Доступність посилання

ТОП новини

«Хто ти такий?»: біженці у Латвії створили театр та допомагають ЗСУ


Хлопці та дівчата об’єдналися, щоб бути в україномовному середовищі і допомагати українській армії
Хлопці та дівчата об’єдналися, щоб бути в україномовному середовищі і допомагати українській армії

Вони з Донецька і Маріуполя, Харкова і Полтави, Києва і Черкас. Ці діти могли би ніколи не зустрітися, але в їхнє звичне життя прийшла війна – і через бойові дії вони залишили свої домівки, стали біженцями і знайшли прихисток у Латвії.

Їх згуртувала українська вчителька Олена Сіриченко. Вона через російську агресію теж переїхала у Ригу. Олена влаштувалася на роботу в місцевій школі і почала навчати дітей-біженців з України. А потім вирішила створити театр для дітей. Тут хлопці та дівчата познайомилися і об’єдналися, щоб бути в україномовному середовищі і допомагати українській армії.

Киянка Олена Сіриченко більше року живе у Латвії. Через повномасштабну війну вона разом з донькою Ярославою переїхала у Ригу. Одним з перших завдань у новій країні було знайти школу для доньки.

Ярослава грає на фортепіано, тож знайомі порекомендували їм заклад номер 45 – тут після уроків учні опановують гру на музичних інструментах та займаються вокалом.

Олена Сіриченко переїхала у Латвію разом з донькою Ярославою
Олена Сіриченко переїхала у Латвію разом з донькою Ярославою
Директорка настільки відгукнулася, дізнавшись, що я – колега-вчитель
Олена Сіриченко, біженка в Латвії

Прийшовши у школу, Олена не лише влаштувала доньку, але й знайшла собі роботу: «Директорка настільки відгукнулася, дізнавшись, що я – колега-вчитель і що я – філолог український. Вона каже: «У нас українські діти і ми не можемо їм допомогти. Візьміть хоча б маленьких, щоб з ними читати, щоб вони букви не забули». І так з маленькими почалося. В серпні директор телефонує і каже, що вже дуже багато дітей додалося і багато старших дітей: «Ви нам потрібні».

Учні в Олени Сіриченко є у кожному класі. Загалом українських дітей-біженців в навчальному закладі – 70. Вони вчаться по дві години на тиждень, але оцінок жінка не ставить: її завдання – полегшити навчання дітям за кордоном. З молодшими Олена пише, читає та вчить вірші. З старшокласниками – розбирає складні теми зі шкільної програми, які складно опанувати самостійно, навчаючись в українській школі онлайн.

Нині у театрі є хлопці та дівчата з Києва, Харкова, Маріуполя, Донецька, Черкас та Полтави. Це їхній перший акторський досвід
Нині у театрі є хлопці та дівчата з Києва, Харкова, Маріуполя, Донецька, Черкас та Полтави. Це їхній перший акторський досвід

Поступово в Олени Сіриченко виникла ідея поставити зі школярами виставу. Інформація про спектакль швидко розлетілася серед українців у Латвії. Охочих дітей-переселенців виявилося чимало. І це були не лише учні з Олениної школи.

Віталій Гапоненко з Черкас дізнався про театральний гурток від мами. Хлопець вирішив спробувати власні сили і покликав з собою друга.

Це об'єднує дітей
Віталій Гапоненко, біженець в Латвії

«Я зрозумів, треба сюди ходити, розвиватися. Це об'єднує дітей, тому що багато дітей, які приїхали сюди, у них немає друзів, вони сидять самі вдома, треба якось об'єднуватися, спілкуватися», – каже Віталій.

Репетиції відбуваються в актовій залі школи, де навчає українська вчителька
Репетиції відбуваються в актовій залі школи, де навчає українська вчителька

Дар’я Приходько з Харкова познайомилася з Оленою Сіриченко у волонтерському центрі, де разом виготовляли окопні свічки для військових. На пропозицію зіграти у виставі – дівчина погодилася одразу.

Ти шукаєш усюди, де можна розмовляти українською
Дар'я Приходько, біженка в Латвії

«Не вистачає українського, і тому ти шукаєш усюди, де можна розмовляти українською та якось підтримувати культуру», – додає Дар’я.

