Російські окупаційні сили майже щодня завдають ударів по Херсону. Більшість укриттів у місті перебувають у непридатному стані та потребують негайного ремонту. Про це 8 січня у своєму телеграм-каналі повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич. Він перевірив стан херсонських бомбосховищ і зазначив, що люди не можуть там переховуватися під час російських атак.
Скільки укриттів та бомбосховищ у Херсоні? Чому вони перебувають у непридатному стані? Як херсонці рятуються під час обстрілів російської армії? Про це – у матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Бомбосховища – стан на «трієчку»
Янушевич доручив міській владі «невідкладно виправити ситуацію». Херсонська міська військова адміністрація має якнайшвидше відремонтувати та облаштувати укриття, щоб люди могли в безпеці перечекати російські удари, зазначив Янушевич.
Голова Херсонської ОВА також звернувся до представників місцевого бізнесу із закликом залишати відчиненими бомбосховища та підвали, які перебувають у розпорядженні підприємців.
Херсонське видання «Мост» пише, що очільник ОВА не вперше наказав привести сховища до ладу. Після звільнення Херсону, 15 листопада, відповідаючи на запитання кореспондента цього видання, Янушевич говорив про таке доручення. Він також згадував про це наприкінці листопада в ефірі загальнонаціонального телемарафону.
Живемо в приватному секторі, ховатися нікуди. Де найближче бомбосховище – не знаємоХерсонець Анатолій
«Новини Приазов’я» поспілкувалися з херсонцями й запитали, чи знають містяни, де розташовані укриття й чи користуються ними.
«Живемо в приватному секторі, ховатися нікуди. Де найближче бомбосховище – не знаємо. Якщо нас обстрілюють з мінометів і танків, то ми нікуди не встигаємо під час повітряної тривоги. Ми намагаємося дотримуватися правила «двох стін», – сказав нам житель Херсону Анатолій.
Стан нашого бомбосховища на «трієчку». Заховатися можнаХерсонка Світлана
«У нашому будинку (ми живемо в центрі), у нашому під'їзді є бомбосховище. Наші сусіди користувалися – я не користувалася. Його стан на «трієчку». Заховатися можна. Вони самі туди принесли воду. Також я знаю, що в кожному будинку-сталінці, майже в кожному будинку в центрі міста є бомбосховище», – розповіла херсонка Світлана.
«Під кожним будинком у нас є підвал, під кожною багатоповерхівкою. Але користуємось правилом «двох стін». Виходимо в коридор», – говорить містянка Ольга.
Бетонні укриття в людних місцях Херсону
9 січня в Херсоні встановили перше бетонне укриття.
Начальниця Херсонської міської військової адміністрації Галина Лугова розповіла, скільки ще укриттів та бомбосховищ планують облаштувати в місті.
Плануємо придбати й розташувати 66 зовнішніх бетонних укриттів. Перш за все це стосується людних місць, таких, як ринок, залізничний вокзалГалина Лугова
«На сьогодні у місті 238 укриттів та 24 бомбосховища, де зараз відбуваються налагоджувальні роботи. Хочеться їх (об’єкти – ред.) привести більш-менш до ладу – маємо надолужити все, що було втрачено. Плануємо придбати й розташувати 66 зовнішніх бетонних укриттів. Перш за все це стосується людних місць, таких, як ринок, залізничний вокзал», – пообіцяла Лугова.
До повномасштабної війни, влітку 2021 року, фонд «Захист» створив Google-мапу укриттів усієї Херсонщини. Голова фонду Лариса Польська в коментарі «Новинам Приазов’я» розповіла, в якому стані вони були.
Підіймайте громаду, створюйте для себе умови безпеки й ремонтуйте або приводьте до ладу ці укриттяЛариса Польська
«Бомбосховищ як таких на той час залишилося максимум 20 на всю область. Ми створили мапу укриттів і протестували її через активістів, селищних голів, журналістів з різних районів Херсонщини. Ми отримали позитивні відгуки, що більшість цих укриттів існує. Але вони були в такому стані, що використовуватися не могли. Тоді ми звернулися до представників місцевого самоврядування, до керівників громад: «Підіймайте громаду, створюйте для себе умови безпеки й ремонтуйте або приводьте до ладу ці укриття», – каже вона.
Польська розповідає, що деякі райони Херсону не мають ані укриттів, ані бомбосховищ, ані навіть підвалів. Зокрема, йдеться про місцину поблизу Херсонського річкового порту.
«Єдине, де можна укритися, – це підземний перехід до річкового порту, але він був затоплений по груди. Херсон обстрілюється, правило «двох стін» – це не вихід. Треба потурбуватися, щоб люди були убезпеченими», – резюмувала Польська.
З огляду на бойові дії та окупацію Росією частини півдня України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
