Запоріжжя – Запорізький волонтер Умид Джуракулов від 2015 року передає українським бійцям на фронт авто, а також допомагає з їх ремонтом. Радіо Свобода розпитало волонтера про те, які машини нині користуються попитом серед військових та на які моменти він звертає увагу при їх купівлі для бійців.
Авто для розвідки 55-ї артбригади – це перша придбана запорізьким волонтером Умидом Джуракуловим та його однодумцями машина для військових. Пригадує, як все це відбувалось ще у 2015 році.
«Приїхав командир їхньої роти на КрАЗі. Сиділи, розмовляли. І кажуть, що у розвідку ходити нема на чому. Я такий: «Як нема на чому?». «Ось на КрАЗі в розвідку ходимо». А я: «А що треба?». «Треба маленьку машину». І ось ми повернулись з Дмитром Валентиновичем, з моїм керівником, з яким працюємо разом, і почали думати. Почали шукати УАЗік. Ціни були, як зараз, підросли. «Золоті» були ти УАЗіки. Навіть купили у Нікополі і хотіли гнати. Він виїхав з Нікополя і зламався. Повернули назад дідусеві, а він гроші не хотів вертати. Додому приїхали десь у годину ночі. Дружина моя зустріла нас, нагодувала. І сидимо, думаємо, що ж робити. І я кажу: «А, може, «волинця» (ЛУАЗ – ред.) подивимось?». Одразу ноутбук відкриваємо. Подивились. Знайшли в Енергодарі. Не пам’ятаю, за скільки коштів, але у нас точно бракувало. Зранку зідзвонились. Приїхали до газети «Міг» (запорізька газета – ред.). Їхня керівниця, головна редакторка додала кошти. І ми поїхали і купили того «волинця», і відігнали його розвідці. Його назвали «Умкою». Не знаю його подальшу історію, але років три він воював точно», – ділиться волонтер.
Допомагати ж українським військовим запорізький волонтер почав ще на початку літа 2014-го. Тоді до транспортного відділу кампанії, де працює Умид, звернулася пара місцевих депутатів, які хотіли позичити мікроавтобус для поїздки на фронт.
«Я тоді ще не розумів, що відбувається. Машина дорога – на війну ж. Вони залишили мені ключі від свого Touareg і тоді поїхали на нашому мікроавтобусі. Приїхав на роботу і кажу «Хлопці, так і так… Хлопці зібрались їхати – давайте щось допоможемо». Відгукнулись наші хлопці у поїздку, і поїхали всі разом наступного дня. І коли звідти повернулися, депутати віддали наш мікроавтобус, забрали свій джип, а наші хлопці під враженням розповіли, що там відбувається. Поїздка була у район Донецького аеропорту. Ми сидимо на роботі і говоримо, що давайте щось робити. Ми зібралися і наступної неділі, коли у нас був єдиний вихідний, і поїхали до Сергія Кирика, позивний «Ложка» (учасник оборони ДАПу, родом з Запоріжжі – ред.)», – каже волонтер.
Авто на фронт
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Умид з однодумцями сконцентрував свої зусилля на допомозі українським військовим у питаннях, саме пов’язаних з автотранспортом. Це як купівля і перегін авто для фронту, так і ремонт військових машин.
Показує військовий «Лендровер» однієї з частин ЗСУ після ремонту. Втім, знайти і придбати подібне спеціальне авто для військових волонтерам достатньо складно. Каже, що за всю свою практику роботи з військовими автівками лише один раз зміг передати таку машину бійцям.
«Не знаю, де волонтери такі авто знаходять. Мабуть, на якихось сховищах. Насправді такі авто дуже вартісні. До війни, в 2014-2015 роках було у нас одне таке авто. Нам його частково подарували. Він у «Правого сектору» був. Коштував тоді близько 15 тисяч доларів», – згадує Умид.
Волонтер зазначає, що чималу частину авто для військових дарують звичайні люди, і ці всі машини знаходять своє використання на фронті. Так, одній частині, що нині воює на Запоріжжі, подарували звичайного «запорожця», який, за словами Умид, бійці перетворили на пікап. Саме авто такого типу є найбільш запитуваними серед військових.