Нині у театрі є хлопці та дівчата з Києва, Харкова, Маріуполя, Донецька, Черкас та Полтави. Це їхній перший акторський досвід. Олена Сіриченко вже ставила спектаклі з учнями, коли працювала в українській загальноосвітній школі і у військовому ліцеї Богуна. У репертуарі педагога було три вистави. Нині ж вибір зупинився на сатиричній комедії «Хто ти такий?» за твором «Мина Мазайло» Пантелеймона Куліша.

Виставу переклали на латиську мову, щоб її змогли побачити і латиші, які прийняли українських біженців
Виставу переклали на латиську мову, щоб її змогли побачити і латиші, які прийняли українських біженців

«Взагалі таке питання, яке в усі часи буде для людини не зайвим. Це – українська класика. Цей твір програмовий, він вивчається в 11 класі і виносився раніше на ЗНО. Головний, вагомий аргумент, що цей твір – актуальний, хоча йому майже сто років. Головний герой вирішив, що змінивши своє прізвище (з українського на російське – ред.) стане значно кращим. І що завадою в його житті є тільки прізвище», – розповідає вчителька.

Репетиції відбувалися в актовій залі школи, де навчає Олена. Керівництво освітнього закладу забезпечило юних акторів технікою і декораціями. Наступним постало питання вбрання та реквізитів. Спершу компонували з того, що вдалося вивезти з собою з України, потім з речима допомагали благодійні організації.

Подивитися на виставу прийшли і українські захисники, які проходять реабілітацію у Ризі
Подивитися на виставу прийшли і українські захисники, які проходять реабілітацію у Ризі

Учасники театрального українського гуртка вирішили – виставу варто перекласти на латиську мову, щоб її змогли побачити і латиші, які прийняли вимушених мігрантів у своїй країні. Цим опікувалася місцева перекладачка. А титри зробила директорка школи, в якій працює Олена – вона ж їх і вмикає під час кожного виступу.

Виставу «Хто ти такий?» діти-біженці з України презентували вже тричі. Кожного разу – зала переповнена. Серед особливих глядачів у першому ряді – українські захисники, які проходять реабілітацію у Ризі.

Кожен раз на думці, як ми можемо допомогти
Олена Сіриченко, біженка в Латвії

Під час кожної вистави діти збирають гроші. Половина суми йде на розвиток молодого театру, а інша частина – на допомогу ЗСУ, розповідає Олена: «Багато моїх учнів зараз на війні, і загинуло, і в полоні були хлопці. В нашій сім'ї присутні оці всі листування: «А де ти?», «А як?». Звичайно, кожен раз на думці, як ми можемо допомогти і що ти можеш зробити».

Під час кожної вистави діти збирають гроші. Половина суми йде на допомогу ЗСУ
Під час кожної вистави діти збирають гроші. Половина суми йде на допомогу ЗСУ

Про український театр дітей-переселенців швидко дізналися у Латвії, їх почали запрошувати й на місцеві заходи.

Україна на слуху, і нам зараз дуже потрібна світова підтримка
Олена Сіриченко, біженка в Латвії

«На День вишиванки нас запросили біля пам'ятника Шевченка в Ризі читати вірші українською, грати українську музику. Діти залюбки відгукуються, приєднуються, беруть участь. По-перше, вони між собою спілкуються, зв'язок постійний, по-друге, ми говоримо про Україну. Україна на слуху, і нам зараз дуже потрібна світова підтримка. Тому вбачаємо у цьому свою таку місію», – каже педагог.

У планах молодіжного театру нові постановки і розширення
У планах молодіжного театру нові постановки і розширення

Поки у дітей шкільні канікули, але театральне життя продовжується. Нещодавно вони відвідали майстерклас з акторського мистецтва, готуються до онлайн-вистави для військовослужбоців, бо не всі фізично можуть прийти на спектакль. У планах – нові постановки і розширення.

«А можна до вас менших?», «І тих іще менших?», «Щоб діти були серед дітей». Просять батьки набрати групу – від першачків і молодша школа, і середніх, щоб діти постійно були в україномовному середовищі. Це все робиться для того, щоб ці діти, які зараз тут, щоб вони хотіли, могли повернутися в Україну, щоб вони не забули свою мову, свою культуру», – підсумовує Олена.

У Латвії офіційно зареєстровано понад 35 тисяч українських біженців.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG