«Я не вірив, що наше маленьке містечко накриють касетними ураганами. Перед пуском – запустили квадрокоптер, вони бачили, куди стріляють», – так житель Охтирки згадує обстріли касетними боєприпасами у перші дні вторгнення Росії. Тоді загинули дорослі та дитина.
Російські війська з перших днів повномасштабного вторгнення в Україну регулярно застосовують заборонені міжнародними конвенціями касетні боєприпаси. Обстрілюють житлові будинки, лікарні і дитсадки, внаслідок чого вже загинули сотні мирних мешканців. США звинувачують Росію у використанні касетних бомб проти цивільного населення. ООН, міжнародні правозахисні організації верифікують злочини РФ та закликають зупинити це.
Що таке касетні боєприпаси, та як вони працюють? Чи заборонені вони? Скільки українців стали жертвами використання касетних боєприпасів? Яку касетну зброю використовує Росія, та чому саме її? Чи є в арсеналі Росії інша касетна зброя, яку вона ще не використала? Та чи використовують таку зброю українські військові? Розповімо.
Як працюють касетні боєприпаси
Касетні боєприпаси складаються з контейнерів, які як правило, розкриваються в повітрі і розкидають над ціллю десятки, навіть сотні невеликих суббоєприпасів на площу розміром з футбольне поле.
Касетні боєприпаси – це авіабомби, артилерійські снаряди, реактивні снаряди та головні блоки тактичних ракет. Це зброя, яка застосовується шляхом наведення на ціль, їй потрібні координати.
«Касетний боєприпас являє собою так звану бомбову касету, яка відкривається ще в повітрі і розкидає «суббоєприпаси» – це невеликі бомбочки, які вибухають вже на землі відразу чи пізніше. Певний відсоток не вибухає і вони являють довготривалу небезпеку насамперед для цивільного населення», – каже дослідник Conflict Intelligence Team (CIT) Кирило Михайлов.
Бонні Дочерті, старша дослідниця Human Rights Watch пояснює, що касетні боєприпаси загрожують цивільному населенню з двох причин. По-перше, вони поширюють суббоєприпаси на велику площу і не можуть відрізнити солдатів від цивільних. По-друге, багато суббоєприпасів не вибухають при ударі. Вони стають наземними мінами, які становлять загрозу цивільному населенню протягом місяців, років або навіть десятиліть після конфлікту.
Так на Дніпропетровщині через касетний боєприпас, який залишився після обстрілу російськими військами, загинула дитина. Хлопчик 12-ти років знайшов касетний снаряд і приніс додому, боєприпас здетонував.
Три сапери загинули під час розмінування російської касетної бомби під Харковом.
З 24 лютого Офіс генерального прокурора України розпочав 84 кримінальні провадження за фактами застосування російськими військами касетних боєприпасів на території Дніпропетровської, Миколаївської, Херсонської, Донецької, Житомирської, Київської, Харківської, Запорізької, Сумської та Чернігівської областей.
Найбільше проваджень, 33 – на території Дніпропетровської та 17 у Миколаївській областях. У рамках кримінальних проваджень розслідують понад 183 фактів застосування касетних боєприпасів.
Від обстрілів касетними боєприпасами на території цих областей загинуло 98 людей, з них 7 дітей, поранення отримали 219 цивільних, у тому числі 25 дітей, повідомили правоохоронці.
Яку касетну зброю використовує Росія в Україні
На сьогодні армія РФ застосувала всі типи касетної зброї, які є для реактивних систем залпового вогню в армії РФ, переконує військовий експерт Олег Жданов, за винятком боєприпасів-зброї масового ураження.
За його словами, Росія майже постійно використовує касетні боєприпаси в Україні, в тому числі, і для дистанційного мінування місцевості.
«Майже вся наземна касетна зброя, ракетна артилерія, чи балістичні ракети, які мають касетні боєголовки, використовуються, але наразі майже не використовують саме касетні авіабомби», – каже дослідник Кирило Михайлов.
Касетні бомби
Росія наразі не може застосовувати касетні бомби вільного падіння, адже українська протиповітряна оборона заважає їм літати саме над ціллю, а це необхідно для застосовувати бомби такого типу. Розслідувальна група Conflict Intelligence Team на початку березня повідомила, що повітряно-космічні сили РФ скинули на Одещині касетну бомбу РБК-500 ПТАБ-1М з 268 суббоєприпасами, але, схоже, більша частина суббоєприпасів не вибухнула.
«Російські авіаційні касетні боєприпаси наразі майже не використовують, на відміну від Сирії, де вони не зустрічались з потужним ППО тому дуже широко застосовували ці касетні авіабомби», – сказав Михайлов.
Про використання російськими військами 500-кілограмової та 250-кілограмової касетних бомб серії RBK повідомила і правозахисна організація Human Rights Watch.
Ураган, Смерч, Торнадо-С
Наразі Росія застосовує касетні боєприпаси переважно реактивних систем залпового вогню, насамперед «Ураган» та «Смерч», каже дослідник CIT.
«Ураган», «Смерч», «Торнадо-С» – це реактивні системи залпового вогню, які можуть використовувати касетні боєприпаси. За словами дослідника, така зброя розроблена для ураження цілей на великих площах, проти великих і легкоброньованих цілей таких, як логістичний центр, склад палива чи боєприпасів, командний пункт, польовий табір військовий тощо.
У Міноборони зазначають, що «Смерч» також призначений для ураження будь-яких групових цілей, броньованої техніки, мотопіхотних і танкових рот, підрозділів артилерії, тактичних ракет, зенітних комплексів і вертольотів на стоянках, руйнування командних пунктів, вузлів зв’язку та об’єктів військово-промислової структури.
Система «Ураган» призначена для ураження живої сили, легко броньованої техніки мотопіхотних і танкових підрозділів противника в місцях зосередження і на марші, руйнування командних пунктів, вузлів зв’язку і об’єктів військової промисловості, інфраструктури, дистанційного встановлення мінних полів.
«Вони дуже добре працюють в таких умовах, тому що вони накривають дуже велику площу, але якщо вони застосовуються по населених пунктах, або інших скупченням цивільного населення, то це може бути ознакою воєнного злочину. Женевські конвенції передбачають, що невибіркові напади в місцях скупчення цивільного населення суворо заборонені», – каже Михайлов.
За його словами, Росія має велику кількість саме артилерійських гармат, реактивних систем залпового вогню: «мова йде про сотні подібних засобів».
Водночас з перших днів повномасштабного вторгнення російські військову обстрілюють касетними боєприпасами населені пункти, цивільне населення.
«Ми бачили керовані ракетні снаряди – це їх розробка і вони застосовуються з новітньою російською системою залпового вогню «Торнадо С». Але ж ми бачили, що ці снаряди були також застосовані по населеному пункту на Луганщині ще на початку війни і в Дніпропетровській області. Якщо керовані снаряди застосовують по населених пунктах, то це робиться навмисно. Без жодної спроби зберегти життя цивільних громадян», – каже дослідник CIT.
Вже за перший тиждень повномасштабного вторгнення, правозахисна організація Truth Hounds зібрала докази використання РФ касетних боєприпасів в населених пунктах, війська РФ застосовували саме неконвенційну зброю невибіркової дії – найчастіше в об’єктив свідків обстрілів потрапляли снаряди РСЗВ БМ-30 «Смерч».
Миколаївщину війська РФ обстрілюють регулярно, зокрема використовуючи заборонені міжнародними конвенціями касетні боєприпаси, що мають невибіркову дію.
«Нещадно обстрілюється» системами залпового вогню із використанням заборонених касетних снарядів житлові та промислові квартали Миколаївщини, повідомляє Оперативне командування «Південь». Російські війська обстрілюють цивільну інфраструктуру: район зоопарку, школи, центральний район Миколаєва.
На Дніпропетровщині, за інформацією голови ОВА Валентина Резніченка, на 9 червня через обстріли села та міста засіяні касетними боєприпасами, а люди часто залишаються без газу, світла та води: «9 червня «Смерчами», «Градами», «Ураганами» били по нашим мирним громадам…».
У розслідуванні телеканалу CNN заявили, що генерал російської армії Олександр Журавльов наприкінці лютого наказав обстріляти Харків касетними боєприпасами «Смерч». Загалом журналісти відстежили 11 ударів із використанням реактивної системи залпового вогню «Смерч» 27 та 28 лютого 2022 року.
Автори розслідування стверджують, що наказ про використання «Смерчу» міг віддати лише командувач військового округу, в якому дислокується бригада – генерал-полковник Журавльов.
У звіті міжнародної правозахисної організації Amnesty International від 13 червня йдеться, сотні мирних жителів загинули у Харкові внаслідок застосування російською армією касетних боєприпасів. Правозахисна організація задокументувала щонайменше 28 випадків невибіркових ударів по Харкову з боку Росії.
«Людей убили в їхніх будинках і на вулицях, на дитячих майданчиках і на кладовищах, у чергах за гуманітарною допомогою або під час купівлі продуктів і ліків..», – йдеться в звіті.
Bellingcat повідомляє, що найчастіше документовані у війні типи касетних боєприпасів – ракети 9М55К і 9М27К для РСЗВ БМ-30 Смерч і БМ-27 Ураган. Розслідувачі зазначають, що на суббоєприпасах, задокументованих на місці атак, є маркування, які вказують, що вони були виготовлені вже після того, як Росія припинила продаж зброї Україні.
Amnesty International верифікувала, що вранці 25 лютого 220-міліметрова ракета «Ураган» скинула касетні боєприпаси на дитячий садок «Сонечко» в місті Охтирка Сумської області, де переховувались місцеві. Ця атака може класифікуватись як воєнний злочин, заявили в правозахисній організації. У результаті обстрілу загинуло троє цивільних, із них одна дитина, і було поранено ще одну дитину.
6 березня Національна поліція України повідомила, що на Донеччину випустила дві російські ракети Торнадо-С по житловому сектору, поранення отримали місцеві та вибухотехніки ДСНС.
Ракети Торнадо-С російська армія взяла на озброєння у 2015 році. Всередині кожної ракети є 646 касетних кумулятивних осколкових бойових елементів 3Б30 (мін). За даними Нацполіції, перше призначення ракет – знищення легкоброньованої техніки, друге – знешкодження людей саме мінами, які знаходяться всередині.
Іскандер і Точка-У
Декілька балістичних ракет також можуть використовуватись з касетними боєголовками, каже Михайлов. «Точка-У» та «Іскандер» є на озброєнні армії Росії.
«Максимальну шкоду ми бачили, коли Росія завдала удару по вокзалу в Краматорську. Це потужніше ніж «Смерч» і «Ураган». Ракета в якої є 50 суббоєприпасів і вони майже всі вибухнули. Ми бачили, що десятки цивільних громадян, які очікували на евакуацію загинули».
8 квітня російські військові завдали ракетного удару по залізничному вокзалу у Краматорську на Донеччині, звідки здійснювалася евакуація і де перебували близько чотирьох тисяч цивільних.
Загинула 61 людина, а 121 – отримала поранення.
Експерти підтвердили, що для обстрілу застосували керовану одноступінчасту твердопаливну ракету 9М79-1 із зарядом касет – на широкий загал вона відома як «Точка У», пояснили в СБУ.
Декілька комплексів із «Точкою У» розміщені на окупованих територіях Донбасу та використовуються вже протягом 8 років. Пентагон також підтвердив, що ракетний удар з комплексу «Точка У» по залізничному вокзалу був здійснений саме російськими військовими.
24 лютого загинули четверо пацієнтів і були поранені ще 10 людей, включно з шістьма медиками внаслідок обстрілу лікарні в місті Часів Яр Донецької області (підконтрольна урядові України частина). Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch установила зброю – це балістична ракета «Точка» серії 9М79 з касетним боєприпасом 9N123.
9 березня поліція повідомила, що на Краматорський район Донеччини армія РФ випустила оперативно-тактичний ракетний комплекс «Іскандер» збили українські військові.
Це перший задокументований випадок застосування касетного варіанта ракети Іскандера. Ця потужна зброя має дальність у кілька сотень кілометрів, повідомили в Bellingcat.
Чи заборонені касетні боєприпаси?
Конвенція, яка заборонила використання касетних боєприпасів, почала діяти 2010 року. Її підписали понад 100 країн. Ні Росія, ні Україна не входять до числа 110 держав-учасниць договору про заборону цього виду зброї.
