Львів – У Львові білоруси відкрили «Білоруський кризовий центр», куди може звернутися кожен громадянин Білорусі, який покинув свою країну через репресії з боку підконтрольних Олександрові Лукашенкові органів влади. Львів, кажуть у «БКЦ», для більшості білорусів став тимчасовим місцем очікування на польську візу. Однак є і поодинокі громадяни, які б хотіли тут залишитись.
Півтора місяця проживає у Львові 33-річна Олена (ім’я змінене з метою безпеки людини – ред.) з Мінська. Спільно орендує квартиру ще з однією людиною з Білорусі. Так живе у Львові більшість тих, хто виїхав через політичні переслідування, зазначають у «БКЦ». У Мінську у жінки залишилась 13-річна донька.
Боюсь кримінального переслідуванняОлена
«Приїхала і планувала повернутись, тобто подивитись, як розвиватимуться події на батьківщині. Але інформація з Мінська не вельми тішить, і я повернутись не можу поки що. Боюсь кримінального переслідування. Я брала активну участь у мирних акціях від початку президентських виборів, мене затримували на початку листопада, судили за адмінстаттею, виписали штраф. Органи почали мною цікавитись. І коли прийшли вже на роботу, то я зрозуміла, що мушу виїхати. Моїх друзів викликають у Слідчий комітет і питають про мене», – говорить Олена.
За її словами, репресивна машина у Білорусі діє на всіх рівнях. Для прикладу, розповідає, у школі батьки, учасники мирних акцій проти Лукашенка, відчувають тиск. Адже у школах створені ради у складі директора, завуча, вчителів, на які викликають батьків для профілактичної бесіди. Там, каже, погрожують позбавленням батьківських прав.
Діти у класі всі свідоміОлена
«Погрожують, що ми соціально небезпечні і що нас можуть позбавити батьківських прав. Наша дитина нас підтримує і все розуміє. У цю раду входять ті, хто проводив вибори. Не скажу, що всі за режим, є багато адекватних освітян. Щодо дітей, то вони у школах все добре розуміють. І у садочках діти на прогулянках кричать: «Живе Білорусь!». У нас діти у класі всі свідомі. Вчителька нас просила сказати дітям, щоб вони у 13 років менше говорили про політику», – продовжує Олена.
Через фінансові труднощі вона не може забрати з Міська дитину. Надіслала своє резюме до кількох підприємств у Львові, але відповіді про працевлаштування не отримала. Сьогодні жінка не визначилась: залишатись у Львові чи їхати у Польщу. Поки що не подала документи ані на візу, ані на отримання дозволу на проживання в Україні. Тому вона і звернулась у «Білоруський кризовий центр».
Робота почалась
За інформацією керівника цього проєкту, білоруса Олексія Францкевича, близько 250 білорусів, які виїхали з країни з політичних мотивів, зараз проживають у Львові. Вочевидь, зазначає, їх більше, просто люди бояться зголошуватися.
Надаємо юридичну і психологічну допомогуОлексій Францкевич
«Ми маємо таку ситуацію, коли на сьогодні у людей закінчилися гроші. У спільній групі обговорюємо різні питання, і відгукуються люди, щоб комусь допомогти: знайти кімнату для проживання, дати гроші на квиток. Сюди їде освічена молодь. Ми у центрі надаємо юридичну і психологічну допомогу. У нас є психолог із Білорусі, і його послугами вже користується людина, яка пройшла репресивну машину. Білоруси не знають, як заповнювати анкети, і за це платять гроші, яких і так у них немає. Будемо допомагати все заповнювати. Так само і шукаємо варіант дешевшого страхування. Ведемо мову про те, щоб для білорусів скасували консульський збір. У нас тільки почалась робота», – каже керівник центру Олексій Францкевич, який також є головою благодійного фонду «Наш дім».
Центр розташований в одній орендованій кімнаті. Його ініціатор шукатиме підтримку міжнародних фондів. Сьогодні у Львові білоруси, які вирішили тут залишитись, стикаються із проблемою отримання медичних послуг, освітою для дітей шкільного віку, каже Францкевич. На щастя, додає, ніхто з тих, хто втік від переслідувань, не хворів і не хворіє на COVID-19, адже тоді б люди не знали, до кого звернутись по медичну допомогу.
В Україну їдуть білоруси різного статку, багатьом потрібна психологічна допомога, комусь гроші, які закінчились. Є такі люди, які не мають, де переночувати.
32-річний Артур з Мінська приїхав у Львів до 1 січня. Орендує подобово квартиру. Він чекає на польську візу. Зізнався, що легко переживає виїзд з батьківщини, бо останні роки працював за кордоном.
Побили і закинули у бусікАртур
«Хочу знайти собі місце, де зможу реалізуватися. Важко сказати, що буде завтра. У Росії можна знайти добру роботу за фахом і гарну оплату, але я туди їхати не хочу. Не зможу ніколи там реалізуватися. У своїй країні те саме. Я не належав до громадської організації, але був учасником мирних акцій. Мене вперше побили при затриманні у вересні. Тоді привезли в райвідділ і відправили у лікарню «зашиватися». У листопаді під час затримання теж побили, хоча я не чинив опір, побили і закинули у бусік. Дорогою били постійно. Мене посадили на кілька діб. Сьогодні в міліції працюють не люди, туди нормальна людина не піде працювати. Набирають молодих осіб із білоруських сіл, де в колгоспі вони могли б заробити 150 доларів, а у міліції їм платять 500 доларів», – говорить Артур.
Його батьки, які також підтримують мирні акції, залишились у Білорусі.
«Батькам морально стало легше, коли я виїхав. Поки що вони собі дають раду, але людям морально дуже важко ходити на роботу. Бо розуміють, що таким чином підтримують режим, але мусять за щось жити», – зауважив Артур.
Білоруси наголошують, що у Львові їм не потрібно пояснювати українцям про ситуацію на своїй батьківщині. Адже більшість людей цікавляться тим, що відбувається в сусідній державі. Відтак відчувають до себе прихильне ставлення українців.
Протести в Білорусі спалахнули в день президентських виборів 9 серпня 2020 року, коли були повідомлені перші результати, озвучені владою. Відтоді ці протести тривають практично щодня. І в Білорусі, і у світі широко вважають, що офіційні результати виборів були сфальсифіковані.
Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, а також звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.
За час протестів у Білорусі, за даними ООН іще на початок грудня, пройшли через затримання й арешти понад 27 тисяч людей. Активісти говорять про більш ніж 30 тисяч тих, хто був затриманий чи арештований.
Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження з боку силовиків. Кілька людей унаслідок жорстоких дій силовиків при розгонах протестів загинули.
