БЕРЛІН – Німецький Бундестаг екстрено провів 9 грудня парламентські обговорення загрози нової воєнної інтервенції Росії проти України. Ці слухання стали першими зовнішньополітичними дебатами після офіційного призначення нового уряду Німеччини на чолі із соціал-демократом Олафом Шольцем. Які підсумки обговорення?
Депутати Бундестагу відкидають можливість воєнного розв’язання конфлікту на сході України й обіцяють запровадити нові жорсткі санкції проти Росії у разі ескалації воєнних дій.
Пропозицію винести українське питання на обговорення зробили представниками раніше очолюваного Ангелою Меркель блоку ХДС/ХСС, який за результатами парламентських виборів опинився в опозиції.
Основна мета цих дебатів, за словами їхніх ініціаторів полягала у тому, щоб закликати нову урядову коаліцію зберегти вже раніше обраний курс щодо підтримки України у протистоянні російській агресії.
Новий уряд залишається на боці України
«Німеччина залишається на старих позиціях: ми стоїмо на боці України. Вона має залишатися суверенною, і ми маємо запобігати будь-якій спробі воєнної інтервенції. У цьому питання ми маємо стояти на боці України, і закликати Росію не робити кроки, які загрожуватимуть суверенітету України», – наголосив під час свої промови представник ХДС/ХСС Йоганн Давід Вадефул.
При цьому опозиційний депутат закликав інші фракції німецького парламенту проявити єдність разом і іншими західними партнерами та надіслати Володимиру Путіну чіткий сигнал про неприпустимість чергового порушення цілісності України.
«Росія є стороною конфлікту! Росія – агресор, який порушив міжнародне право та мирний порядок усієї Європи»
Представники Соціал-демократичної партії (СДП), Вільних демократів (ВДП) та «Зелених» – трьох урядових партій – також висловили солідарність із позицією християнських демократів щодо усвідомлення особливої відповідальності Німеччини за Мінські угоди та «нормандський формат».
«Ми прагнемо реалізації Мінських угод, адже це зараз єдина доступна основа для сталого мирного розв’язання конфлікту на сході України», – підкреслив Нілс Шмід, депутат від СДП.
На його думку, Росія не має права видавати із себе стороннього спостерігача та називати конфлікт на Донбасі «внутрішнім».
«Росія є стороною конфлікту! Росія – агресор, який порушив міжнародне право та мирний порядок усієї Європи», – наголосив Шмід.
Дипломатичний шлях як єдиний можливий
Решта парламентських фракцій Бундестагу також висловилися за дипломатичний шлях розв’язання загрозливої ситуації, що склалася уздовж українського кордону, як єдиний можливий.
Німецькі депутати одностайно виступили за якнайшвидше відновлення зустрічей у «нормандському форматі», в рамках якого Франція та Німеччина з 2014 року виступають посередниками між Україною та Росією.
Представники найбільших німецьких парламентських фракцій зокрема наголосили на перспективі запровадження нових ще жорсткіших санкцій проти Москви, якщо відбудеться поновлення російської агресії проти України.
Наближенні до Кремля партії засуджують дії НАТО
Разом з тим, наближені до Кремля опозиційні «Ліві» та ультраправа «Альтернатива для Німеччини» (АдН) закликали утриматися від однобокого визначення винних у цій ситуації, натякаючи, що Україна також провокує Росію на такі дії.
«Озброєння України з боку США, Туреччини та інших країн НАТО є небезпечним та контрпродуктивним», – вважає депутат від «Лівих» Алі Аль-Дайламі.
При цьому він наголосив, що «фатальна санкційна політика проти Росії» також є додатковим приводом для напруги, і тому його політична сила закликає новий уряд скасувати ці обмеження та розпочати конструктивний діалог із Кремлем задля ескалації конфлікту.
Александер Гауланд від партії «АдН», презентуючи позицію свої політичної сили, також висловив розуміння із стурбованістю Росії тим, що відбуваються на її кордонах.
Натякаючи на можливе членство України у НАТО, він наголосив, що це є червоною лінією для Росії. Він також заявив, що аргумент щодо вільного вибору країнами альянсів, до яких вступати, «можливо і є правильним з міжнародної точки зору, але з політичної він не витримує жодної критики». Гуаланд та його однопартійці переконані, що нейтралітет України, який також прийнятний для Росії, є найкращим гарантом безпеки та незалежності України, «ніж постачання зброї та членство у НАТО».
«Це не війська НАТО на кордоні з Україною»
Відповідаючи на закиди з боку «Лівих» та «АдН», представник «Зелених» Юрген Тріттін, зауважив, що це не НАТО розташувало на кордонах України понад сто тисяч готових до дій солдатів.
Тріттін наголосив, що незалежно від того, чи є такі дії тренуванням чи підготовкою до наступу, вони є несумісними із правилами Договору про безпеку та співпрацю в Європі, підписантом якого є також і Росія.
На думку німецького депутата, «хороші відносини з Україною не означають дії проти когось, зокрема проти Росії». Завершуючи свій виступ, депутат від «Зелених» підкреслив, що воєнного варіанту розв’язання конфлікту в Україні не існує, тому Німеччина має докласти якомога більше зусиль, щоб відновити зустрічі у Нормандському форматі, адже «Європа зацікавлена у стабільній, мирній та квітучій Україні».
Скупчення військ Росії біля кордону України та в окупованому Криму – супутникові знімки
Про прагнення найшвидшого повернення до нормандських переговорів також заявила 9 грудня нова очільниця МЗС Німеччини та представниця «Зелених» Анналена Бербок під час свого першого офіційного візиту до Парижу. Там вона провела зустріч зі своїм французьким колегою Жаном-Івом Ле Дріаном, основною темою якої стало спільне прагнення їхніх країн запобігти ескалації конфлікту на сході України.