«Касетні, запалювальні, вакуумні боєприпаси або об’ємно детонуючого вибуху вони належать до негуманної зброї і дійсно заборонені для застосування Женевською конвенцією. Це найбільш ефективні боєприпаси проти військ противника, тому країни-агресори такі, як Російська Федерація просто нехтують міжнародним правом і наносять вогневе ураження тими боєприпасами, які є найбільш ефективними для ураження ЗС», – каже військовий експерт Олег Жданов.
Human Rights Watch закликала зупинити використання касетних боєприпасів у повномасштабній війні Росії проти України.
«Російські війська від початку масштабного вторгнення неодноразово використовували касетні боєприпаси під час нападів, у результаті яких загинули сотні мирних жителів і були пошкоджені будинки, лікарні та школи. Українські війська, ймовірно, принаймні один раз застосували касетні боєприпаси. Обидві країни повинні припинити використання цієї забороненої зброї та взяти на себе зобов’язання приєднатися до міжнародного договору про заборону касетних боєприпасів», – йдеться у звіті Human Rights Watch.
У Human Rights Watch вказують, що Росія не заперечує використання касетних боєприпасів, а українська сторона наголошувала, що «Збройні сили України суворо дотримуються норм міжнародного гуманітарного права».
Жданов переконує, в українських військових немає на озброєнні касетних боєприпасів.
«У нас немає в арсеналі касетних боєприпасів. Використання їх з нашого боку це дуже сумнівний факт. Цей факт потребує перевірки. У нас немає ні касетних, ні об’ємно-детонуючих боєприпасів для таких систем», – додав він.
В ООН повідомляли, що станом на 30 березня розслідувачі вивчають 24 випадки застосування Росією касетних боєприпасів в Україні.
Голова відомства ООН із прав людини Мішель Бачелет заявила, що невибіркові удари, які завдає Росія в ході бойових дій в Україні, заборонені міжнародним гуманітарним законодавством і «можуть бути воєнними злочинами».
Чому Росія використовує касетну зброю?
Кирило Михайлов називає використання касетних боєприпасів армією РФ проти цивільного населення – терористичним бомбардуванням.
«Це лежить в руслі російської тактики, стратегії. Її основа не змінювалась майже з Радянських часів і другої світової. Вона полягає в тому, щоб дуже активно і настирно застосовувати артилерію, а саме касетні боєприпаси є потужним засобом вогневого ураження. Питання в тому, що російська армія не робить ніякої різниці між застосуванням таких боєприпасів в полі чи місті де живуть люди», – каже дослідник.
Він припускає, що російські військові це роблять для деморалізації населення.
«Це таке терористичне бомбардування. Я не готовий давати оцінки чи це насправді є російською тактикою, але ці обстріли насамперед Харкова на який Росія навіть наразі не веде наступ, вони на мою думку, не мають жодного військового сенсу».
За словами дослідника, навіть, якщо війська РФ намагались вразити військову ціль на території Харкова, то касетний боєприпас в місті не підходить для цього.
«По-друге, якщо Росія не веде наступу на Харків, то не зовсім зрозуміло навіщо намагатись вражати якісь випадкові військові об’єкти. А вразити в місті касетним боєприпасом можна тільки випадкові об’єкти. Саме з цих підстав можу припустити, що це терористичне бомбардування ціллю якого є деморалізувати населення, якось примусити до прокапітуляційних настроїв».
Це застосовувалось дуже широко в Сирії силами диктатора Асада і російськими силами, переконує Михайлов, наприклад, при штурмі Алеппо і інших міст, які урядові війська Сирії брали в облогу.
«Ми бачили що там застосовувалась така тактика терористичного бомбардування, яка певною мірою застосовується в Україні», – каже дослідник.
Він пояснює, що використання Росією касетних боєприпасів проти цивільних має знаки воєнного злочину.
«Російська армія, російська машина війни, російська доктрина в ній закладені ці злочини. Вона не може в інший спосіб працювати. Касетні боєприпаси - це лише один з таких елементів цієї машини смерті, але так він один з найбільш жахливих», – додав дослідник.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите. Матеріал опубліковано мовою оригіналу
