Українець, якого підозрюють у розсилці електронних листів з погрозами до шкіл Чехії та Словаччини, діяв, за даними контррозвідки Чехії, у кількох країнах Європи та за ймовірної підтримки з Росії. Словацькі урядовці натомість вважають, що заяви про «російський» чи «український» слід є передчасними.
Що відомо
Листи з погрозами зірвали початок навчального року для тисяч дітей у Чехії та Словаччині у вересні 2024 року.
Анонім, який розсилав листи, написав редакції MF DNES, що «ненавидить чехів і словаків» та хоче, щоб «взимку діти мерзли надворі». Редакція зв’язалася з ним через телеграм.
Чоловік повідомив, що живе в українському Дніпрі, але підтримує російського президента Володимира Путіна. Поліцейські, які аналізували це спілкування, підтвердили, що це вірогідно той самий автор погроз.
Через майже рік, 16 липня, контррозвідка Чехії – Служби безпеки та інформації Чехії (BIS), повідомила в мережі X про затримання українця, якого, найімовірніше, фінансував російський суб’єкт.
Міністр закордонних справ Ян Ліпавський також зазначив, що за діями підозрюваного, ймовірно, стояв представник Росії. «Я радий, що наші правоохоронні органи взяли участь у його затриманні і що він більше не може залякувати нашу громадськість», – сказав він.
Чеська Республіка не була його єдиною ціллюполіція Чехії
Чеська поліція звернула увагу на масштаби погроз. «За попередньою інформацією, Чеська Республіка не була його єдиною ціллю – він здійснював атаки в багатьох європейських країнах. Наразі триває кримінальне провадження, в межах якого також встановлюється можливе залучення інших осіб, які могли організовувати або фінансувати розсилку електронних листів із погрозами», – заявило відомство у мережі X.
Чеська поліція кваліфікувала дії громадянина України як погрозу терористичним злочином. У Чехії за це передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 15 років.
Різне бачення ролі Росії
Під час слідства чехи та словаки аналізували слід із Дніпра. Чеська поліція у мережі X написала, що провідну роль у цій міжнародній слідчій групі відіграли чеські криміналісти. А словаки підкреслили спільні зусилля.
«Це результат майже річних спільних зусиль міжнародної слідчої групи Чехії, Словаччини та України та доказ довгострокової взаємної співпраці», – заявила поліція Словаччини.
Словацькі правоохоронці повідомили про проведення обшуків у помешканнях в Дніпрі та додали, що поки не можуть надати додаткової інформації. При цьому у Братиславі наголосили, що національність підозрюваного не є важливою – важливо, щоб він відповів перед правосуддям.
Чеське суспільне телебачення звернуло увагу на те, що між Чехією та Словаччиною виникло тертя про те, як і коли повідомляти про затримання підозрюваного. Міністр внутрішніх справ Чехії в ефірі мовника зазначив, що треба було спершу порадитися про комунікацію, включно з українськими колегами.
Директор Словацької інформаційної служби (SIS), місцевої розвідки, Павол Гашпар заявив у фейсбуці, що будь-які заяви щодо «російського» чи «українського» сліду є передчасними і лише розділяють суспільство.
«Для мене незрозуміло й непрофесійно, що чеська сторона винесла цю інформацію в публічну площину», – додав міністр внутрішніх справ Словаччини Матуш Шутай Ешток. За його словами, це пов’язано з тим, що в Чехії скоро вибори.
«Висловлювання словацького колеги я сприймаю як частину внутрішньополітичної боротьби у Словаччині, в яку я не маю наміру втручатися», – сказав Віт Ракушан, міністр закордонних справ Чехії, у відповідь виданню Deník N і заперечив, що Чехія зробила помилку, коли згадала про можливу роль Росії.
Вплив Росії
Чеська контррозвідка BIS у звіті за 2024 рік, оприлюдненому 10 липня, пов’язала погрози школам із «російськомовним середовищем» і зазначила, що їх супроводжували пропагандистські кампанії через одне з російських ЗМІ .
Листи з погрозами про замінування восени 2024 року також отримували українські школи, урядові установи та ЗМІ. Тоді автор погроз згадав журналістів Радіо Свобода, які провели розслідування про те, як російські спецслужби вербують українців (у тому числі неповнолітніх) за гроші для підпалів автомобілів українських військових.
Такі повідомлення про замінування часто виявляються частиною інформаційно-психологічних операцій (ІПСО).
Описуючи російський вплив а Чехії, BIS також звертає увагу на викриття проєкту «Голос Європи» (Voice of Europe). За оцінкою чеського уряду, головним завданням проєкту було підривати підтримку України і просувати проросійські наративи у Європі.
Російську операцію впливу, названу на честь онлайн-видання «Голос Європи», зупинили навесні 2024 року після внесення Віктора Медведчука (прокремлівського українського опозиційного політика), його соратника Артема Марчевського та компанії «Голос Європи s.r.o.» до чеського санкційного списку. Артем Марчевський координував операцію з Праги. Відразу після внесення до санкційного списку він покинув Чеську Республіку. Згодом обох додали до санкційного списку ЄС.
Форум