли в полон охорону й знущалися з персоналу, використовували її для розгортання подальших воєнних дій.
Крім того вони захопили в полон людей, які там на той час були.
Одним з них був сержант Національної гвардії України Андрій Старинщак. Він розповів Радіо Свобода як все було після звільнення з полону.
«Атомні об’єкти не підлягають захопленню, та вони виправдовувалися тим, що шукали на території ЧАЕС бомби, які ми створюємо (посміхається – ред.). Ми їм намагалися пояснити ситуацію, що радіація довкола. А був випадок, коли їм дали команду окопатися у Рудому лісі. І закінчилося для декого з них це променевою хворобою. Адже місцями там є дуже великі простріли радіації. Я сам, наприклад, поглинув за період полону на ЧАЕС досить велику дозу: ми ж там були 45 днів – з 15 лютого до 31 березня, доки нас не вивезли як полонених на територію Білорусі», – розповів Старинщак.
Про це читайте в інтерв’ю із нацгвардійцем: «Ми довго повзали на колінах голими»: нацгвардієць із ЧАЕС про 678 днів у російському полоні.
Російська окупація ЧАЕС очима сталкера-екстремала: «Вони попідривали лінії живлення станції»
Запорожець Сергій Хижняк – екстремал, який 24 лютого 2022 року разом із трьома колегами-спортсменами або сталкерами, як їх ще називають, перебував у Чорнобильській зоні. Вони на власні очі побачили як відбувається вторгнення. Зрозумівши, що розпочалася широкомасштабна війна, екстремали долучилися до персоналу ЧАЕС.
Того ж дня російські підрозділи, зокрема танкові, окупували атомну станцію, а персонал і cталкери потрапили у полон. Звільнитися вдалося аж 20 березня, коли провели часткову ротацію персоналу і евакуацію людей з ЧАЕС до Славутича.
Про пережите Сергій Хижняк розповів Радіо Свобода.
Як Росія наражає на небезпеку українські АЕС: хронологія і мапа
Із перших днів великої війни Росія наражає на небезпеку ядерні об’єкти України: вперше в історії людства збройним шляхом були захоплені атомні електростанції. Попри те, що міжнародні угоди забороняють атаки на цивільні ядерні об’єкти, в перший день повномасштабного вторгнення Росія не лише захопила непрацюючу Чорнобильську АЕС, а згодом обстріляла працюючі реактори Запорізької АЕС і окупувала станцію.
З того часу найбільша в Європі атомна електростанція перебуває під контроем російської армії. На ЗАЕС, відзначають експерти, порушені всі принципи ядерної безпеки.
Загалом в Україні, внаслідок агресивних дій Росії, фіксують прольоти ракет над реакторами, їхнє падіння поблизу енергоблоків, збиття дронів біля атомних електростанцій і авірійне відключення від зовнішнього електроживлення АЕС через інтенсивні обстріли, а також дронові атаки на ЧАЕС.
Радіо Свобода зібрало хроніку найбільш значущих подій, що вказують якому ризику піддає Росія атомні об’єкти України, на яку небезпеку наражає цивільне населення Європи загалом.
Російський дроновий удар по конфайменту ЧАЕС
У ніч на 14 лютого 2025 року, за кілька годин до початку Мюнхенської безпекової конференції, армія Росії атакувала дроном укриття, яке стримує радіоактивне випромінювання від 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС.
Радіація під ударом. До чого призвів удар російського дрона по укриттю ЧАЕС (фоторепортаж)
ЗАЕС
Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС, найбільшу атомну електростанцію Європи, на початку березня 2022 року.
У вересні 2023 року президент «Енергоатому» повідомив, що на станції залишаються працювати 822 українських атомників. Україна неодноразово звинувачувала російських окупантів у викраденнях і катуваннях персоналу станції.
Територія станції періодично зазнає обстрілів, в яких Україна і Росія звинувачують одна одну. Українська влада також заявляла, що російська армія використовувала ЗАЕС для зберігання військової техніки і дислокації своїх військовослужбовців.
А також Росія утримує у полоні і катує українських працівників АЕС: Енергодарець розповів, як у полоні на його руках «помирав закатований працівник Запорізької АЕС»
Дії Росії порушують усі правила безпеки щодо ядерних об'єктів і підпадають під визначення «ядерний тероризм».
Голова Державної служби з надзвичайних ситуацій Андрій Даник заявив, що навіть через десятки років після аварії на Чорнобильській АЕС небезпека не зникла.
«39 років з дня Чорнобильської катастрофи… Це трагедія, яка змінила хід історії… Та навіть через десятиліття небезпека не зникла. Російські війська повністю ігнорують трагічний досвід минулих літ і намагаються атакувати зону відчуження і захопити об’єкти ЧАЕС. Уже три роки в заручниках Запорізька АЕС, і світ живе в очікуванні найгіршого», – цитує Даника пресслужба ДСНС.
«Ворожі влучання, вибухи, пожежі — усе це нагадує: загроза нікуди не зникла. Але ми вистоїмо. Бо за нами – правда. І пам’ять про тих, хто ціною життя довів: герої існують»
