Що буде після деокупації Криму для тих, хто всі ці роки жив у Криму, та для тих, хто виїхав? Як має виглядати реінтеграція Криму? А головне – що робити з громадянами Росії, які переїхали до Криму після 2014 року? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії Катерина Некреча поговорила з кримськотатарським громадським і політичним діячем, військовослужбовцем ЗСУ Арсеном Жумаділовим. Публікуємо другу частину інтерв’ю. Першу частину читайте тут.
– Що насамперед треба зробити у Криму для його реінтеграції?
– Головне в цьому, як і у розвитку будь-яких інституційних умов для розвитку, щоб правила були зрозумілими, передбачуваними, об'єктивними та застосовувалися неупереджено щодо будь-кого, тобто безвідносно персоналій.
– Що, на вашу думку, треба зробити з громадянами Росії, які переїхали до Криму після 2014 року?
– Не знаю. Я вам скажу про кримських татар, які повернулися до Криму після 2014 року, і також заїхали незаконно. Так ось – на користь української держави їх виштовхати за межі півострова, тому що вони заїхали незаконно – вони не є громадянами України. Тобто, теоретично – це чужий елемент. Тобто, звідки б вони не заїхали – з Росії, Краснодарського краю…
– А це масове явище?
Не завжди інтереси кримськотатарського народу мають збігатися з інтересами української держави
– Це тисячі, гадаю, людей. Не десятки тисяч і не сотні тисяч. Ті, хто репатріювався. Ті, котрі повернулися на свою землю. Я думаю, що ми маємо щодо них застосувати якийсь правовий інструмент, який дозволить їм залишитися в Криму. І це на користь кримськотатарського народу. Чи буде це на користь української держави? Не знаю. Думаю, що ні. Але в цьому й річ, що не завжди інтереси кримськотатарського народу мають збігатися з інтересами української держави. Там, де вони не збігаються, ми повинні про це щиро, чесно між собою говорити: яку мету ми переслідуємо, навіщо ми це робимо. У нас, кримських татар, була дуже складна історія, і не хотілося б людей, котрі нарешті повернулися на свою землю, знову звідти виштовхувати.
– Ці питання, зокрема, ви порушуєте в телеграм-каналі «Ініціатива». Ви – один з ініціаторів цього майданчика для дискусій.
Необхідно посилювати дискурс про кримських татар в українському суспільстві та й усередині кримськотатарського народу
– Влітку, в день кримськотатарського прапора, була спільна заява, яка називалася «Ініціатива 26 червня», в якій група кримських татар сказала про те, що необхідно посилювати дискурс про кримських татар в українському суспільстві та й усередині кримськотатарського народу. Зараз, власне, ми й запускаємо таку платформу, щоб це системно обговорювати. Тому що я вам скажу так: всередині українського суспільства є багато майданчиків для дискусій, починаючи від того, де ми зараз, і закінчуючи Верховною Радою України, яка плюс-мінус засідає щотижня, про щось дискутує, є опозиція, яка висловлює якісь думки. Є провладні суб'єкти. У нас, кримських татар, усього цього немає. Ось вам відомо, де кримські татари збираються для того, щоб дискутувати про щось і щоб це було більш-менш привселюдно?
– Офіційно таким органом є Меджліс кримськотатарського народу.
– А реально? Де ми думаємо про наше завтра, створюємо смисли та обговорюємо їх? Таких майданчиків на сьогодні немає.
– А чи вдається це робити в «Ініціативі»? Там у вас близько 200 підписників.
– Те, як ми це, скажімо так, архітектурно створюємо, має дозволити нам провести якіснішу дискусію про те, куди ми рухаємося.
– Крим зустрічатиме українських військових так, як Херсон, чи ні?
Якщо буде військовий шлях, то ми не знаємо, як відступатимуть росіяни. Чи залишать вони після себе щось живе, чи це буде випалена земля?
– А як ми, українські військові, туди зайдемо? Є варіант, що Росія буде настільки знекровлена або станеться якась подія з категорії «чорного лебедя» – не стане людини, навколо якої все це побудовано, і, відповідно, відкриється вікно можливостей, щоб до Криму заходити умовно мирно. Це одна історія. Якщо це буде через важкі, затяжні бойові дії, я думаю, що це буде зовсім інша історія. Від того, яка спрацює, залежатиме, хто залишиться там на місці і як вони нас зустрічатимуть.
– Нині немає прогнозу, як це буде?
– Занадто багато змінних.
– Якщо буде військовий шлях?
– Якщо буде військовий шлях, то ми не знаємо, як відступатимуть росіяни. Чи залишать вони по собі щось живе, чи це буде випалена земля? Ми цього не знаємо. Росіяни часто поводяться несподівано, нераціонально, іноді ірраціонально. Складно сказати. Відповідно, я б не брався зараз прогнозувати. Я міг би сказати, що все буде з квітами, фанфарами, все буде чудово, але це було б нечесно.
Довідка: Арсен Жумаділов – кримськотатарський громадський і політичний діяч. Народився у Криму 1985 року. Має три вищі освіти, ступінь магістра права та магістра політології здобув у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Ступінь магістра Державний менеджмент і управління – у Лондонській школі економіки. До окупації Криму Росією працював у корпоративному секторі в Україні та за кордоном. У 2014 році разом з однодумцями створив громадську організацію «Кримський інститут стратегічних досліджень». Потім керував відділом забезпечення діяльності Уповноваженого президента України у справах кримськотатарського народу. Був (2015-2017 рр.) головою Біляївської райдержадміністрації Одеської області.
Наразі Арсен Жумаділов – старший викладач кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія». З квітня 2019 року очолював національне агентство «Медичні закупівлі України». З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну мобілізований до лав Медичного командування Збройних сил України.