«Пікап – дуже оптимальний. В нього так само 4-5 людей сідає в середину. Плюс є кузов, куди щось покласти або ж використати його як бойову конячку. Дістати зараз пікап – це з галузі фантастики, так як їх розібрали, все, що є. І погане, і добре, все зібрали за кордоном. Практично не лишилось автівок, але нічого, знаходимо. Або ж використовуємо ті, що вже є в Україні. Зараз ми особисто, я і мої друзі, намагаємось брати тут. Бо коли в Україні береш, то ти його бачив, попробував, поторгувався. Коли береш за кордоном, то це такий довгий і складний шлях. Пікап може коштувати від 2,5 тисяч доларів і до Місяця», – каже Умид.
Та військові потребують не лише таких універсальних для фронту авто. На передовій знаходять своє активне використання і легкові машини з кузовом типу універсал. Їх середня вартість, за словами Умида, починається від 1,5 тисячі доларів.
«Буває, що просять маленькі легкові авто. Багато хто питає, навіщо військовим легкові. Легкова машина низька. І коли трава, посадка, пшениця, авто не видно – воно на рівні з ними. Джипи та інші позашляховики виглядають з-під них. Тому зараз багато використовуються легкових-універсалів. Універсали тому, що у них можна багато покласти – окрім БК, можна покласти продукти, вивезти поранених, загиблих. Такі машини довгі, і цим зручні. Тому бувають такі заявки», – розповідає волонтер.
Серед рідкісних і специфічних запитів на транспорт, з якими Умид зіткався від 2015 року, волонтер називає заявки від військових на моторолери та мотоцикли. Зазначає, що наразі бійці не зверталися до нього за такими, втім, попит на них все ж таки існує.
«Моторолер маленький, тихий. У розвідку ходити. Сів на нього, поїхав уздовж посадки, став десь на гніздо і швидко повернувся. Велосипеди возили, мотоцикли возили, моторолери возили. Мотоцикли з коляскою возили, бо на неї ставили кулемет. У нас зараз не просили. Але судячи з соцмереж, то мотоцикли зараз дуже запитувані. Зараз же «Джавеліни». Закинув на плече, жахнув і поїхав – тому моторолер чи мотоцикл», – пояснює Умид.
Технічні моменти
Ходова частина автотранспорту – це те, що називає Умид ключовим для себе під час вибору машини для купівлі для військових.
«Хтось звертає увагу на раму. Ми ж звертаємо увагу на ходові властивості – двигун, коробка, роздатка, мости. Саме те, що їде, для нас важливо. На це ми звертаємо в першу чергу увагу, коли запускаємо двигун і дивимось, як він працює, як працює паливна система. Дивимось, чи не кидає оливу, у якому стані двигун, бо буває, що машина чиста, гарна, а відкриваєш капот – там все тече», – каже волонтер.
Та додає: «Бувають різні сюрпризи від машини. Ми буквально місяць тому передали пікап Nissan Navara, і вчора дзвонять хлопці і скидають відео – застукав мотор. Авто купили за кордоном. Віддали за нього 6500, плюс дорога. Вийшов він у нас «золотий» такий, і вже мотор на ньому ліг. Це техніка. Ми – не рентген і не можемо бачити все, що відбувається в середині. Буду завтра їхати за ним, везти на ремонт і шукати причину».
Після купівлі перед відправкою на фронт машина для військових, зазначає волонтер, може потребувати часткової заміни деталей та певного ремонту. У кожному випадку все індивідуально. Умид наводить ключові роботи, які, як правило, проводить з однодумцями на авто, які передає на фронт:
«Найбільш вартісна робота – це заміна зчеплення. Практично у всіх авто міняємо, і чому, не знаю. Чи-то за кордоном водії їздять, тримаючи ногу на зчепленні, чи щось інше – вони всі підгорілі. Далі – ходова досить розбита практично на всіх машинах. Масла і фільтри міняємо апріорі. Все це близько 15-17 тисяч гривень в середньому. Буває дорожче, особливо коли підшипники міняємо», – каже волонтер.
Перед передачею на фронт автівки також можуть потребувати фарбування та повної заміни шин на спеціальні грязьові. Комплект таких для авто, за словами Умида, може в середньому коштувати від 13 тисяч гривень.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
